"Війна йде не тільки на Донбасі, а й в кожному українському місті" - історія переселенця з Луганська (фото)

Переселенець Семен Кабакаєв влітку 2014 го приїхав до Києва, за його словами, «з одною сумкою і трьома тисячами гривень у кишені».

Незабаром він став одним з воїнів інформ-фронту - координатором проекту СтопТеррор (stopterror.in.ua). А з недавніх пір Семен ще й учасник створеної при Кабміні підгрупи з питань забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.

«Русский мир» Луганска - алкоголики и «титушки»

Корінному луганчанину Семену Кабакаєву на момент початку «російської весни» було 23 роки.

«Я работал в строительной сфере - инженером-проектировщиком, - рассказывает он. - В том числе, реставрировал здание Луганской облгосадминистрации, которое вскоре было захвачено. Видел первые сборы сторонников «русской весны» - напротив ОГА. В их состав входили т.н. местные «казаки», алкоголики, бандиты и другие проплаченные Ефремовым, Струком, Голенко и прочими местными князьками-регионалами антисоциальные элементы. Было ядро - человек 20-30, в том числе профессиональные провокаторы и «заводилы». Остальные приходили-уходили. Позже из области завезли «титушек», которые участвовали в захвате зданий облуправления СБУ, ОГА и так далее».

Кабакаєв впевнений - без чіткої координації та допомоги російських спецслужб цей "зброд" ніколи б не зміг підкорити собі Луганськ. Коли в Луганську почалися захоплення будівель та зіткнення, Семен знаходився в Києві на заробітках по будівництву. Але справа не особливо йшла, до того ж, моторошні чутки з рідного міста, де залишилися рідні люди, не давали спокою. І він вирішив повернутися, щоб своїми очима побачити, що відбувається в ще недавно мирному Луганську.

Пекло в місті

«Когда я выехал из Киева (в то время ходил прямой поезд до Луганска), друг сообщил, что начали работать наши «СУшки» по террористам и кадровым военным РФ, которые на тот момент уже контролировали город. Под ВСУ тогда были посёлок «Металлист», аэропорт. Шли бои в окрестных городах, - продолжает Семён. - На вокзале меня встретил товарищ. На моё приветствие: «Слава Украине!», он испуганно огляделся и прошептал, что-то типа: «Здесь за такое можно на подвал угодить». Я тогда ещё не понимал, что город, из которого я уехал, и город, в который вернулся, - это небо и земля. Но грохот обстрелов и наводнившие улицы вооружённые до зубов военные (в том числе - россияне и чеченцы) быстро научили быть предельно осторожным».

Він бачив «відліт» і «приліт» з 152-мм арти і «Граду». Ці страшні знаряддя часто били спочатку по позиціях ВСУ, а потім розгорталися і давали залп по Луганську - типу «відповідь від київських карателів та хунти».

«Я пробыл в Луганске около двух месяцев. В самый обстрельный ад, - делится координатор «СтопТеррор». - Никогда не забуду, как рядом ложились полные кассеты «Града», как был расстрелян квартал Мирный. Как-то за три дня погибло 17 мирных жителей, свыше 70 получили осколочные и огнестрельные ранения... Из вооружения, которым наполнился город, могли стрелять только профессиональные военнослужащие, так что весь этот кошмар - на совести Путина и российских кадровых убийц. Это сейчас донбасских «трактористов и шахтёров» обучили в русских лагерях, а на тот момент из завезенного из РФ вооружения били российские же военные».

По словам Семёна, прилетало и в частный сектор, где жил он с родными. «Как-то легло в поле, метрах в 500-х от нашего дома, - рассказывает он. - Ну, а ближе к центру то и дело пылали магазины, и дома после «прилётов». В то время перерыв между обстрелами был, как правило, от силы полчаса. Два часа тишины считалось редким счастьем».

По місту туди-сюди сновигали військова техніка і мобільні групи, які відбулися з місцевих зрадників і російських «освабадітелей». Було багато чеченців.

«Такие группы ездили на машине по три-четыре человека. Останавливали прохожих, обыскивали (искали украинскую символику, т.н. «диверсантов»). Если нравились какие-то украшения или часы - просто отбирали, - продолжает Семён. - Некоторых забирали в подвалы СБУ или ОГА. Кого-то потом выкупали родные, а кто-то пропал навсегда. У троих моих знакомых тогда забрали машины. К счастью, сами ребята не пострадали».

Він покинув місто в кінці липня 2014, коли на селищі, де жив, зникло світло. Семен поїхав, коли електрики не було два дні. Знову електрика з'явилося лише через три місяці. На той час Луганськ остаточно став одним з форпостів «русского мира» в регіоні, а Семен - одним з воїнів інформаційного фронту.

Семен біля залізничного вокзалу м.Луганськ до війни.

На вістрі інформаційної боротьби

«Я, наверное, как большинство людей, покинувших охваченные войной донбасские города, приехал в Киев налегке - с одной сумкой и тремя тысячами гривен в кармане, - рассказывает Кабакаев. - Никто и подумать не мог, что весь этот кошмар растянется на годы. Казалось - вот-вот и наши военные освободят захваченные населённые пункты, выметут всю нечисть, мы вернёмся, начнём наводить порядок...»

Але після Іловайська і початку мінських «хороводів» стало ясно - до наведення порядку на батьківщині ще дуже-дуже далеко.

«Первую неделю с жильём помогли знакомые. Потом нас выручали другие волонтёры, бизнесмены-патриоты и так далее... На тот момент создавалось много волонтёрских движений, которые помогали подразделениям ВСУ и добровольцам гуманитарной помощью. Мы же с единомышленниками выбрали информационное направление, - продолжает Семён. - Тогда Украину на этом фронте жестоко били вражеские пропагандисты, кибервойска, информационная разведка... Проводились информационно-психологические операции. Сейчас ситуация чуть лучше, хоть далека от идеальной... Я пришёл в «СтопТеррор» через месяц после запуска проекта. Мы ударными темпами структурировали его, налаживали системы связи, сообщения с подразделениями добробатов и ВСУ... Прочно на рельсы мы стали в декабре 2014-го».

Основні напрямки діяльності «СтопТеррору» - аналіз військової обстановки на Донбасі, підготовка доповідей і статей для міжнародних партнерів, інформаційний супровід підрозділів - опис ситуації, яка відбувається за лінією розмежування (простіше кажучи, інформаційна розвідка).

Представники «СтопТеррору» презентували доповідь «Маріонетки Кремля. Дорога війни на Донбасі (включає в себе докази військової присутності РФ у збройному конфлікті на Донбасі), створили серію публікацій, заснованих на OSINT-розслідуваннях (в тому числі - про шести десятках незаконних збройних формувань, що діють на окупованій території Донецької та Луганської областей), постійно публікують прямі докази вторгнення регулярної армії ЗС РФ на територію України.

Не раз інформація, передана «стоптерроровцамі» в СБУ, МВС або ВСУ, рятувала величезна кількість життів. В тому числі, під час боїв за Донецький аеропорт ...

«Мы могли тогда звонить в командование штаба АТО и орать благим матом в трубку, предупреждая о какой-то опасности, - вспоминает Семён. - Благодаря нашей информации и адекватной реакции руководства, удалось избежать многих трагедий... Люди, которые понимают, насколько важна наша работа, помогают проекту. Есть международные партнёры, отдельные бизнесмены, ряд коммерческих структур. Средства идут на поддержание сайта, команды, новые разработки... Как и ребята из «Информнапалма», «Миротворца», «Информационного сопротивления» - мы на острие информационной борьбы с российским агрессором. Делаем общее дело, которое, уверен, приближает нашу победу».

Битва за житло

Крім боротьби з агресором, Семен веде боротьбу і з українськими чиновниками, які своїми знущаннями над переселенцями змусили багатьох людей повернутися в окуповані міста, а кого-то і зовсім звели в могилу.

З кінця минулого року Кабакан, який живе на орендованій квартирі (що обходиться в Києві недешево, так що доводиться підробляти консультантом-аналітиком), став членом підгрупи в групі з питань внутрішньо переміщених осіб при Кабміні (напрямок - житло для ВПЛ). Потрібно відзначити, що вся робота (допомога уряду і армії) - на волонтерських засадах.

«Подгруппа разрабатывает стратегию и пишет концепцию, а группа позже утверждает её (или нет) и доводит концепцию до уровня законопроекта, - поясняет Семён. - Мы пытаемся создать рабочую методологию, с помощью которой каждый человек с оккупированной территории будет иметь возможность получить компенсацию в виде жилья либо денег». На даний момент концепція вже написана і затверджена на рівні групи, фахівці почали готувати відповідний законопроект.

«Проблема переселенців - не на рік чи два, а на кілька десяток років, - впевнений Семен. - Вирішити її можна лише при ефективному використанні коштів, розумному менеджменті і бажанні. І робити це, безумовно, потрібно, тому що більшість переселенців - справжні патріоти і трудяги, багато з яких вже навіть на новому місці, в найтяжких умовах, зуміли багато чого досягти, почавши, фактично, з нуля ... Так, нам випало страшне час . Так, війна йде не тільки на Донбасі, а й в кожному українському місті. Війна майбутнього з минулим. Війна чесності - проти корупції, демократії - проти тоталітаризму, громадських - проти партійних банд (а в більшості своїй - це саме банди) і кланів, патріотів - проти зрадників. Сподіваюся, ми зуміємо змінити світогляд і змінити Україну на краще, створене в полум'ї боротьби ту націю, якої багато хто з нас не зуміли стати свого часу ».

«Никто не сделает нашу страну лучше вместо нас»

Семен Ккабакаєв: «Надеюсь, мы сумеем изменить Украину к лучшему»

«В 2014-м я был уверен, что мы сумеем вернуть Донбасс через пять лет. Сейчас не стал бы делать никаких прогнозов. Мир стал очень хрупок и динамичен, привычные устои рушатся на глазах, мы живём во времена турбулентности и неопределённости, - размышляет Семён Кабакаев. - Проблемы ведь не только в нас, или в Европе. Проблемы и в РФ, и в США. Спрогнозировать действия Кремля, которые могут стоить жизни миллионам, - нереально. Равно как действия нового главы Белого дома - Дональда Трампа. Что может Украина противопоставить этим гигантам? Только мужество, силу духа и умение быстро меняться в лучшую сторону, становясь сильнее, мудрее, значимее. Важно понимать - никто не сделает нашу страну лучше вместо нас. И не спасёт ее, если мы сами того не захотим. Там что нам нужно просто идти вперёд, меняясь к лучшему в постоянной борьбе. Падать, вставать - и снова идти».


Андрій Крівцун

Джерело




Опублікував: Карпатський Слон
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Зараз дівчина живе в Білорусі: Британська високотехнологічна оптика потрапляла в Росію через компанію 25-річної моделі з Казахстану - ЗМІ

п’ятниця, 22 листопад 2024, 13:16

Британське високотехнологічне обладнання вартістю 2,1 мільйона доларів надходило до Росії через компанію, зареєстровану в Киргизстані, яку заснувала 25-річна модель. Про це повідомляє BBC News із посиланням на митні документи, передають Патріоти Україн...

Жінка розповіла, як її місяцями переслідував "гоблін". Що той вчиняв та як вдалось позбутись містичної, злої істоти

п’ятниця, 22 листопад 2024, 12:45

Жінка стверджує, що її місяцями переслідував "гоблін", а позбутись його вдалось лише після відвідування чаклунської крамниці та специфічного ритуалу, передають Патріоти України з посиланням на Daily Star. Героїню звати Джордан. Вона поділилася відео зі...