Вітаю зі Святом Любові, яка перемогла страх: Введення в Храм Пресвятої Діви Марії

Друзі, щіро вітаю вас зі святом, не аби яким важливим для сучасної людини - зі Святом Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. Добре пам'ятаємо, як маленька трирічна Марійка самотужки всходила по східцям Храма, і найцікавіше навіть не це, що можна пояснити тим, що маленьке дитя йшло на поклик свого рідного дядьки Захарія, а те, що ця подія наробила величезного галасу серед її сучасників.

Пресвята Марія була введена у найсвятіше та найжахливіше місто того часу - "Святая Святих" - головне місце всіеї Іудейської релігії, бо там перебувала неосяжна велич Духу Божого, і лише раз на рік туди заходив першосвященик з дарами задля молитов за свій народ, і траплялися непоодинокі випадки смерті священиків: їхні тіла були немов обугленими, хоча прикраси, відповідні їх сану, залишалися цілими... Для таких трагічних випадків і прив'язували мотузку до ноги священика, бо якщо б трапилося горе, жоден іудей не наважився б зайти за тілом померлого - за цю мотузку тіло і витягали.

Але цього дня весь той страх перед Всевишнім змінився на пошану й трепет, бо маленька Марія увійшла до Святилища, самотужки доторкнувшись до Ковчегу Заповіта і справді відбувся переломний момент: Величний Бог змирився перед чистим сердцем людської дитяті та відкрився для Неї.

Для нас же це приклад на усі віки. Хочемо жити як люди? У мирі з Богом, людьми та навіть з тваринами? То маємо ламати вщент шаблони гріха, бо саме він є нашим найголовнійшим ворогом - він робить нас сліпими та глухими до ближніх та навіть до нас самих.

Друзі! Ще раз вітаю зі Святом та молю Пречисту Діву дати кожному з нас сили та наснагу бути чесними, рішучіми та вірними синами Божими, здоров'я вам та довгіх років щасливого життя!

Завжди ваш, о. Лука. Слава тобі, Україна, Божої милості синам Твоїм!