Колону автомобілів Бєднова розстріляли з автоматичної зброї, гранатометів і вогнеметів. Разом із командиром загинуло п'ятеро бойовиків із його загону. Відповідальність за ліквідацію Бєднова взяло на себе керівництво "ЛНР". "Влада" звинувачувала Бєднова у викраденні людей і розбої. За два дні до смерті на нього було заведено "кримінальну справу". За заявами "МВС ЛНР", він відмовився роззброюватися і чинив збройний опір.
Іщенко разом із трьома росіянами, які постачали допомогу для бойовиків, був розстріляний невідомими. Ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький поклав провину за вбивство Малиша на українську ДРГ. Однак Іщенко був одним із супротивників самого Плотницького – він неодноразово виступав із критикою керівництва "ЛНР". Також Малиш був одним із польових командирів, так званих козаків, із якими у членів "ЛНР" регулярно виникали конфлікти через контроль над Луганською областю.
Автомобіль Возника невідомі розстріляли у центрі Донецька на перетині вулиць Челюскінців та Ватутіна. Екс-беркутівець Возник брав активну участь у протестних мітингах навесні 2014 року в Донецьку.
Після початку бойових дій воював проти України разом зі своїм батальйоном. Потім вирішив зайнятися політикою, ставши членом "парламенту Новоросії". У "ДНР" убивство Возника пов'язали з українськими спецслужбами і спробою дестабілізувати ситуацію в "республіці".
Машину Мозгового зупинили на трасі вибуховим пристроєм і розстріляли з автоматичної зброї. Окрім самого "комбата" загинули також його прес-секретар, двоє охоронців і водій, а також двоє місцевих жителів, які випадково опинилися на місці замаху. Мозговий був одним із найпомітніших і найавторитетніших польових командирів у Луганській області. Осівши в Алчевську, він не підпорядковувався керівництву "ЛНР".
На початку березня 2015 року на Мозгового було скоєно замах, проте того разу його лише злегка поранило. Відповідальність за вбивство Мозгового взяв на себе український партизанський загін "Тіні".
У машині Дрьомова вибухнула закладена вибухівка в момент, коли він їхав на власне весілля. Дрьомов часто виступав із різкими висловлюваннями на адресу Ігоря Плотницького та погрожував оприлюднити компромат на лідера "ЛНР", який нібито зберігався у Дрьомова на флешці.
Жиліна застрелили у ресторані "Ветерок", його супутник дістав важкі поранення. Убивці втекли з місця події.
Геннадій Ципкалов навесні 2014 року був заступником лідера луганських бойовиків Валерія Болотова і деякий час керував "республікою" після його втечі. У листопаді 2014 року він був призначений головою "ради міністрів ЛНР" і очолював так званий уряд до грудня 2015 року.
Ципкалов був знайдений мертвим через тиждень після того, як ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький оголосив його організатором спроби перевороту. Один із бойовиків "ЛНР", що називав себе "головою парламенту ЛНР", Олексій Карякін, стверджував, що у Ципкалова були "переламані ребра, численні гематоми, одна рука була розбита, розчавлена".
Карякін уважає, що Ципкалова закатували до смерті.
Моторола загинув від вибуху пристрою, що спрацював у ліфті багатоповерхового будинку, в якому він проживав. Разом із ним було вбито його охоронця.
Павлов був одним із найбільш розкручених у медіа командирів бойовиків. Ватажок "ДНР" Олександр Захарченко порівняв його вбивство з оголошенням війни з боку України. Похорон Павлова в Донецьку перетворився на масовий захід. У справі про вбивство Мотороли "МДБ ДНР" затримало шістьох людей, нібито пов'язаних із українськими націоналістичними організаціями.
Болотов помер, за попередніми даними, від серцевого нападу. Керівник сепаратистського інформаційного центру "Південно-східний фронт" Костянтин Книрик заявив, що Болотову "раптово стало погано", коли він перебував у своїй квартирі в Москві.
Валерія Болотова називали близьким до екс-регіонала Олександра Єфремова. Ватажком угруповання "ЛНР" він став у квітні 2014 року, на самому початку сепаратистських виступів на Донбасі. У серпні того самого року він заявив, що йде у відставку через поранення. Водночас у грудні минулого року Болотов у інтерв'ю російському агентству "Росбалт" заявив, що нинішній ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький улітку 2014 року саботував його накази, а батальйон Плотницького "Заря" з провокаційною метою обстрілював Луганськ.
Уранці 8 лютого бойовики повідомили, що Гіві загинув у Донецьку унаслідок вибуху у своєму кабінеті. "Міноборони ДНР" стверджує, що Толстих підірвали українські спецслужби. Михайло Толстих – громадянин України, народився 1980 року в Іловайську Донецької області.
За словами Толстих, він служив у Збройних силах України, після армії працював вантажником на канатному заводі. У 2014 році приєднався до проросійських бойовиків, очолив угруповання "Сомалі". Брав участь у боях за донецький аеропорт та Іловайськ.
В інтернеті були опубліковані відео, на яких зафіксовані знущання Гіві над полоненими українськими солдатами. У січні 2017 року Толстих брав участь у боях у районі Авдіївки, де був поранений.
12 березня стало відомо, що в Донецьку в 54-річному віці помер один з організаторів "ДНР" Володимир Макович. У липні 2014 року він виконував обов’язки "глави верховної ради ДНР", заміщуючи на цій посаді Дениса Пушиліна. 7 квітня 2014 року сепаратист уперше прочитав "декларацію про незалежність ДНР". За попередніми даними, Макович помер через пухлину мозку.
31 серпня російські ЗМІ повідомили, що ватажок "ДНР" Олександр Захарченко дістав смертельне поранення після вибуху в ресторані "Сепар" у центрі Донецька. За підозрою в організації замаху бойовики затримали "кількох українських диверсантів і пов'язаних із ними осіб". Захарченко у травні 2014 року став "військовим комендантом Донецька", у серпні того самого року він замінив Олександра Бородая на посаді "голови ради міністрів ДНР". Після "виборів" 2 листопада 2014 року Захарченко став "главою ДНР".
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...