Вишенька

Вишневі дерева, як і калина, як верба - це наше, українське, так як вишиванка.
Хоч би вони де не росли, по - перше це Україна, бо наше вишня смакує рідним домом.
Вишенька квітне, як цнотлива, тендітна наречена, ніжно закутавшись в білосніжну фату квітів!

В дитинстві йдеш до бабусі по вуличкам, на якій вишні ростуть уздовж хат, і кожна протягує свої вишеньки: світло-червоні , темні, стиглі, просто вишневі, то як же не скуштувати. Вони простягаються до твоїх уст, і твої уста вже у вишневому соку, червоніють в усмішці задоволення.

І на столах українців з’являються найсмачніші вареники з вишнями, политі свіжим духмяним медом!

Сік бризкає червоними іскрами, поспішаєш, бо і мед стікає янтарними цівками, і ти вже увесь солодкий.

А ми так звикли.
Вишні то й вишні, прийшла їх пора.

Далеке літо проводжу не в Україні, відрядження у Архангельску область.
Військове містечко забезпечується набагато краще, чим другі. Вперше побачила польські полуниці, які продавалася у маленьких кошиках, потім були і черешні, і абрикоси, персики, яблука.

А вишні не було! Ніякої і ніде!

І тоді так закортіло, аж до марення!
Були смачні пироги з брусницею, потім чай з журавлиною, ні , не те!
І ось заходжу у маленький магазинчик, подалі від центру, і бачу у продажі вишневий сік!
А раніше сік продавали на розлив, ось два стакани підряд випиваються на одному диханні!
Вишневій смак!!!
Відчула, нарешті!

Нашу вишеньку зустрінеш усюди, вона у наших смачних варениках, пирогах, пиріжках, вона вінчає саме гарне тістечко, запиваємо вишневим компотом. Взимку вишеньки – п’янкі цукати у шоколадних цукерках.
Влітку і посушать вишню, і наварять вишневе варення, з якого пінка така смачна, крутися біля матусі, чекаючи на дозвіл с куснем хліба.
І наповнять морозильну камеру, щоб ласувати і в морозний день, чекаючи літа.
А зараз, привезені мені вишні, зайняли своє місце у салатниці, политі акацієвим медом, по одній відправляються до рота, поки я й пишу їй свою шану!
Звучить пісня Олега Петровича « Їду на бусі», що нагадала і свою бабусю, і хоч про вишню не співається, але весела і з любов’ю до України!

Лебедєва Зоя,
23.06.2016.