Хіти тижня. Які секрети сховані у "горбатому Запорожці": Яким був перший український легковик

В сотий раз переказувати історію створення першого українського легковика ми тут не будемо. Ми запропонуємо щось більш цікаве – погляд на ЗАЗ-965 очима сучасних експертів-технарів і аналітиків ринку, пише Авто 24, передають Патріоти України.

Вдала конструкція. Над створенням цього автомобільчика не дарма працювали цілий науково-дослідний інститут і КБ двох автозаводів. З інженерної точки зору автомобіль вийшов раціональним і технологічним. Компактний блок силового агрегату (двигун, КПП, головна передача і півосі до задніх коліс) висить в кормі машини, завантажуючи ведучі колеса для кращої прохідності.

Двигун автомобіля "Запорожець” ЗАЗ 965 має нескладну систему повітряного охолодження і завдяки компонуванню V4 малу довжину, що важливо для задньомоторної схеми. Передня підвіска торсіонного типу мінімально навантажує передок кузова, що дозволило полегшити передню частину. Кузов зварений з декількох великих відштампованих панелей, він вийшов міцнішим і більш технологічним в порівнянні із зарубіжними конкурентами. Про пряме копіювання з будь-якої зарубіжної моделі при цьому говорити не варто. Хоча б тому, що у Fiat 600, якому приписують роль прототипу для клонування, була зовсім інша передня підвіска і рульове управління, інші схема двигуна і його тип.

Невдале виконання. Незважаючи на вдалу конструкцію, зробити з “Запорожця” ідеальну машину виробники не змогли. Якість багатьох деталей і складання залишали бажати кращого – звідси і пішла думка про те, що "Запорожець", мовляв нікуди не годиться. А між тим, вдало зібрані екземпляри служили власникам вірою і правдою впродовж багатьох років.

Місткий. Всупереч розхожій думці, перший “Запорожець” не був тісним автомобілем. За мірками свого класу ЗАЗік був самим просторим – мало того, що вміщував чотири дорослих людини, так ще й перевозив їх із завидним комфортом. Так, всі чотири місця були повноцінними, на відміну від багатьох конкурентів, у яких задні місця на ділі були дитячими. Довжина салону у “Запорожця” була найбільшою в класі: 1,840 м проти середньої цифри 1,760 м у конкурентів. При цьому за зовнішнім габаритом ЗАЗ (3,330 м) був коротшим більшості не таких містких аналогів.
Багатий. Парадоксально, але радянський автомобіль для бідних був укомплектований багатше ніж всі зарубіжні конкуренти. Вже в базовій комплектації його оснащували обігрівачем (автономним!), опускаючими (а не зсувними або відкидними) дверними стеклами, поворотними кватирками та електричними двірниками. Під капотом ховався повноцінний 4-циліндровий двигун – тільки в одного з конкурентів був подібний, у решти ж – примітивні мотоциклетного типу моторчики.

За енергоозброєністю (співвідношення маси машини і потужності двигуна) перший “Запорожець” був кращим у класі: 35 – 31 кг/л. с. Маленька машина мала дорослу ходову частину з металевими (а не гумовими, як у деяких європейців) пружними елементами і великими 13-дюймовими колесами. Нарешті, всі елементи і системи ЗАЗ-965 робилися з розрахунком на тривалий термін експлуатації, в той час як в Європі подібні малюки намагалися максимально спростити і полегшити, економлячи на довговічності.

Нерозкручений. Найслабше місце “горбатого” – відсутність правильного піару. Через низьку споживчу культуру радянського суспільства сучасники не сприймали "Запік" інакше як з іронією, вважаючи його недоавтомобілем в порівнянні з більш крупними "Побєдами", “Волгами” і “Москвичами". А “Запорожець” був за всіма показниками набагато вище критеріїв свого класу, але ніхто не пояснював цього публіці.

Тим не менш, цей цікавий у всіх сенсах автомобіль був затребуваний і гідно оцінений споживачем. Ну а час додав йому ностальгічного шарму і зробив предметом поклоніння, причому не тільки в колах автомобільних фанів.