Зловмисники крадуть персональні дані українців і з їх допомогою оформляють кредити в інтернеті. Жертва може навіть не здогадуватися, що хтось оформляє позики на її ім'я - якщо раніше для цього потрібно було хоча б паспорт, тепер вистачає просто інформації, повідомляють Патріоти України.
Знайти персональні дані для зловмисника - не проблема. Їх беруть з відкритих реєстрів, з сайтів публічних закупівель, соціальних мереж. Крім того, існують бази даних, якими нелегально торгують колишні співробітники фінансових установ. Такі дані можуть потрапити в руки шахраїв і за допомогою хакерів.
Аферисти вже навчилися вправно використовувати отриману інформацію. Одним з потерпілих від дій шахраїв став киянин Валерій Яковенко. "Мені прийшов лист, в якому вказана сума заборгованості - 9 300 гривень", - розповів Валерій.
У листі наголошується, що в середині серпня чоловік нібито оформив онлайн-кредит. І за цією позикою вже набігли відсотки і штрафи на кілька тисяч гривень. Однак сам Яковенко запевняє, що ніяких кредитів у зазначеної в листі організації не брав.
"Дзвоню в банк, кажу, що кредиту не брав. І мені розповідають, що така ситуація не перша. Мої документи хтось завантажив у систему, ввів моє ім'я, прізвище, ІПН (індивідуальний податковий номер, - ред.), доклав скани паспортів, а потім ввів дані кредитки третьої особи, якої я не знаю", - додав Валерій.
Таким чином стороння людина шахрайським шляхом отримала гроші, а потерпілий - борги. Персональні дані Валерія перебували у відкритому доступі - в електронних реєстрах та суспільній системі закупівель, адже чоловік займається бізнесом. Тепер Яковенко звинувачує фінансову компанію в недбалості, адже вона не перевірила, кому належить карта, на яку оформлявся кредит.
Втім, у фінансовій організації визнають проблему, але не свою провину. "Однозначно, це зовнішнє шахрайство і це явно якась група. Яким чином і де вони брали бази - природно, у нас немає такої інформації. Крадуться бази паспортів, ІПН-кодів, фінансових номерів, робляться клони мобільних SIM-карт", - відзначила директор кредитної компанії Олена Андроннікова.
У відповідь на скарги потерпілих компанія навіть перевірила співробітників за допомогою детектора брехні - щоб дізнатися, чи не сприяв чи хтось з них злочинним схемам. Однак зрадників не знайшли. Нині справу розслідують одразу кілька відомств, зокрема, кіберполіція.
Юрист Михайло Куян, який працює в IT-сфері, зазначає, що жертвам таких схем у жодному разі не можна зволікати. "Перш за все, потрібно звернутися в організацію, яка нібито видавала цей кредит і повідомити, що займ зазначена особа не отримувала. Існує встановлений законом час для розгляду таких звернень - це місяць", - зазначив Куян.
За неофіційною інформацією, від кібершахрайства за останній рік постраждали більше тисячі українців. Щоб зменшити ризики, фахівці радять не розміщувати персональні дані у відкритих джерелах і не пересилати копії документів по незахищених каналах.
Український газовий ринок фактично залишається ізольованим від європейського: експорт закритий, а імпорт майже відсутній. У результаті ціни по різні боки кордону рухаються у протилежних напрямках. Про це розповів експерт газового напряму аналітичної ко...
В Україні поступово підвищуються вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію за віком. У 2026 році для призначення пенсії у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки стажу. У 2027 році вимога зросте до 34 років, а з 2028-го — до 35 років. Про це ро...
