Хіти тижня. "Повісити" кредит можуть на кожного! В українців масово крадуть особисті дані

Зловмисники крадуть персональні дані українців і з їх допомогою оформляють кредити в інтернеті. Жертва може навіть не здогадуватися, що хтось оформляє позики на її ім'я - якщо раніше для цього потрібно було хоча б паспорт, тепер вистачає просто інформації, повідомляють Патріоти України.

Знайти персональні дані для зловмисника - не проблема. Їх беруть з відкритих реєстрів, з сайтів публічних закупівель, соціальних мереж. Крім того, існують бази даних, якими нелегально торгують колишні співробітники фінансових установ. Такі дані можуть потрапити в руки шахраїв і за допомогою хакерів.

Аферисти вже навчилися вправно використовувати отриману інформацію. Одним з потерпілих від дій шахраїв став киянин Валерій Яковенко. "Мені прийшов лист, в якому вказана сума заборгованості - 9 300 гривень", - розповів Валерій.

У листі наголошується, що в середині серпня чоловік нібито оформив онлайн-кредит. І за цією позикою вже набігли відсотки і штрафи на кілька тисяч гривень. Однак сам Яковенко запевняє, що ніяких кредитів у зазначеної в листі організації не брав.

"Дзвоню в банк, кажу, що кредиту не брав. І мені розповідають, що така ситуація не перша. Мої документи хтось завантажив у систему, ввів моє ім'я, прізвище, ІПН (індивідуальний податковий номер, - ред.), доклав скани паспортів, а потім ввів дані кредитки третьої особи, якої я не знаю", - додав Валерій.

Таким чином стороння людина шахрайським шляхом отримала гроші, а потерпілий - борги. Персональні дані Валерія перебували у відкритому доступі - в електронних реєстрах та суспільній системі закупівель, адже чоловік займається бізнесом. Тепер Яковенко звинувачує фінансову компанію в недбалості, адже вона не перевірила, кому належить карта, на яку оформлявся кредит.

Втім, у фінансовій організації визнають проблему, але не свою провину. "Однозначно, це зовнішнє шахрайство і це явно якась група. Яким чином і де вони брали бази - природно, у нас немає такої інформації. Крадуться бази паспортів, ІПН-кодів, фінансових номерів, робляться клони мобільних SIM-карт", - відзначила директор кредитної компанії Олена Андроннікова.

У відповідь на скарги потерпілих компанія навіть перевірила співробітників за допомогою детектора брехні - щоб дізнатися, чи не сприяв чи хтось з них злочинним схемам. Однак зрадників не знайшли. Нині справу розслідують одразу кілька відомств, зокрема, кіберполіція.

Юрист Михайло Куян, який працює в IT-сфері, зазначає, що жертвам таких схем у жодному разі не можна зволікати. "Перш за все, потрібно звернутися в організацію, яка нібито видавала цей кредит і повідомити, що займ зазначена особа не отримувала. Існує встановлений законом час для розгляду таких звернень - це місяць", - зазначив Куян.

За неофіційною інформацією, від кібершахрайства за останній рік постраждали більше тисячі українців. Щоб зменшити ризики, фахівці радять не розміщувати персональні дані у відкритих джерелах і не пересилати копії документів по незахищених каналах.