Мільярдні оборудки під час війни: Хто і як заробляє в Україні на виробництві бронемашин (відео)

Станом на 2016 рік 95% армійських закупівель було засекречено. На позиціях досі не вистачає доволі простої і недорогої техніки. Наприклад, квадрокоптерів для розвідки. І на тепловізори третій рік збирають гроші волонтери. Про це йдеться на сайті Факти.ictv, передають Патріоти України.

Україна виділяє мільярди гривень на закупку нової техніки у зону АТО. Бійці кажуть: бачили нову техніку лише по телевізору.

На передовій воює в основному стара техніка. Танки, БТР та БМП зібрані ще в радянські часи і військові самі ж на передовій тут їх ремонтують, інколи в польових умовах прямо під дощем.

І так вже третій рік. Такі машини давно вже мають стояти в музеях, а вони й досі на фронті. На конвеєрі Київського бронетанкового заводу нові БТРи. Модернізована гармата, нова броня, коробка автомат – мрія, а не машина.

Журналісти Фактів тижня з’ясували, як фінансується їх виробництво. Виявляється, комплектуючі підприємство закуповує у приватних фірм.

Бронетанковий завод придбав їх у фірми РЕНАЛ. Вона вже у інших фірм Inter-Steel LTD та Оптимумспецдеталь. Сума угоди – майже 20 мільйонів гривень.

Журналісти спробували знайти компанію Оптимумспецдеталь зареєстровану у Києві. Але в офісі, в якому за документами наче продають деталі для військової техніки, працює школа іноземних мов.

У будинку, у якому має бути фірма РЕНАЛ, розташоване кафе.

Така ж ситуація і компанією Inter-Steel LTD. Вона також виявилась фіктивною. Приміщення належить екологам. Усі ці фірми існують лише віртуально. Проте для концерну "Укроборонпром", якому і підпорядковується бронетанковий завод, вони – надійні партнери.

Правда, у військової прокуратури – інший погляд. Вона відкрила одразу кілька кримінальних проваджень.

Юрій Школяренко вже не перший рік досліджує роботу підприємств "Укроборонпрому". Каже, через посередників проходять десятки мільйонів гривень.

Пролити світло могло б Міноборони. Але на запит журналістів Фактів тижня відповідь коротка: Інформація містить ступінь обмеженого доступу. Відкриті тендери не проводяться. А значить і жодного контролю з боку громадськості.

Закупівля через сумнівні фірми – це типова схема, – каже журналіст-розслідувач Любомир Ференс.

"Була ситуація, що близько 60-70 мільйонів були перелиті на компанію місцем реєстрації якої був вказаний підвал у місті Києві, це на комплектуючі до бронетехніки. Гроші перерахували Миколаївський, Харківський та Київський бронетанкові заводи," – коментує Любомир.

Прокуратура, НАБУ та СБУ проводять розслідування, але ці справи тягнуться роками.

За час війни вирок отримав лише директор Львівського бронетанкового заводу. Олександра Остапця звинуватили у зловживанні службовим становищем та розкраданні державних коштів.

Нині Остапець на свободі. У 2015 він привласнив гроші, які були виділені на ремонт техніки, яка йшла в зону АТО. У нього вдома знайшли 2 мільйони гривень.

Про тендери, фіктивні фірми та схеми на фронті не замислюються. На передовій своєї роботи вистачає.

Деталі для техніки роблять на токарному станку, двигуни ремонтують вручну, ходову теж перебирають самі. На війні звикли розраховувати лише на власні сили.