Нардепам з урядовцями таке на думку не спадало? "Перш, ніж скорочувати соціалку, чому б не подумати про підвищення податків для заможних", - експерт ООН

Чому перехід від зарегульованої до помірно регульованої економіки не призведе до економічного зростання. Про це йдеться в інтерв'ю з Хуаном Пабло Богославскі, який наразі з'ясовує як боргова та податкова політика України впливає на права людини, зазначають Патріоти України.

Хуан Пабло Богославскі, незалежний експерт Організації Об'єднаних Націй з питань зовнішнього боргу, інших фінансових зобов'язань та прав людини перебував в Україні 10 днів — з 14 до 23 травня.

В Україну він приїхав на запрошення українського уряду і за цей час зустрівся з представниками МІДу, Мінсоцполітики, Мінюсту та інших органів виконавчої влади.

Суть його роботи полягає в аналізі взаємовпливу боргової та фіскальної політики держави на права людини. У фокусі його уваги опиняється також масштаби та вплив фінансових злочинів, незаконних фінансових потоків та корупції на соціальні права громадян.

Під час офіційних візитів до країн він напрацьовує рекомендації щодо того, як урядам відповідних держав приймати економічні рішення з орієнтацією на захист прав людини. За результатами офіційних візитів він подає звіти до Генеральної Асамблеї ООН.

Свого часу Хуан Пабло працював із найпроблемнішими з точки зору боргового навантаження та економічної політики країнами єврозони — Грецією, Іспанією, Португалією.

ЕП поговорила з експертом про те як корупція, економічні реформи та боргова політика держави впливають на права людини

— Яка мета вашого візиту в Україну?

— Я приїхав на запрошення уряду України. В ході офіційних візитів я приділяю увагу двом питанням.

Перше — чи сприяє макроекономічна політика забезпеченню соціальних прав, а саме права на освіту, права на житло, права на отримання соціальних послуг, право на належне забезпечення продуктами харчування. Аналізую, як економічні реформи, які будуть здійснені в країні найближчим часом, позначаться на ситуації із соціальними правами.

Другий аспект моєї роботи стосується незаконних фінансових потоків та корупції. Деякі люди дивуються зв'язку корупції та прав людини. Дуже часто виникають питання як корупція може бути пов'язана з правами людини. Насправді є дуже багато видів зв'язків.

Найбільш очевидний — корупція висотує з державних ресурсів ті кошти, які замість того щоб бути в кишенях олігархів, могли б бути спрямовані на будівництво шкіл, дитячих садків, підвищення пенсій. Це дуже чіткий прояв того, як корупція позначається на соціальних правах людини.

— Нещодавно Світовий банк порахував, що через корупцію українська економіка втрачає 2% ВВП. Ви можете оцінити масштаби впливу корупції на соціальні видатки, соціальні права людини?

— Оцінка Світового Банку виглядає цілком правомірною. Через корупцію втрачається дуже багато коштів, які могли б бути вкладені в розбудову соціальної інфраструктури.

— На які права людини корупція в Україні впливає найбільше?

— Я не думаю що можна пов'язати корупцію з порушенням якогось конкретного права. Звісно, корупція пов'язана з економічними злочинами. Але найголовніше те, що через корупцію втрачаються державні кошти, які можна було б витратити на соціальні потреби.

З іншого боку: якщо ми бачимо на вулиці безпритульних або хтось з наших друзів не може винайняти через брак коштів квартиру для себе або прогодувати свою сім'ю, то принаймні частково ми можемо покласти провину за це на корупцію.

— За вашими спостереженнями, наскільки високий рівень корупції в Україні?

— Оцінити це в цифрах я, мабуть що, не зможу. Я бачу певний прогрес в боротьбі з корупцією, зокрема, завдяки тому що в Україні створено спеціальні антикорупційні інститути. З іншого боку я бачу недоліки. Моє завдання якраз в тому щоб привернути увагу очільників цих інституцій до цих недопрацювань.

— Про очільників яких інституції ви говорите? Що за недопрацювання?

— Найважливіше — це прийняття законопроекту про створення Антикорупційного суду, який знаходиться зараз в парламенті.

По-перше, я його повністю підтримую. Я вважаю, що цей законопроект — це дуже добра ідея, але лише якщо він буде прийнятий в редакції, яку запропонувала Венеціанська комісія. Версія Комісії передбачає, що судді такого суду мають бути компетентними і незалежними.

Мені відомо, що НАБУ провело низку успішних розслідувань і що зараз в Україні точиться дискусія щодо необхідності створення аудиторського інституту, який би наглядав за роботу антикорупційного бюро. Хотів би наголосити на тому, що ця команда аудиторів також маж бути компетентною і незалежною.

Стосовно НАЗК. НАЗК створило базу даних електронних майнових декларацій, але ресурс і потенціал цієї бази даних використовуються не на повну силу. Крім того, НАЗК не надає суспільству повну інформацію та аналітику щодо ситуації з деклараціями.

Наприклад, яка кількість декларацій подана від суддів, скільки від прокуратури, скільки від парламенту, скільки повідомлень про підозрілі декларації було відправлено до НАБУ. Суспільство не знає про те, що відбувається.

Наступна рекомендація стосується більш ефективного витрачання коштів на військові потреби. Зокрема, доцільно переглянути існуючі правила висвітлення так званих таємних контрактів, зробити їх прозорішими. Окрім того, процес закупівель в сфері оборони також має бути більш відкритим.

— Тобто, ви вважаєте контракти з держзакупівель в сфері оборони зоною підвищеного корупційного ризику? Про яку зміну підходів до розкриття інформації ви говорите?

— Я маю на увазі, що витрати на військові потреби потрібно вдосконалити. Ефективність цих витрат можна покращити. Конкретніше — я б порадив переглянути власне визначення того, що таке таємний контракт у військовій царині, тобто коли його секретний статус виправданий, а коли ні.

— Поговоримо про другий аспект вашої роботи — вплив боргової політики на права людини. У чому він полягає?

— Будь-яка держава має два види за зобов'язань. Перший — держава зобов'язана забезпечити права людини на освіту, соціальний захист, охорону здоров'я та інше. Другий — зобов'язання фінансового характеру щодо повернення своїх боргів. Власне, баланс між виконанням цих двох типів зобов'язань має дуже велике значення щодо того, якою в країні буде ситуація з правами людини.

Якщо міністерство фінансів займає позицію "виплачуємо борги перед кредиторами незалежно від того, скільки нам це коштуватиме", то це призводить до залучення нових боргів для рефінансування поточних паралельно зі зменшенням соціальних видатків. Звичайно, це негативно позначається на ситуації із правами людини.

Усвідомлюючи, що балансування цих двох груп зобов'язань є досить складним процесом, я даю рекомендацію такого характеру — перш ніж проводити економічної реформи потрібно оцінювати ситуацію з правами людини. Це дозволить уникнути або мінімізувати негативний вплив, який можуть здійснити реформи.

Наведу приклад. Скорочення соціальних видатків на будівництво дитячих садків призведе до зменшення кількості дитсадків і негативно позначиться на правах жінок, особливо погіршить ситуацію з правами одиноких матерів.

Попередня оцінка наслідків економічних реформ зменшить їх негативний вплив на найбільш вразливі групи населення. Перш ніж скорочувати соціальні видатки, чому б не подумати спершу про зміни в оподаткуванні і підвищення податкового навантаження для більш заможних громадян?

Відміна мораторію на продаж сільськогосподарських земель — одна з вимог міжнародних партнерів. Чому б не поговорити про її соціально-економічні наслідки? Я наразі нічого не бачив і не чув про їх аналіз.

— Що ви маєте на увазі? Є оцінки орієнтовного обсягу інвестицій, впливу на ВВП.

— Чи змусить продаж великих ділянок жителів, які їх обробляють або живуть навколо, переїхати у міста? Чи є в містах, куди можуть переїхати ці люди, належна соціальна інфраструктура для нових жителів? Як відкриття ринку землі позначиться на безпеці продуктів харчування?

Подібний аналіз дозволить зменшити негативний соціальний вплив реформ.

— Для того, щоб зменшити боргове навантаження, Україна увійшла у цикл реструктуризацій державного боргу. Почалося все у 2015 році. Потім була реструктуризація внутрішнього державного боргу у портфелі НБУ і чергова пролонгація термінів виплат за зовнішніми зобов'язаннями, реструктуризованих у 2015-му.

Який вплив такого циклу реструктуризацій на права людини — адже по факту ми перекладаємо боргове навантаження на майбутні покоління?

— З одного блоку це право суверенної держави вирішувати як реструктуризувати свої боргові зобов'язання. Це збалансовує фінансові і нефінансові зобов'язання держави. Як ви вже сказали, цей борг переходить у спадок майбутнім поколінням.

З іншого боку треба бути дуже послідовним у свої політиці реструктуризацію боргу — вона повинна бути зрозумілою всім учасникам процесу, інвесторам та громадянам. Усі повинні розуміти перспективи на майбутнє.

— Як ви сьогодні оцінюєте вплив економічної політики уряду на забезпечення прав людини в Україні?

— Таке враження, що багато хто в країні вважає, що перехід від надто зарегульованої до помірно регульованої економіки автоматично призведе до позитивних зрушень і економічного зростання. Я з цим не погоджуюсь.

Одна справа, коли ми покращуємо бізнес-клімат, одночасно зменшуючи стимули до корупції, інша, коли ми робимо це в інтересах великих гравців, корпорацій, без відповідних інституційних запобіжників, і нехтуємо впливом від таких рішень на соціальні права громадян.

— З точки захисту людських прав чи доцільно підвищувати соціальні стандарти з політичних мотивів — через вибори, та значною корупційною складовою при обмежених можливостях бюджету та невисоких темпах зростання економіки? Це взагалі сприяє більшому захисту соціальних прав?

— Я не можу автоматично погодитися з тим, що економіка України не здатна забезпечити підвищення зарплат, пенсій. Підвищення соціальних стандартів може мати і позитивні наслідки — воно може створити нові стимули для економічного зростання та зменшити соціальну.

Джерело