Перший місяць з 3200

Великі компанії не відчули змін, малий і середній бізнес зробив ставку на аутсорсинг, а "ухильники" під страхом санкцій оформили працівників в штат.

Як тільки стало відомо, що розмір мінімальної заробітної плати в Україні з 1 січня 2017 року зросте з 1600 до 3200 грн, частина підприємців поспішили заявити, що це стане для них сильним ударом, адже слідом за цим вдвічі виросте сума єдиного соцвнеску (ЄСВ).

Обгрунтування побоювань були найрізноманітніші. Так, Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців і депутат Кропивницької облради, опублікував на своїй сторінці в Facebook розрахунки, у яких з допомогою калькулятора спробував пояснити, скільки найманих працівників треба звільнити підприємцю, щоб вийти "в нуль"

Вони викликали у користувачів соцмережі закономірні питання: навіщо для торгівлі на ринку 10 найманих працівників? Чому ці 10 працівників генерують всього 345 тис. обороту в рік? І навіщо фізособа-підприємець платить самому собі зарплату?

А що ж насправді змінилося в діяльності реальних підприємців зі здоровою бізнес-моделлю в першому місяці "життя з 3200" ?

Три види реакції

За словами Іллі Несходовського, директора Інституту соціально-економічної трансформації та експерта реанімаційного пакету реформ, який часто контактує з бізнесом, більшість великих компаній взагалі не поміняли свою кадрову політику, адже всі зарплати у них виплачувалися "всвітлу". "Навіть мінімальна оплата праці на цих підприємствах була вищою встановленого державою мінімуму", стверджує експерт.

Інша справа малий і середній бізнес. Країна всього місяць живе з новим розміром мінімальної заробітної плати, тому не всі роботодавці до кінця розуміють, як реагувати.

Яна Біла, провідний юрист АФ Goro legal, ділить підприємців на три категорії в залежності від їх реакції:

Роботодавці, які привели розмір заробітної плати співробітників у відповідність з установленим мінімальним розміром і продовжують платити мінімалку (яка часто все одно не збігається з фактичною сумою виплат на руки)
Роботодавці, які офіційно припинили трудові відносини з працівниками, проте фактично продовжують працювати з ними
Роботодавці, які перейшли на співпрацю за цивільно-правовими договорами.
Без "зайвих ротів"

Згідно з прогнозом юриста, незабаром в Україні будуть набирати популярність аутстаффінг і аутсорсинг. За цією моделлю вже давно працює Володимир Бовсуновський, засновник бренду великих розмальовок O'Kroshka. У штаті його компанії лише дві особи сам підприємець і фахівець, що відповідає за продажі. Художник, дизайнер, технічний редактор, SMM-фахівець і пакувальник на аутсорс. "Не бачу сенсу оплачувати їх роботу в офісі", пояснює Володимир Бовсуновський.

Аналогічний підхід і у виробника домашнього текстилю з конопель Devo Home на зарплаті тільки керівник і продавець, проте незабаром Оксана Дево, засновник бренду, планує найняти в штат ще й менеджера. "Все на підряді я боюся великих колективів і відповідальності. Знайти надійних співробітників дуже складно, а інших треба утримувати і постійно контролювати", пояснює вона. Зокрема, маркетинг, продажі, фінансовий директор, бухгалтер, IT-послуги в Devo Home на аутсорсі. "Так простіше можна відразу обумовити вартість і отримати послугу", додає підприємець.

Обидва виробники зазначають, що при такій кадровій політиці тиск ЄСВ не відчувається. Однак Володимир Бовсуновський визнає, що ціни постачальників почали рости, тому ціни й на його продукцію зросли на 10-13%. "Щоб заробляти як раніше, потрібно підвищувати обороти, але тоді потрібен буде касовий апарат", нарікає підприємець. Це змусило його змінити схеми закупівлі для оптимізації витрат, в планах закуповувати матеріали безпосередньо у європейського виробника і оптимізувати організаційно-правову структуру бізнесу.

Боротьба з "нелегалами"

На багатьох підприємствах, зокрема, в сфері роздрібної торгівлі і надання послуг населенню, працівники зовсім не були працевлаштовані. Але оскільки разом з підвищенням мінімальної зарплати зросли і штрафи за порушення трудового законодавства, а глава ДФС пригрозив особисто взятися за "ухильників", масових звільнень не відбулося, навіть навпаки "нелегальних" працівників почали оформляти в штат.

"У невеликих компаніях я не тільки не спостерігаю скорочень, а навпаки, в зв'язку зі значними штрафними санкціями, працівників оформляють на мінімальну зарплату, при цьому податковий тягар всі розподіляють по-різному, каже Ілля Несходовський. В деяких випадках підвищення ЄСВ повністю взяло на себе підприємство, в інших в різних пропорціях витрати були розподілені між працівником і роботодавцем, а деякі просто відняли ЄСВ з "конверта", в якому працівник отримував частину зарплати".

Що стосується практики окремих підприємств переводити своїх працівників на цивільно-правові взаємини, директор Інституту соціально-економічної трансформації зазначає, що вони часто не відповідають вимогам чинного законодавства і тому такі підприємства ризикують отримати значні штрафні санкції. Втім, цю проблему вирішує грамотний юрист.

"У регіонах ситуація не така однозначна, там дійсно спостерігається скорочення і збільшення функціональних обов'язків працівників. Все залежить від запасу рентабельності і" зв'язків "з відповідними контролюючими органами", говорить Ілля Несходовський.

висновок

Великий і середній бізнес не відчув впливу збільшення мінімалки співробітники таких підприємств і так отримували зарплату вищу мінімального рівня.

Ефективний малий і середній бізнес якщо і відчув підвищення податкового тиску, то почав підвищувати ціни і шукати шляхи законної оптимізації, яка дозволить зменшити операційні витрати.