Бацька ла-ла-ла? У Білорусі влада почала масові репресії проти патріотів та ультрасів

У Білорусі триває полювання на патріотів, близько 30 осіб вже за гратами. Спецслужби переслідують патріотично налаштованих футбольних фанатів, повідомляють Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

В інтерв’ю “БелТА” кореспондент газети “Новий час” Дмитро Галко розповів про своє журналістське розслідування, тема якого – переслідування футбольних фанатів спецслужбами Білорусі, міркував, чи пов’язане отримання російського кредиту з тиском на білоруських патріотів, і відповідав на запитання, що повинні зробити в цій ситуації білоруські політики і правозахисники.

– Дмитро, ви опублікували статтю “Білорусь зачищають від патріотів”, де описали тиск на активістів, яке особливо помітно розгорнувся в останні тижні. Які основні факти та закономірності ви побачили під час свого журналістського розслідування?

– Деяка інформація з’явилася вже до моєї статті – про матір Едуарда Лобова, про волонтерів, які допомагають Україні. І пішла певна чутка, що пресують патріотів. Я запитав командира “тактичної групи Білорусь”, яка діє в Україні, поговорив з головним волонтером, ангелом-хранителем білорусів в Україні Ольгою Гальченко, вийшов на батька Яна Мельникова, у якого проходив обшук, – і йому, до речі, слідчий сказав, що таких справ десятки.

Зокрема, сильно пресують фанатів колишнього футбольного клубу “Партизан”. При цьому слід особливо підкреслити, що фанатів пресують далеко не всіх. А саме пробілорусскіх, патріотично налаштованих.

Фанати “Партизана” ще кілька років тому були просто анархістами, яких міліція особливо не чіпала. Але потім у них стався певний ідейний поворот. Відчувши загрозу незалежності країни, вони попрямували в сторону національних цінностей, почали використовувати національну символіку і білоруську мову. З цього середовища вийшла знаменита вже група “Пошуг”, відома по “справі графітистів”.

За інформацією з моїх джерел, цей пресинг вже торкнувся десятків людей. За інформацією самих лідерів фанатського руху, за гратами вже опинилися близько 30 осіб з різних міст Білорусі. Кого не зачепила пресинг – це фанатів з проросійськими поглядами. Такі ще є, і вони на сьогодні діють абсолютно вільно.

– Чим можна пояснити те, що цей пресинг почався якраз кілька тижнів тому? Правоохоронні органи витягують на світло якісь старі справи, здавалося, давно вже забуті.

– Не можна сказати, що цього пресингу не було раніше. Адже “справа графітистів” було давно. Але він став особливо різким і масовим кілька тижнів тому. І мої джерела вважають, що тут криється кілька причин.

Перша – це отримання російського кредиту. Мої джерела натякають, що наказ на ці дії взагалі йде не з білоруського центру. Можливо, білоруська влада не хотіла б бачити ні білоруських патріотів, здатних битися, ні представників “русского міра”. Можливо, деякі представники силових органів Білорусі, прихильники “русского мира”, виконують тільки частина наказу.

Наскільки я розумію Лукашенко, він однаково боїться і тих, і тих – і проросійських, і проукраїнський активістів. І, швидше за все, він хотів би, щоб пресували всіх. Ще одним свідченням, що тут “нечисто”, стали останні виступи голови КДБ Вакульчик і міністра внутрішніх справ Шуневича, які відбулися вже після мого репортажу. І вони нібито виправдовувалися, доводили, що білорусів, які борються за ДНР і ЛНР, набагато більше, і що їх заарештовують більше. Доказів немає, але вони виправдовуються. Перед ким? Природно, перед президентом. Значить, тут щось не те.

– Як можуть далі розвиватися події навколо цієї справи? Чи допоможе увага суспільства зупинити це переслідування? Або увагу суспільства і преси до цієї теми поки не настільки помітна, щоб щось змінити?

– Саме так, і я хотів би, щоб увага суспільства була прикута до цієї теми. Подальші публікації, виступи політиків, відомих людей можуть зробити багато чого. Чим голосніше і чіткіше буде реакція суспільства, тим більше шансів, що вони зменшать тиск на білоруських патріотів.

– Аналітики кажуть, що на тлі лібералізації відносин із Заходом влада не буде йти на репресії. Нікого не затримують, не саджають на добу за несанкціоновані акції, навіть на Жовтневій площі. Влада перейшла на “економічні” форми боротьби з опозицією – через штрафи. Але з іншого боку – тут, з футбольними фанатами, відбувається таке. Або влада вважає, що може представляти це як боротьбу з екстремізмом?

– Я думаю, вони розраховують на два моменти. По-перше, вони використовували кримінальні справи, якісь реальні кримінальні епізоди, бійки, сутички. По-друге, репресії в значній мірі стосуються групи, яка була глибоко законспірована, уникає публічності. Вони тільки в останній момент вирішили, що слід піднімати шум, так як “гірше вже не буде”. Влада якраз розраховувала, що все буде нишком, що інформація нікуди не вийде. І тепер, я вважаю, своє слово повинні сказати правозахисники – дослідити ці репресії і дати їм свою оцінку. Після цього, я вважаю, може підключитися і Захід.

– Ці люди, яких зараз репресують, – не члени “статусних” опозиційних партій. І опозиція не реагує на цей пресинг, адже, по-перше, можливо, просто поки про це не знає, а по-друге, сторони цураються один одного.

– Те, що вони цураються один одного – це очевидно. Але фанати зробили з українського питання чи не більше, ніж вся опозиція. Досить згадати їх знаменитий марш на підтримку України.

Мінус, звичайно, в тому, що через свою невключення в зареєстровані опозиційні структури фанати виявилися беззахисними. Ми навіть не спостерігаємо поки великий реакції ЗМІ, довго чекаємо реакції правозахисників – адже до сих пір нічого не було відомо.