Через них гинуть герої: Скільки генералів-зрадників причаїлося в штабі АТО

Повідомлення Служби безпеки України про те, що під слідством за підозрою в роботі з російськими спецслужбами знаходиться такий собі заступник начальника штабу АТО (ймовірно, в званні як мінімум генерала) з новою силою підняло на поверхню розмови літа 2014 року, повідомляють Патріоти України з посиланням на .depo.ua.

Тоді на фронті тільки ледачий не говорив про те, що зрада йде з верхівки. І ось тепер, через два роки, виявилося, що вони мають під собою реальні підстави.

З великою часткою ймовірності мова може йти про гучний випадок в одній з колон 95-ї аеромобільної бригади. Тоді, 13 травня 2014 року, колона постачання під Краматорськом потрапила в заздалегідь сплановану засідку і десантники зазнали значних втрат. Чутки твердили про якогось генерал-майора зі штабу АТО, який продав маршрут просування десантників. Було названо і суму - 75 тисяч доларів.

І таких випадків відвертої зради з боку генералів було дуже багато. Взяти хоча б одного з керівників АТО на першому етапі - заступника командувача Сухопутних військ ЗС України з бойової підготовки, генерал-майора Борискіна. Він відзначився тим, що категорично забороняв вішати озброєння на бойові вертольоти Мі-24. Екіпажі мало не слізно благали - ну давайте хоч блоки з некерованими ракетами, але відповідь була категоричною - ні. Підсумок - 2 травня 2014 року за Слов'янськом фактично беззбройні вертольоти було розстріляно, як в тирі, принаймні один екіпаж загинув. Після чого інші екіпажі вилітати відмовилися, природно, що в ЗМІ це було подано як малодушність і боягузтво.

В середині літа 2014 року пройшла інформація, що цього генерала, який закінчив Омський вище загальновійськове командне училище і Військову академію імені Фрунзе в Москві, було затримано спецслужбами, однак про його подальшу долю нічого не відомо.

Про те, що полонені бойовики стверджують, що отримують інформацію про пересування військ і польоти авіації в зоні АТО від українських військових відкрито говорив командир батальйону територіальної оборони «Айдар» Сергій Мельничук.

Не можна, втім, сказати, що Служба безпеки України не працює зовсім. Робота йде постійно, але, на жаль, зради в рядах вищого військового командування занадто багато. Не дуже великий резонанс отримало, наприклад, затримання в лютому 2015 року підполковника Генерального штабу Збройних Сил України Чорнобая, який, будучи інструктором в одному з добровольчих батальйонів, передавав бойовикам точні координати по секторам цих же добровольчих батальйонів для ведення артилерійського обстрілу, що призводило до непоправних втрат сил АТО. І це лише поодинокий випадок - а всі дивувалися просто таки феноменальній точності обстрілів бойовиків і російської артилерії та величезним людським втратам внаслідок них. Згадаймо хоча б Зеленопілля або Щастя.

І зворотні випадки - коли передані з великим ризиком для життя дані для нанесення ударів по супротивнику не були реалізовані або удари наносилися з великим запізненням, даючи ворогові час на втечу. Так було, наприклад, під Савур-Могилою в серпні 2014 року, коли дорогі і дефіцитні «Точки» прилітали, замість величезної колони російських військ під Сніжним, на порожнє місце. Є в цьому зрада чи просто людський фактор, не зрозуміло і досі.

Втім, говорити про зраду як якесь унікальне явище, на жаль, не доводиться. Уже всі, як всередині країни, так і поза її межами визнають, що рівень корупції в українському суспільстві нереальний, і армії це стосується повною мірою, а зрада - це, як правило, і є продажність.