"Досить годувати Мадрид": Що треба знати про "референдум" Каталонії за незалежність

"1 жовтня має відбутися так званий референдум про незалежність Каталонії, яка наразі має автономний статус у складі Іспанії. Закон про проведення референдуму ухвалив регіональний парламент Каталонії 6 вересня", - пише ТСН, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Влада Іспанії назвала закон про референдум нелегітимним і загрозою для територіальної цілісності країни, а суди наказали завадити його проведенню.

Журналісти розбиралися, чому мешканці Каталонії хочуть жити окремо від Іспанії.

ЯК УТВОРЮВАЛАСЯ "КАТАЛОНСЬКА НАЦІЯ"

У Каталонії проживає 7,5 мільйонів людей – майже як у Швейцарії. Більшість населення відстоює ідею окремішності від Іспанії, посилаючись на власну мову, культуру, традиції та тисячолітню історію. До громадянської війни в Іспанії 1936-1939 років регіон мав широку автономію. Але його повноваження урізали протягом десятиліть диктатури генерала Франсіско Франко 1939-1975 років. Після смерті Франко каталонський націоналізм відродився, і у кінцевому підсумку північно-східний регіон отримав автономію знову за конституцією 1978 року.

Ухвалений регіональним парламентом 18 червня 2006 року статут надавав місцевому уряду ще більше повноважень і запроваджував принцип договірних зобов’язань у відносинах з урядом Іспанії. Згідно з документом, Каталонія оголошувалася "національною реальністю у складі іспанської держави", а каталонці – "окремою нацією". Статут також посилював фінансову роль області. Проте Конституційний суд Іспанії 2010 року скасував багато з цих повноважень на великий гнів регіональної влади.

Ухвалені владою рішення сприяли популяризації ідеї незалежності Каталонії. Значна частина населення сучасної Каталонії вважає себе окремою від Іспанії нацією і виступає за те, щоб усі фінансові відрахування залишалися у регіоні, а не надходили до іспанського державного бюджету, адже Каталонія є одним із найбагатших і найпродуктивніших регіонів Іспанії.

СПРОБИ ЗДОБУТИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

У листопаді 2014 каталонці, обурені послабленням автономії, роками спаду та скороченням державних витрат, провели неофіційне голосування за незалежність. Тоді з 5,4 мільйона осіб, які мають право голосу, в референдумі взяли участь 2 мільйони. 80 відсотків із них висловилися за незалежність регіону.

Вибори у Каталонії 2015 року виграли ті, хто виступав за незалежність регіону. Вони почали працювати над обов'язковим референдумом, виступаючи проти Конституції Іспанії, у якій вказано, що Іспанія є неподільною.

9 листопада 2015 року парламент Каталонії ухвалив резолюцію про незалежність від Іспанії. Уряд Іспанії одразу оскаржив це рішення, дія резолюції були призупинена 11 листопада. 2 грудня 2015 року Конституційний суд Іспанії відхилив декларацію про незалежність Каталонії і визнав, що вона суперечить конституції країни.

НОВА СПРОБА РЕФЕРЕНДУМУ

6 вересня 2017 року регіональний парламент ухвалив закон про проведення нового референдуму. Але вже 7 вересня Конституційний суд Іспанії зупинив дію цього закону, оскільки рішення каталонських депутатів значною мірою суперечить рішенню, прийнятому у серпні Конституційним судом Іспанії, який скасував їхні вимоги щодо незалежності.

Попри це, 11 вересня глава уряду Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що референдум відбудеться за будь-яких обставин і що протягом наступних трьох тижнів, які залишалися до запланованого референдуму, усі перепони на його шляху будуть усунені.

11 вересня у Барселоні демонстранти вийшли підтримати незалежність Каталонії від Іспанії. У цей день відзначається національний день Каталонії – Діада. За оцінкою поліції Барселони, у демонстрації брали участь близько одного мільйона осіб, що робить її однією з наймасштабніших акцій протягом останніх кількох років.

РЕАКЦІЯ МАДРИДУ

Центральний уряд Іспанії вважає референдум незаконним і має намір оскаржувати його у суді. Прем'єр-міністр Маріано Рахой заявив: "Я кажу спокійно і твердо: референдуму не буде, він не відбудеться". А король Іспанії Філіп VI заявив, що країна повинна залишитися неподільною. Він повідомив: "Конституція буде переважати над будь-якою неспроможністю співіснування у демократії, оскільки вона була, є і буде основою нашого життя у спільності та свободі, основою нашого прогресу та важливим елементом нашого членства у ЄС".

Поліція, яка підпорядковується Мадриду, заарештувала провідних каталонських чиновників, вилучила виборчі бюлетені та здійснила рейди до ключових регіональних будівель, пише BBC. Поліція заявила, що перевірить кабінки для голосування перед референдумом. Тим часом в іспанському уряді переконують, що перекрили всю логістику для його проведення.

Очільник виконавчої влади Каталонії Пучдемон може опинитися під вартою. За словами генерального прокурора Іспанії, офіційною причиною для можливого затримання і арешту Пучдемона може стати неналежна витрата державних коштів.

ПОЗИЦІЯ ЄС

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що поважатиме парламент Іспанії та конституційний суд, але також з повагою поставиться до позитивних результатів голосування на референдумі каталонської самостійності. Також він зауважив, що незалежна Каталонія повинна буде подати заявку на вступ до ЄС у тому ж порядку, що і інші країни. Іспанія матиме право вето.

Офіційна лінія ЄС полягає в тому, що іспанська демократія працює, і іспанці повинні врегулювати свої справи відповідно до національних законів. Проте у ЄС викликають занепокоєння арешти каталонських чиновників.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що це "внутрішні справи Іспанії". Менш обмежені дипломатичним протоколом, інші європейці висловлюються інакше. "Рахой підлив багато масла у вогонь, розпалюючи дебати про незалежність. Він зробив величезну помилку", – сказала Ска Келлер, співголова німецької партії "Зелених "у Європейському парламенті.

РЕАКЦІЯ КИЄВА

МЗС України оприлюднило попередження українцям під час перебування у Каталонії. Зокрема, порадили носити із собою паспорти і уникати місць масового скупчення людей через підвищену громадську активність.

ЩО ПИШУТЬ ЗМІ

У своїх новинах BBC вказує, що вибори 2015 року у Каталонії виграли "сепаратисти", коаліцію створили "сепаратистські партії". Також видання акцентує увагу на тому, що опитування громадської думки на замовлення каталонського уряду у липні показало, що 41% населення – за незалежність, тоді як 49% – проти. Водночас є інформація про те, що за даними 2014 року, Каталонія виплатила Іспанії податки у розмірі на 9,9 млрд. євро більше, ніж отримала на витрати – еквівалент 5% від ВВП.

Сепаратистами борців за незалежність Каталонії називає і видання The Independent. Хоча ця ситуація перетворилася на одну з найгірших політичних криз в країні після повернення Іспанії до демократії в 1970-х роках, ЄС заявив, що не буде посередником у країні.

У The Guardian опублікували інтерв'ю з мером Барселони, Адою Колау, під назвою "Європа повинна діяти, щоб захищати права і свободи каталонців". Вона закликає Європейську комісію створити простір для посередництва між іспанськими та каталонськими урядами для пошуку переговорного і демократичного рішення конфлікту.

Своєю чергою, Укрінформ опублікував аналітичний огляд ситуації від Юрія Сандула, де вказано, що нічого вибухового у бажанні Каталонії нема і регіон не почне війну чи заворушення проти Іспанії. "Будуть домовлятися, передомовлятися, торгуватися, сперечатися у ЗМІ і судах, мітингувати, обзивати один одного нехорошими словами, інтригувати, багато чого подібного буде, але воювати «Градами» не будуть", – йдеться у публікації. Пояснюється це тим, що європейці "надто цінують мир, спокій, матеріальний добробут та інші здобутки демократії та європейської цивілізації, щоб хапатися за автомат".

Reuters пише, що офіційно ЄС підтримує Мадрид, але дуже обережно ставиться до цієї ситуації та не підтримує утиск прав каталонців з боку Іспанії. Юнкер також сказав, що "регіональні традиції" не повинні стати "елементами сепаратизму та фрагментації Європи".