Гаряча фаза війни: Чому терористи знову активізувались під Донецьком (карта)

"З останніх зведень прес-центру штабу АТО чітко видно, що терористи зосередили свою діяльність переважно на Донецькому напрямку. Саме там останніми днями спостерігається підвищення вогневої активності бойовиків і, як наслідок, саме там несуть найбільші втрати Збройні сили України", - пише Руслан Рудомський для Depo.ua, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Так, 16 жовтня близько 18:00 внаслідок обстрілу противника у районі Кам'янки загинув боєць 72-ї ОМБр. Того ж дня неподалік Невельського підірвався на невідомому вибуховому пристрої і зазнав смертельних поранень військовослужбовець 57-ї ОМПБр. Обидва населених пункти знаходяться дуже близько від лінії фронту.

А вже 17 жовтня під Мар'їнкою, внаслідок обстрілу укріплень сил АТО зі стрілецької зброї, загинув ще один боєць ЗСУ (підрозділ наразі не уточнено). Згодом стало відомо, що за минулу добу полягли двоє бійців. І це не рахуючи поранених.

Але щоб зрозуміти мотиви такої поведінки бойовиків, давайте пригадаємо – як саме Донецьк став прифронтовим містом.

Як відомо, у 2014-му році українські війська, підійшовши впритул до захопленого сепаратистами обласного центру, звільнили Донецький аеропорт і зупинилась. Замість звільнення міста шляхом штурму і зачистки, тоді військовим командуванням було прийняте рішення брати його в оточення. І цей задум тоді майже спрацював – щоб замкнути кільце, залишалось звільнити лише Іловайськ…

З того часу відбулось багато подій, зокрема ЗСУ змушені були залишити придонецьке село Спартак, а також з героїчними боями віддати Донецький аеропорт (точніше те, що від нього залишилось).

З початку 2016-го року ЗСУ почали так званий "повзучий наступ" і відвоювали в терористів чималий шмат "сірої зони". Однак, підібравшись впритул до міста, знову зупинились.

Якщо брати наш час, то зараз спостерігається певне "просочування" української присутності на територію міста, зокрема у східні та північні райони. Варто відзначити, що така тактика має свій ефект, і досить немалий: донецькі бойовики постійно перебувають у напруженні, а керівництво "ДНР" сидить, що називається, "на валізах".

А з іншого боку – відбувається все це на фоні боїв та артилерійських перестрілок навколо Донецька і постійних спроб бойовиків прорвати фронт і потіснити українців.

Ми вже писали про невдалі спроби прориву бойовиків "ДНР" у цьому напрямку, остання з яких була наприкінці травня цього року. Тоді штурмова група рашистів натрапила на вогневу протидію українських військ, після чого зупинила наступ і спробувала закріпитися в нейтральній зоні. Однак, під впливом вогню ЗСУ ворог змушений був відійти на вихідний рубіж.

Власне, з того часу терористи й почали методично та цілеспрямовано обстрілювати позиції ЗСУ поблизу Донецька з усього озброєння підряд, з нетривалими перервами під час "перемир'їв". Обстріли при цьому ведуться, переважно, з Крутої Балки, з Путилівської Рощі (вулиця на півночі Донецька) і Спартака.

Цілко можливо, що Захарченко поставив перед своїми головорізами відповідну задачу: будь-якою ціною відсунути українців від Донецька і, якщо не захопити нові позиції самим, то хоча б зробити їх максимально непридатним для перебування ЗСУ.

Адже українські диверсійно-розвідувальні та штурмові групи також часу даремно не втрачають і час від часу до нас надходять повідомлення стрілково-мінометні бої в районі Трудовських (Петровський район Донецька), Партизанського проспекту, Залізничного вокзалу (все Київський район Донецька) і навіть ЦУМу (Ворошиловський район, географічний центр міста). А кому по той бік поребрика таке сподобається?

Однак, якщо це справді так, то бойовикам потрібно встигнути впоратись зі своїм завданням до зими. Адже, як показує приклад минулого року, взимку, коли була краща проглядаємість території, бойовики тримались трохи подалі і так часто не висовувались, а коли з'явилася "зеленка", почали повертатися на свої старі позиції, які межують із сірою зоною, укріплювати їх і з них вести обстріли та вилазки.

Тут варто звернути увагу, що один боєць загинув від стрілецької зброї, а другий – підірвався на невідомому предметі (міні чи розтяжці). Отже, бойовики знаходились зовсім близько.

Враховуючи все це, можна припустити, що найближчі тижні (поки ще є залишки "зеленки") будуть для ЗСУ в цьому районі дуже гарячими. Не виключено навіть, що терористи знову підуть на штурм Пісок, чи іншого придонецького населеного пункту. Як мінімум, кількість обстрілів наших позицій значно зросте – у цьому можна не сумніватись.

Також можна не сумніватись, що українські воїни вистоять і не відступляться від так званої "столиці" так званої "ДНР". Інша справа – яку ціну за це доведеться заплатити".