"Гроші проти моралі, або Чому згасає скандал з убивством журналіста Хашоггі в Стамбулі", - Куса

"Справа про вбивство опозиційного саудівського журналіста і колишнього чиновника на території консульства королівства в Стамбулі стане однією з яскравих історій про те, як у нинішній час одна помилка та її грамотна інформаційна розкрутка можуть підірвати цілий регіон", - пише у своєму блозі Ілля Куса, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"І хоча у цій справі лишається забагато відкритих питань, та визнання Саудівською Аравією факту вбивства журналіста стало остаточною поразкою для Ер-Ріяда у цьому протистоянні.

Загибель журналіста Джамаля Хашкаджі (у ЗМІ його найчастіше згадують як Хашоггі, що походить від англійської транслітерації його прізвища) спровокувала політичний ураган у саудівському королівстві та зіткнула між собою інтереси США, Туреччини та Саудівської Аравії. Друзі багатих і заможних саудівських еліт кинулися рятувати спадкового принца та короля. Натомість їхні вороги побачили у цьому шанс натиснути на Ер-Ріяд і підірвати його регіональні та світові позиції.

Та історія про це вбивство стала не лише однією з найгучніших – а й однією з найбільш цинічних за останні часи, оскільки вона не про мораль, цінності чи свободу преси, а про гроші, національний егоїзм і політичний вплив.

Вбивство Хашкаджі: що ми знаємо на тепер?

У картині вбивства Джамаля Хашкаджі, попри те, що воно щедро висвітлюється у ЗМІ, лишаються нез’ясованими забагато питань. Насправді все, що ми знаємо про цю справу напевне – це те, що журналіст загинув у будівлі саудівського консульства в Стамбулі. Все інше має щонайменше дві версії.

Чому його вбили? Як саме це сталося? Хто замовив його вбивство? Навіщо він пішов у консульство, знаючи наперед, що його там може чекати пастка? Чи знали про це США та саудівське керівництво? Основні версії того, як розгорталися події у консульстві, є такими.

Одна, яку просуває Туреччина, полягає у тому, що Джамаля Хашкаджі вбили за заздалегідь спланованим сценарієм і за прямим наказом спадкового принца Мухаммеда бін Сальмана. Хашкаджі запросили до консульства, де піддали тортурам і вбили, а тіло розчленували. Якщо вірити турецьким слідчим, це зробила спеціальна команда саудівських найманців, які прибули до Стамбула саме для цього вбивства – та того ж дня відлетіли назад.

Основна мотивація вбивства, за цією версією – те, що журналіст критикував принца Мухаммеда та його політику, а також міг знати забагато про внутрішню кухню королівської родини.

Друга версія, саудівська, полягає у тому, що Хашкаджі не планували вбивати, а король і спадковий принц спершу взагалі нічого про це не знали. Відповідно до заяв офіційного Ер-Ріяда, журналіста вбили "випадково", коли сталася суперечка між ним і командою саудівців, які умовляли його повернутися додому та припинити критикувати принца Мухаммеда.

Під час бійки Хашкаджі отримав смертельне поранення. Убивці у стані паніки вирішили швидко позбутися тіла, а один з них – 31-річний Мустафа Аль-Мадані – вдягнув одяг Хашкаджі і вийшов з консульства, прогулявшись вулицями Стамбула, нібито для того, щоб показати на камерах, що журналіст покинув будівлю. Ця версія має на меті вивести з-під удару короля Сальмана та його сина принца Мухаммеда, скинувши все на ініціативу чиновників середнього рангу.

Після того як у Саудівській Аравії оприлюднили цю версію, у відставку відправили двох ключових соратників принца Мухаммеда: заступника голови Служби загальної розвідки Ахмада Аль-Асірі та королівського радника Сауда Аль-Катані. Доки жодна з цих версії не є доведеною, обидві вони мають право на життя. Хоча аргументи Саудівської Аравії виглядають слабкими – і про це прямо кажуть західні лідери. Мало хто вірить, що подібна операція могла бути здійснена без прямого наказу де-факто керівника королівства, принца Мухаммеда бін Сальмана. Дуже дивною видається поведінка саудівських оперативників, які вбили Хашкаджі, і незрозумілим лишається питання, навіщо на "розмову" до журналіста направили цілу команду з 15 осіб?

Водночас не бракує вад і в турецькій версії. Тіло журналіста досі не знайшли. Аудіо та відеозаписи вбивства, які, за словами турецької влади, наявні у слідства, досі не опубліковані, що ставить під сумнів усі подробиці його смерті, які охоче публікуються у турецьких медіа з посиланням на "анонімні джерела". І головне: жодних доказів особистої причетності саудівського керівництва до вбивства Туреччина поки що не надала. І так само Ер-Ріяд не надав доказів вини в убивстві конкретних людей, на яких він покладає провину за події у Стамбулі.

В чому турецький інтерес?

Від початку Туреччина взялася за цю справу дуже серйозно. Вона стала прикладом того, як можна проводити яскраву і потужну інформаційну кампанію, щоб привернути увагу світових ЗМІ та посилити тиск на Ер-Ріяд. Для президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана вбивство Хашкаджі стало чудовою нагодою вибити поступки з боку саудитів, та ще й підвищити свою вагу для США та вийти на певну нормалізацію стосунків із Вашингтоном.

Річ у тім, що Туреччина та Саудівська Аравія – традиційні геополітичні конкуренти на Близькому Сході. Обидві держави борються за право називатися стратегічним союзником США у регіоні. Протягом останніх двох років цей титул зберігали за собою саудівці.

Їхнє лобі, разом з еміратським та ізраїльським, є одним з наймогутніших у Вашингтоні. Зять президента США Джаред Кушнер має спільний бізнес зі спадковим принцом Мухаммедом бін Сальманом, а посол Саудівської Аравії у США принц Халед встановив тісні особисті зв`язки з родиною Трампа. Союз з Ізраїлем і ОАЕ також допомагає саудівцям утримувати Білий дім під своїм контролем у галузі політичного лобізму.

У той самий період Туреччина дедалі більше віддалялася від США через розбіжності у сирійській політиці, через конфлікт навколо Катару (Туреччина не доєдналася до "антикатарської коаліції") та загравання Анкари з Іраном.

Відповідно, для Ердогана вбивство Хашкаджі стало шансом посунути Саудівську Аравію з її "престолу" та налагодити контакти з Вашингтоном. Невипадково саме зараз Туреччина нарешті відпустила американського пастора Ендрю Брансона, а США у відповідь оперативно скасували санкції проти турецьких міністрів.

А після оприлюднення шокуючої інформації про вбивство у консульстві Анкара сама запропонувала зацікавленим державам компроміс. Все свідчить, що зараз Туреччина веде активні переговори із Саудівською Аравією і США, щоб зам’яти справу в обмін на політичні поступки. Список пунктів, щодо яких Ердоган готовий вести торгівлю із Ер-Ріядом і Вашингтоном, є довгим: від захисту прав палестинців і компромісу по Лівії до припинення фінансування сирійських курдів і послаблення блокади Катару.

Вбивство Хашкаджі стало для Туреччини інструментом інформаційного та політичного шантажу, завдяки якому можна посилити свої регіональні позиції і взяти реванш у протистоянні з Ер-Ріядом і Вашингтоном.

Для чого Ер-Ріяд визнав убивство журналіста?

Справа Джамаля Хашкаджі викликала серйозні політичні зрушення у Саудівському королівстві, про які спершу там не замислювалися. Хоча вбивство не стало єдиною причиною для змін, та воно однозначно підштовхнуло правлячі кола до переосмислення свого ставлення до спадкового принца Мухаммеда бін Сальмана, до якого воно і раніше було досить неоднозначне.

Все це загострило внутрішньополітичну боротьбу за трон. Коли молодий, амбітний і впевнений у собі принц Мухаммед став спадкоємцем престолу, багато хто був невдоволений цим рішенням старого монарха, адже принц Мухаммед став наступним у черзі на престол, посунувши свого дядька. Це суперечить патерналістським переконанням, що панують на Сході, тому чимало членів родини заявили протест з цього приводу.

Мухаммед відповів масовими арештами незгодних у листопаді 2017 року, ще більше поглибивши внутрішні розколи. Зовнішня політика принца Мухаммеда змусила саудівські еліти знову замислитися над тим, чи має син короля керувати країною. Навіть сам король Сальман останнім часом засумнівався у спроможності свого сина вести країну шляхом модернізації та реформ.

Блокада Катару у травні 2017 року, зближення з Ізраїлем за рахунок палестинців, спроба дестабілізації Лівану в листопаді 2017 року, початок війни в Ємені 2015 року – це неповний список рішень принца Мухаммеда, що викликав претензії значної частини еліт. На їхню думку, не можна проводити реформи і водночас сваритися з усіма сусідами.

Вбивство Хашкаджі дало опонентам принца чудовий привід знову підняти питання доцільності збереження при владі молодого реформатора.

Відставка Сауда Аль-Катані та Ахмада Аль-Асірі, двох близьких соратників спадкоємця престолу, стала результатом тиску еліт на короля. Нині у Саудівській Аравії розглядають можливість скликати надзвичайну раду шейхів і старійшин аравійських племен, щоб замінити принца Мухаммеда на посаді спадкового принца, а можливо навіть змусити його батька зректися престолу на користь брата Ахмада бін Абдель-Азіза, який проживає у вигнанні в Лондоні.

Саудівська влада вже втратила мільярди доларів через вбивство Хашкаджі. Ця справа погіршила інвестиційний клімат країни, підірвала її позиції у регіоні та зіпсувала стосунки з частиною американського істеблішменту.

І тому визнання Ер-Ріядом загибелі Джамаля Хашкаджі – результат домовленостей зі Сполученими Штатами, які дуже не хочуть запроваджувати санкції проти свого союзника та намагаються зберегти політичну стабільність у королівстві.

Гроші, нафта та зброя: причини млявої реакції США

Сполучені Штати опинилися у дуже незручній ситуації. Ігнорувати кризу Білий дім не міг, адже йшлося про вбивство журналіста, та ще й оглядача Washington Post, відомого експерта та члена не останньої за авторитетом саудівсько-турецької родини. Особливо – з огляду на наближення проміжних виборів до Конгресу США 6 листопада.

Шалений тиск американських медіа, частини громадськості та групи сенаторів з обох партій змушував Дональда Трампа та його команду реагувати.

З іншого боку, Саудівська Аравія – багаторічний стратегічний союзник Штатів на Близькому Сході. Саме на альянс з Ер-Ріядом США спираються у своїй політиці, магістральною лінією якої є протистояння з Іраном. Саудівська Аравія та її союзники Бахрейн, Єгипет і ОАЕ є основним елементом у кампанії Трампа з ізоляції Ірану напередодні набрання чинності нафтовим ембарго 4 листопада.

Будь-які санкції проти вищих посадових осіб королівства могли б погіршити стосунки двох країн та послабити позиції Штатів на Близькому Сході, штовхаючи Саудівську Аравію в бік Росії та до порозуміння з Іраном, до якого частина королівської родини цілком готова.

Відтак реакція Дональда Трампа і його команди була схожа на метушню. Спершу Трамп каже, що не вірить у версію турецького слідства, а вже наступного дня обережно критикує саудівську владу. Спершу міністр фінансів США Стівен Мнучін відмовляється їхати на міжнародну інвестиційну конференцію у Ер-Ріяді, а згодом Трамп заявляє, що відмовлятися від збройних контрактів з саудитами не збирається. Спершу президент вітає визнання Саудівської Аравії щодо загибелі журналіста, але невдовзі висловлює скепсис з приводу правдивості цих слів.

Менше з тим, США зробили все, щоб домовитися з Туреччиною та залагодити проблему, переконавши саудитів віддати для покарання щонайменше чиновників середнього рангу, причетних до вбивства.

Тому після візиту до Ер-Ріяда держсекретаря США Майкла Помпео Саудівська Аравія і Туреччина домовилися між собою і з того часу синхронно публікують лише узгоджену інформацію. Але досі лишається незрозумілим, що Ердоган отримав від саудитів і американців і чи не приховує він додаткові козирі у цій справі.

Основні висновки

Вже зараз можна говорити, що вбивство Джамаля Хашкаджі матиме надважливі наслідки, що впливатимуть на регіон щонайменше кілька років. І це не залежить від того, що саме сталося у консульстві. На жаль, справа Хашкаджі дозволяє зробити кілька невтішних висновків, зрозуміти які важливо також для України.

1. Міжнародна політика часом керується грошима та інтересами, а не мораллю та цінностями.

Реакція Сполучених Штатів на вбивство Хашкаджі яскраво продемонструвала, що гроші збройних концернів та національні інтереси важать більше, аніж свобода преси чи пошук справедливості.

Лише Німеччина наважилася на те, щоб відмовитися від саудівських грошей через цей злочин. Інші лише обережно спостерігають за справою, час від часу висловлюючи занепокоєння і тривогу. На жаль, це є реальністю глобальної політики, і чим швидше Україна зрозуміє це, тим краще.

2. Туреччина вийшла на шлях нормалізації стосунків зі США.

Криза дозволила турецькій владі почати переговори з Вашингтоном про взаємні поступки в обмін на надання інформації у справі, або навпаки, про її приховування. Вже можна говорити про те, що Анкара посилила свої регіональні позиції і завдала потужного удару по Саудівській Аравії.

3. Саудівсько-американські відносини пішли на спад.

Звісно, це не розрив, але довіру між двома столицями підірвано. Імовірна причетність принца Мухаммеда до вбивства вже вдарила по рейтингах Трампа, його союзника та покровителя. Американські компанії менше вірять саудівцям, а принц став для них "токсичним" переговірником, що робить саудівські еліти незручним партнером для Вашингтона.

4. Саудівську Аравію чекає період внутрішньополітичної боротьби.

Відтепер принц Мухаммед дискредитований в очах міжнародної спільноти. Вбивство нівелювало усі його здобутки із просування іміджу реформатора. Натомість його опоненти у королівській родині отримали шанс послабити вплив принца або взагалі прибрати його з посади. Частина саудівських еліт закликає короля зректися престолу. Для них справа Хашкаджі – остання з провальних ініціатив короля та його сина.

5. Справа Хашкаджі посилить Росію та Іран.

Водночас криза зближує королівство з Росією, яка останнім часом встановила теплі стосунки з королем Сальманом, особливо після угоди про спільне регулювання нафтового ринку у межах ОПЕК.

Для росіян це – і можливість самим покращити відносини з саудитами, і шанс внести ще більше хаосу в проамериканський сунітський блок нафтових монархій.

А для іранців убивство Хашкаджі – зайва потужна карта, яку можна розігрувати проти саудитів, граючи на почуттях європейської ліберальної громадськості. Чим менше довіри до Ер-Ріяда, тим легше Ірану вмовляти Європу ставати на його бік у питаннях ядерної угоди 2015 року та протидії американським санкціям".