"Я в цій державі не можу встановити хрест над могилою сина" - крик відчаю батька "кіборга" Святослава Горбенка

Про історію Святослава Горбенка писали рік тому, 5 грудня. Студент Інституту філології Київського національного університету імені Т.Шевченка із серпня 2014 року перебував у складі 5 батальйону Добровольчого українського корпусу «Правого Сектору». Хлопець загинув 3 жовтня 2014 року в приміщенні старого терміналу Донецького аеропорту від пошкодження сонної артерії уламком танкової міни, що влучила у стіну. Після усіх судово-медичних експертиз тіло солдата "Скельда" (позивний Святослава - прим. авт.) було поховане 9 жовтня на Берковецькому кладовищі. Тоді батько - Сергій Олександрович Горбенко - боровся за відновлення справедливості, за визнання державою Святослава учасником бойових дій. Тепер він бореться за можливість (за власні кошти) встановити на могили сина пам'ятник.

Текст відчаю і крику батьківської душі:

Тільки но поставив пост про знущання кладовищенської мафії «ритуальних» послуг над родинами вбитих Героїв Майдану і Героїв АТО, як мені позвонили майстри, яких ми найняли для побудови пам'ятника сину на Берківцях. Всі наші друзі і побратими Святослава 3 жовтня цього року в день річниці з дня загибелі сина бачили їх роботу - плити над могилою. Але залишився ще пам'ятник - кам'яний хрест. Його майстри привезли з Коростишева десь тижня два і поки робили надписи прийшов грудень.

Сьогодні вони хотіли його встановити, але якийсь молодий чоловік в кабінеті директора (прізвища мені не сказали, бо кажуть нам з ним ще працювати) не дозволяє заїхати крану з лебедкою на територію цвинтаря, (хрест важкий і без крана майстри його встановити не можуть). При цьому цей невідомий «керівник» посилається на письмову заборону Директора Київського спецкомбінату Голуба, до якого мене з дружиною направляють щоб я просив в нього спеціальний письмовий дозвіл на в'їзд крану для встановлення хреста над могилою сина. В противному разі доведеться чекати до весни.

Я хочу вас спитати в якій ще країні, в якій ще державі так знущаються над родинами вбитих солдат? В якій країні в якій державі треба батькам їхати до чиновника і просити дозволу на в'їзд технічних засобів для встановлення хреста або пам'ятника на могилі? Я хочу дізнатися прізвище і ім'я цього цвинтарного вахтера, який створив цю проблему і дуже сподіваюсь, що якщо в цій країні є хоч один чесний журналіст і телеведучий він допоможе мені в цьому. І Україна і світ повинні знати таких «героїв» в обличчя!

Досить анонімності! А поки я змушений готувати документи свідоцтво про смерть сина і докази його загибелі в АТО (бо Держава ще досі не видала нам посвідчення) і їхати до невідомого мені поки що Голуба.

Для зацікавлених журналістів: молодик (років 30-35) сидить в кабінеті Директора цвинтаря Берківці, але його документів ми не бачили, так що не виключно, що особа підставна. Тому прошу всіх чесних журналістів зокрема Юрія Бутусова , «Радіо Свобода», «ШустерЛайф», і канала 24, які бачили як він виганяв мене з кабінету і не дозволяв робити зйомки на цвинтарі оператору канала допомогти мені документальним свідченням - прийти зі мною до нього на зустріч.

Прошу також побратимів Святослава і Київський осередок ПС, який завжди не забував Святослава, його славний Київський університет, який теж не залишав нас підтримкою, підключитися, бо мені соромно визнати, я як батько, хоч і заплатив всі вимаганні з мене гроші НЕ МОЖУ ОДИН ВСТАНОВИТИ В ЦІЙ ДЕРЖАВІ ХРЕСТ НАД МОГИЛОЮ СИНА І вже більше року як і не можу ДОБИТИСЯ від непохитного Порошенка і його СБУ і Соцбеза визнання сина загиблим солдатом АТО!