Було більш ніж достатньо ілюзій з обох сторін, наголошує Бернс, але реальність, на його думку, полягає в тому, що американсько-російські відносини залишатимуться конкурентними і часто змагальними через фундаментальні відмінності світогляду. Агресивне втручання Путіна у президентські вибори США, як і його зовнішня політика, має щонайменше два фактори мотивації, пояснює Бернс: по-перше, переконання російського президента в тому, що найнадійніший спосіб відновити Росію як велику державу – послаблення світового порядку, який підтримують США; по-друге, легітимність путінської системи репресивного внутрішнього контролю залежить від наявності зовнішніх загроз.
Будучи реалістом, Путін розуміє відносну слабкість Росії, але регулярно демонструє, що сили, які спадають, можуть бути щонайменше настільки ж руйнівним, як сили, що зростають. Він бачить навколо себе середовище, наповнене можливими цілями, наголошує колишній посол. Якщо Путін не може легко відбудувати Росію, то він може поставити на місце США, з властивими йому тактичною спритністю та готовністю грати грубо і ризикувати, пояснює Бернс. Крім того, якщо він не отримає піддатливий уряд на чолі України, він зробить її неспроможною нормально функціонувати, наголошує екс-посол США в Росії.
Заключна декларація саміту НАТО, в якій немає прямого засудження військової агресії РФ, та незначна присутність Володимира Зеленського уособлюють втому Альянсу від України. Про це у своїй публікації «НАТО щойно здала Україну Путіну», пише оглядач The T...
Росія робить ставку на те, щоб прорвати український фронт до осені. Росіяни обрали кілька напрямків, на яких намагаються досягти якихось "осяжних" результатів. Поки що виходить це в них дуже погано. Про це в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна заявив ...