
Було більш ніж достатньо ілюзій з обох сторін, наголошує Бернс, але реальність, на його думку, полягає в тому, що американсько-російські відносини залишатимуться конкурентними і часто змагальними через фундаментальні відмінності світогляду. Агресивне втручання Путіна у президентські вибори США, як і його зовнішня політика, має щонайменше два фактори мотивації, пояснює Бернс: по-перше, переконання російського президента в тому, що найнадійніший спосіб відновити Росію як велику державу – послаблення світового порядку, який підтримують США; по-друге, легітимність путінської системи репресивного внутрішнього контролю залежить від наявності зовнішніх загроз.
Будучи реалістом, Путін розуміє відносну слабкість Росії, але регулярно демонструє, що сили, які спадають, можуть бути щонайменше настільки ж руйнівним, як сили, що зростають. Він бачить навколо себе середовище, наповнене можливими цілями, наголошує колишній посол. Якщо Путін не може легко відбудувати Росію, то він може поставити на місце США, з властивими йому тактичною спритністю та готовністю грати грубо і ризикувати, пояснює Бернс. Крім того, якщо він не отримає піддатливий уряд на чолі України, він зробить її неспроможною нормально функціонувати, наголошує екс-посол США в Росії.
Військові Бельгії за підтримки Франції 1 березня вперше перехопили та взяли під контроль танкер російського "тіньового флоту". Судно конвоювали до порту Зебрюгге для подальшого арешту. Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, передають Патріо...
У Тегерані під час операції "Левовий рев" військові ЦАХАЛ знищили експрезидента Ірана Махмуда Ахмадінежада. Він був одним з прихильників створення ядерної програми в країні та відкритим антисемітом. Махмуд Ахмедінежад, який обіймав посаду президента Ір...