
Було більш ніж достатньо ілюзій з обох сторін, наголошує Бернс, але реальність, на його думку, полягає в тому, що американсько-російські відносини залишатимуться конкурентними і часто змагальними через фундаментальні відмінності світогляду. Агресивне втручання Путіна у президентські вибори США, як і його зовнішня політика, має щонайменше два фактори мотивації, пояснює Бернс: по-перше, переконання російського президента в тому, що найнадійніший спосіб відновити Росію як велику державу – послаблення світового порядку, який підтримують США; по-друге, легітимність путінської системи репресивного внутрішнього контролю залежить від наявності зовнішніх загроз.
Будучи реалістом, Путін розуміє відносну слабкість Росії, але регулярно демонструє, що сили, які спадають, можуть бути щонайменше настільки ж руйнівним, як сили, що зростають. Він бачить навколо себе середовище, наповнене можливими цілями, наголошує колишній посол. Якщо Путін не може легко відбудувати Росію, то він може поставити на місце США, з властивими йому тактичною спритністю та готовністю грати грубо і ризикувати, пояснює Бернс. Крім того, якщо він не отримає піддатливий уряд на чолі України, він зробить її неспроможною нормально функціонувати, наголошує екс-посол США в Росії.
У Російській Федерації не вщухає істерика через українські удари по Санкт-Петербургу. речниця російського МЗС Марія Захарова зухвало та голослівно звинуватила Естонію. Вона цинічно назвала владу найменшої балтійської країни "співучасниками терористично...
Тисячі військових, які здійснили самовільне залишення частини (СЗЧ), подали заявки на повернення у військо після оголошення армійської реформи. Про це в інтерв’ю Politico розповів міністр оборони України Михайло Федоров, передають Патріоти України. Pol...