Ігри за спиною, або Як вирішують долю України без Києва, - Портников

"За останні дні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і начальник російського Генштабу Валерій Герасимов зустрілися вже з трьома світовими лідерами. Спочатку вони літали в Єрусалим і проводили переговори з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. Потім в Берліні спілкувалися з федеральним канцлером Ангелою Меркель. І, нарешті, Париж, де Лавров і Герасимов були прийняті президентом Франції Еммануелем Макроном.

Ці зустрічі і є головним наслідком саміту президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна в Гельсінкі. Примітно, що на спільній прес-конференції президентів не було взагалі ніякої конкретики. Однак після неї Путін звертається до Нетаньяху, Меркель і Макрона і просить їх зустрітися із російськими візитерами. Причому - в абсолютно безпрецедентному форматі: міністр закордонних справ і начальник Генштабу.

Якби візитери вирушили тільки в Ізраїль, це цілком відповідало б логіці переговорів Трампа і Путіна - забезпечення безпеки Ізраїлю і відведення військ Ірану від Голанських висот було однією з головних публічних вимог Трампа і Путін теж говорив у Гельсінкі про необхідність забезпечити безпеку єврейської держави.

Але поїздки до Берліну і Парижу демонструють, що мова йде про пошук куди більш широкомасштабних домовленостей. Причому не тільки по Сирії, але і по Україні, як вказують практично всі офіційні повідомлення після цих зустрічей.

При цьому взагалі неясно, що відбувається, про що говорять. Навіть після зустрічі в Єрусалимі, з якої з'явилася найбільша кількість витоків, ми не зрозуміли, хто що пропонував і хто на що погоджувався. Міжнародні агенції стверджують, що прем'єр-міністр Ізраїлю відкинув російську пропозицію про відведення іранських військ на 100 кілометрів від Голанських висот. Ізраїльські джерела вказують, що Нетаньяху нічого не відкидав, навпаки - вимагав відводу іранців на 100 кілометрів із подальшим відходом з Сирії. Але це хоча б щось!

Про результати переговорів російського міністра закордонних справ і начальника Генерального штабу у Німеччині і Франції невідомо взагалі нічого! Думаю, не тільки нам - але і українській владі.

Хіба це не можна вважати найважливішим досягненням Путіна після зустрічі з Трампом? Світова політика стає корпоративною, не тільки громадян, але й цілі держави інформують про результати консультацій або не інформують взагалі. Про нашу долю знову намагаються домовитися за нашою спиною".