
Колишній полонений терористів на Донбасі Анатолій Поляков розповів, що йому погрожували розстрілом під час перебування в "Л/ДНР", повідомляють Патріоти України.
"Бували ситуації, коли мені імітували розстріл. Виводили на вулицю, говорили: "Ми тебе розстріляємо". Кажуть: яке останнє бажання? Я досі згадую, що просив про одне - щоб не знущалися над тілом. Не знаю чому, але це було найважливіше тоді", - розповів він.
Поляков розповів, що перебрався до Києва з Росії, підтримував Революцію Гідності. У 2014 році після початку військового конфлікту на Донбасі як представник гуманітарного корпусу при Міністерстві оборони України складав списки з іменами військовополонених і брав участь у переговорах про їх обмін і звільнення з терористами.
У березні 2015 року його запросили до окупованого Луганська для створення громадської комісії із захисту прав полонених. Його завданням було домовитися про вивезення на підконтрольну Україні територію дітей, хворих на онкологію та туберкульоз. Анатолій каже, що переговори пройшли успішно, але вже через два дні в Луганську його захопили місцеві бойовики.
Полякова звільнили 28 грудня 2015 року, коли він уже сам перестав вірити в те, що коли-небудь опиниться на волі. Його - громадянина Російської Федерації - вивезли на кордон із РФ, провели через прикордонний пункт і передали росіянам. Ті перевезли Полякова до Ростова. На момент звільнення він важив 40 кілограмів. Там надали медичну допомогу, дали трохи часу на реабілітацію. Після допитів російські спецслужби супроводили його до українського кордону, де передали українській владі.
За його словами, Міноборони України та представнику країни в Мінській переговорній групі Ірині Геращенко було складно домовитися про його обмін через його російське громадянство.
Десятиріччями Московський патріархат спрямовував в другу за віком Лавру України насельників зі стійкими проросійськими поглядами, аби "оберігати" святиню від національно свідомих православних Західної України. Часто-густо українська мова прочан тут виклик
Тривалі вуличні акції протесту, які відбуваються без паралельного запуску повноцінного політичного процесу, можуть дати українській владі зручний привід для ухвалення давно обговорюваних непопулярних рішень. Зокрема, йдеться про можливість суттєвого зн...