Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Процес відновлення Збройних Сил України і, зокрема, армійській авіації не зупиняється. Від цих планів ми жодного разу не відступили, розповідає генерал-майор Ігор Яременко, начальник армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗС України, передають Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua.
Армійською авіацією (не плутати з Повітряними силами ЗСУ. Армійська авіація — наймобільніший рід військ в Сухопутних військах, займається підтримкою наземних операцій з повітря. На озброєнні вертольоти: ударні — Мі-24 і його модифікації, багатоцільові — різні модифікації Мі-8 та Мі-2 — ред.) або авіацією сухопутки, як її ще неофіційно називають, Ігор Яременко командує з 2017-го року.
До того командував 16-ю окремою бригадою армійської авіації "Броди". Брав участь миротворчих місіях ООН у Східній Славонії, Косово, ДР Конго. У 2012-му нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а в 2016-му орденом "Данила Галицького".
Розмовляємо з Ігорем Віталійовичем у його кабінеті в штабі Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. В просторому кабінеті двері відчинені. На великому столі стоїть кілька телефонів, на стінах фото різноманітних вертольотів, які знаходяться на озброєнні ЗСУ.
Ігоре Віталійовичу, чому вирішили піти в Армійську авіацію, а не скажімо в винищувальну авіацію повітряних сил?
Був час я хотів вступати до Харкова, на пілота-винищувача. Батько служив в вертолітній частині. Одного разу привіз до себе в підрозділ. Мене покатали на вертольоті Мі-4, сподобалось, та й вирішив залишитись.
З якими результатами Армійська авіація завершила 2018 рік?
Дуже добрими. Середній наліт на одного льотчика склав 62 години. Це хороший показник, враховуючи що бригади наші знаходяться і в зоні виконання Операції об'єднаних сил, і беруть участь в навчаннях, виконують інші завдання. Постійно відбувається підготовка льотного складу, підготовка курсантів.
Кожен новий навчальний рік у нас починається зборами з безпеки польотів. У січні ми провели аналіз всіх польотів у 2018 році. Проаналізували помилки льотного, інженерно-технічного складу. Працювали над тим, щоб в подальшому їх уникнути.
В минулому році в усіх масштабних навчаннях брала участь армійська авіація. Це дає позитивні результати. З осені 2014 року Мінськими домовленостями заборонено використовувати авіацію в АТО, а нині ООС. Але, у будь-якому випадку, при масштабній агресії ми будемо застосовувати авіацію. Тому напрацьовується постійна взаємодія з Сухопутними військами та іншими родами і видами Збройних Сил. З'явились нові засоби зв'язку, з якими ми самі вчимося працювати і навчаємо інші підрозділи взаємодіяти з нами.
Оновлюються і вертольоти, і наземна техніка, і засоби ураження. Ми значно наростили кількість авіаційної техніки.
За останні роки зробили значний ривок у модернізації наявної техніки. Наші льотчики отримали можливість використовувати техніку в нічних умовах - встановлено супутникові навігаційні системи, прилади нічного бачення.
Ви сказали про відновлення та модернізацію вертольотів, скільки ще зможемо протриматись на наявних запасах техніки?
В усьому світі новітніх вертольотів мало, наявні машини модернізують. Це виходить в рази дешевше.
Щоб створити новий вертоліт, потрібно 7-10 років і значні кошти. У нас є відповідна програма, але на її виконання потрібен час. Для того, щоб бути боєздатними, техніку в усьому світі модернізують. Тим паче, що машини, які є на озброєнні, себе добре зарекомендували. Пілоти і інженери їх добре знають, під неї вже є готова інфраструктура.
Тим не менше ресурс наявних машин не вічний, та й часто говорять, що вони "морально застарілі"?
Не варто казати, що от вертольоти Мі-8 60-х років, чи Мі-24 70-х років застарілі. Той самий американський Apache (McDonnell Douglas AH-64 Apache — Gazeta.ua) вперше злетів у 1975 році і перебуває на озброєнні армії США з середини 80-х років. Але, він постійно модернізується.
Ця техніка себе зарекомендувала в різноманітних конфліктах, вона досконало вивчена і надійна. Її лише потрібно модернізувати до сучасних вимог. В 70-х роках апаратура на машинах була аналогова, важила 70-100 кілограмів. Cьогоднішні бортові комп'ютери за габаритами мало поступаються мобільним телефонам. Це дає змогу вішати на гелікоптер більше озброєння, встановлювати додаткове обладнання.
Проте, вже ведуться розмови, яка машина, в майбутньому, прийде на заміну Мі-24?
Я не розкрию державної таємниці — розробляється український ударний вертоліт. Є державна програма і вертоліт проектується. Але потрібен час. Для того щоб виготовляти таку машину, потрібно задіяти більше 200 підприємств по всій Україні.
Часто порівнюють стан справ у війську до 2014-го року і після. Що можете сказати про Армійську авіацію?
До 2014 року у нас був провал не лише в армійській авіації. З початком війни ми модернізуємо всю армію - Сухопутні війська, Військово-морські сили, Повітряні сили і Десантно-штурмові. Ситуація була плачевна скрізь.
Нині стан справ сильно змінився в кращу сторону. По-перше, відновлено багато вертольотів. Не буду з зрозумілих причин назвати точну кількість, але порівняно з 2014 роком чисельність боєготових машин збільшилась у кілька разів.
Процес не зупинений, нарощення продовжується, є плани до 2022-2025 років. І все це не просто на папері, дійсно процес іде. Безперечно, хочеться щоб все було швидко, але треба розуміти, що є можливості бюджету і наших підприємств. Дуже радує, що процес не зупиняється, це не одноразова акція. Від намічених планів ми жодного разу не відступили.
До заборони використання авіації у війні на Донбасі, Армійська авіація досить активно залучалась до боротьби з окупантами. Можете якось окреслити результати цієї роботи?
Поки що основний масив інформації по участь в АТО має гриф "таємно". Якщо коротко: в усіх підрозділах Армійської авіації 20-25% особового складу мають державні нагороди — це показник ефективності і професіоналізму. На жаль, Армійська авіація також понесла втрати. Кожна бригада втратила в льотному, технічному і наземному складі.
Підрозділи Армійської авіації і сьогодні виконують завдання в зоні ООС. Знаходимося там на чергуванні. Минулого року льотчики під час виконання завдання на вертольоті Мі-24 збили ворожий безпілотник. (Вертольоти використовуються поза лінією зіткнення і виконують завдання з супроводження медичних і транспортних Мі-8 в прифронтових районах — ред.).
Тобто, все взаємопов'язано. Збільшення нальоту дає можливість ефективніше готувати льотний склад, який може виконувати складніші і навіть не притаманні Армійській авіації завдання.
У 1996 році ви вперше зустрілись з військовослужбовцями країн НАТО (Ігор Яременко, як командир вертольота входив у контингент миротворчих військ ООН в Північній Славонії. – ред.), яке враження вони на вас справили?
Захвату не було, але ми подивились на рівень їх підготовки. У нас зовсім інший був підхід. Дивились на забезпечення, логістику — було чому повчитися.
Коли дивишся на Південно-Африканську Республіку (ПАР), Норвегію, Велику Британію, французів, спілкуєшся з ними. По крупинках береш краще, співставляєш з тим, що у нас. То розумієш, що в місіях ООН всі процедури такі ж як в НАТО. І логістичні, і підготовки, і заявки, і дозволи, і робота штабів. Ще тоді, попрацювавши у тій системі зрозумів, що вона зручніша, простіша, краща. Все в електронному вигляді. Я особисто в цьому переконався що деякі питання вирішуються швидше ніж у нас. Тому рух України до НАТО мені імпонує.
Отриманий в миротворчих місіях досвід нам дуже допоміг в 2014-му році. В 2012-му році в ДР Конго ми були першим вертолітним загоном ЗСУ, який вів бойові дії. Після того, як там загострилась ситуація, місія ООН змінила наш статус і ланка з 4 вертольотів Мі-24 виконувала бойові завдання.
Які завдання стоять перед армійською авіацією на 2019-й рік?
По перше, 2019 рік в ЗСУ визначено роком індивідуальної підготовки військовослужбовців. Для нас - це підготовка льотчиків, підготовка в темну пору доби і складних метеорологічних умовах. Виходячи з досвіду конфліктів по всьому світі — авіація дуже ефективно працює вночі. І ми повинні теж тому вчитись.
По друге, підготовка молодого льотного складу до виконання бойових завдань. Підготовка курсантів і їх стажування. Ну і безумовно безаварійна робота, подальша модернізація техніки.
Нам потрібні висококласні льотчики, які самостійно можуть виконувати бойові задачі. Після індивідуальної підготовки є важливою колективна - робота в складі пар, ланок та ескадрилій. Вона складніша, але ефективніша.
У кожній бригаді у 2018 році молоді льотчики у нас відлітали льотно-тактичні вправи в складі ескадрилій. В Україні таке вперше. При чому в різних географічних зонах: у горах, на морі. Для молоді це хороший рівень.
У тому році, не можу називати точну цифру, але значно більше 50 пілотів підвищили класну кваліфікацію — вони стали льотчиками 1-го та 2-го класу. На 2019-й рік планка не менша.
В авіації все взаємопов'язано, постійне збільшення рівня підготовки, нальоту. Колись для підвищення класності відбирали одиниці, бо на всіх не ставало ресурсів, а далі підтримували рівень. Після 2014-го року ми розуміємо, що не 10 льотчиків не виграють війну. Їх має бути 100 і всі підготовлені. Зараз можливість є і всі підвищують рівень підготовки.
Протокол безпеки в Україні не змінився і, якщо немає повітряної тривоги, усі мають працювати. Про це заявив президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 22 листопада, яке опублікували у Facebook, передають Патріоти України. За його слов...
Запроваджені США санкції проти «Газпромбанку» ставлять під загрозу енергетичну безпеку деяких країн Центральної Європи. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, повідомляють Патріоти України з посиланням на Bloomberg. За словами ...
