Хіти тижня. Боїться "української бурі": У Stratfor назвали країну, що опинилася між "двох вогнів" і може спалахнути

Тепер Білорусь та інші країни на східних околицях Європи намагаються якось витягти користь зі свого тупикового становища. Про це йдеться в матеріалі старшого аналітика з тематики пострадянського простору американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor Юджина Чаусовського, передають Патріоти України.

Цей аналіз був опублікований на Stratfor Worldview, платформі геополітичної розвідки.

Білорусь встає на ноги

"Під час мого останнього візиту восени 2011 року Білорусь переживала серйозну рецесію та тризначну інфляцію. Кафе і ресторани були в основному порожніми, а ціни в меню були багаторазово заклеєні, щоб не відставати від рубля, який постійно знецінювався (й офіційно торгувався на рівні майже 8 000 до долара, але продавався набагато дешевше на чорному ринку). Деякі товари, зокрема хліб і горілка, були в дефіциті в продуктових магазинах столиці, і довгі черги тривожних людей стояли біля кіосків обміну валюти", - описує свої враження автор матеріалу.

Проте за сім років ситуація в країні змінилася на краще: ВВП зріс на 2,7% в 2017 році, інфляція стабілізувалася приблизно на 5% після проведення деномінації, яка встановила курс на рівні 2 рубля до долара.

Ще більш важливі зміни відбулися в зовнішній політиці. "У 2011 році Білорусь твердо перебувала на російській орбіті та була повністю ізольована від Заходу політично. Розгін акцій протесту після президентських виборів 2010 року, на яких Олександр Лукашенко, що засидівся в кріслі президента, забезпечив собі четвертий термін після спірного голосування, спонукав Європейський союз і Сполучені Штати ввести санкції проти країни і її вищих посадових осіб, зокрема Лукашенка. Росія була найбільшим і єдиним союзником Білорусі", - відзначає аналітик Stratfor.

Уникаючи української бурі

Однак, за спостереженнями експерта, ситуація в Білорусі різко змінилася в 2014 році – після Євромайдану в Україні, коли силовий розгін студентської акції призвів до масових протестів, які в свою чергу змусили піти президента Віктора Януковича. Лукашенко спостерігав за подіями і розумів, що його виживання може опинитися під загрозою, якщо він не пристосується до мінливих геополітичних вітрів.

"Після Євромайдану він вміло змінив позицію – або, скоріше, провів ребрендинг – Білорусь із вірного союзника Росії, ізольованого від Заходу, перетворилася на посередника між Росією і Заходом у їх протистоянні через Україну, - пояснює автор матеріалу. - Мінськ став одним з основних місць переговорів для офіційних осіб Росії, України і Європейського союзу, а головна угода про вирішення конфлікту відома як Мінський протокол. Лукашенко перетворив географічне положення своєї країни на геополітичну перевагу, гарантуючи, що український конфлікт не пошириться на Білорусь і що Мінськ буде розглядатися як сприятливе нейтральне місце для дипломатичних переговорів (на кшталт Швейцарії під час Другої світової війни або Фінляндії під час Холодної війни)".

Хоча посередництво Мінська не допомогло вирішити конфлікт на Сході України, Лукашенку вдалося оновити свою країну, вважають у Stratfor. Так, Євросоюз і США зняли санкції з Білорусі, і країна стала більш економічно і політично відкрита Заходу. І цього Мінську вдалося досягти без компромісів у його взаєминах з Росією. Влада Білорусі тільки трохи відкоригувала методи боротьби з протестами і опозицією, не пішовши на серйозні поступки.

Білорусь продовжує тісне економічне і військове співробітництво з Росією і не наближається до вступу в Європейський союз. "Але це в певному сенсі має резон: Лукашенко усвідомив (те, що Янукович зрозумів по-поганому), що повне зближення з однією стороною на шкоду іншій може підірвати загальну стратегічну позицію країни. Щоб урізноманітнити свою зовнішньополітичну стратегію, в останні роки Білорусь укріпила політичні, економічні та військові зв'язки з Китаєм, - пише Юджин Чаусовський. - Геополітика – це про те, щоб отримати максимальну вигоду з карт, які випали, а зміни, що спостерігаються у Білорусі після Євромайдану, є хорошим віддзеркаленням цього".

Отримати вигоду з протистояння

Однак, незалежно від того, як Лукашенко позиціонує свою країну, вона, як і раніше, геополітично вразлива, оскільки знаходиться на околиці Європи між великими державами. Мінську доводиться враховувати інтереси цих великих держав, а також інших країн, які мають таке ж прикордонне положення. Таким чином, Білорусь – не єдина країна, яка намагається використати протистояння між Росією і Заходом.

"Візьмемо, наприклад, Україну. Будучи головним театром дій у протистоянні Росія-США, Україна поставила себе так, щоб отримати таку значну економічну, політичну і військову підтримку з боку Заходу, на яку вона не могла розраховувати до протестів на Майдані. Це включає в себе багатомільярдні пакети допомоги від США, Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду, а також інтеграцію в енергетичну інфраструктуру Європи", - зазначає автор, згадуючи також надання Україні американських протитанкових комплексів Javelin. – Хоча такі зусилля поліпшили становище України, вони також сприяли посиленню напруженості між Києвом та Москвою і підривають зусилля Білорусі в якості посередника".

Польща і країни Балтії теж намагаються використовувати протистояння у своїх власних інтересах. Так, ці держави успішно лобіювали ротацію батальйонів НАТО через свої території. Варшава також пропонує Вашингтону політичну підтримку всьому – від санкцій проти Ірану до протидії будівництву газопроводу "Північний потік-2".

Крім того, Польща навіть пропонувала виділити 2 млрд доларів на створення на її території військової бази США. Якщо ж така база з'явиться в Польщі, то Росія почне з новою силою тиснути на Білорусь з приводу розміщення там своєї постійної авіабази, вважає американський експерт.

Досі в Лукашенка виходило протистояти цьому, оскільки така база могла би поставити під загрозу його роль посередника між Росією і Заходом. Але у Москви залишається надто багато важелів впливу на Мінськ (наприклад, фінансовий або енергетичний), і навряд чи білоруський президент зможе чинити опір вічно, тим більше що сама Білорусь відчуває загрозу від американської бази поблизу її кордонів.

Протистояння між США і Росією не слабшає, і це найбільш очевидно для держав, що знаходяться на околиці Європи. "Навіть якщо би Білорусь могла виступити посередником у зустрічі двох наддержав, більш глибокі геополітичні сили завадили б виходу з тупикової ситуації. І це складне становище повинно послужити нагадуванням Білорусі: незалежно від того, наскільки вона адаптувалася до мінливих геополітичних вітрів, вона, як і інші країни, що займають прикордонне положення, знаходиться у владі більших держав навколо неї", - резюмує автор аналітики.