Хіти тижня. Небезпечна дата вже відома: Тимчук розповів, коли Путін може вдарити по Україні

При цьому вже осінь принесе нові небезпеки - Москва трохи змінить тактику й поруч із військовим активніше буде використовувати проти України політичний чинник тиску. Таку думку висловив координатор групи "Інформаційний спротив", нардеп Дмитро Тимчук, передають Патріоти України.

- За останній час український президент Петро Порошенко провів дві телефонні розмови з Володимиром Путіним. Це якось позначиться на ситуації на Донбасі? Для чого ці розмови з головним агресором взагалі?

- Бентежить той факт, що ми отримали інформацію про ці переговори у загальних рисах. Причому сторони не погодили, що саме давати для широкого загалу. Тобто ми не знаємо нюансів. Можливо, були якісь розмови з приводу формату миротворчої місії ООН.

При цьому я не вірю, що безпосередньо можуть йти переговори про те, що Кремль виводить війська - не бачу для цього жодних підстав. Тим більше, немає ніяких підстав думати, що переговори в телефонному режимі можуть завтра повністю змінити ситуацію та вирішити проблему. Тут за чотири роки все вже настільки зав'язано, а Москва все одно продовжує заперечувати будь-яку пряму участь у конфлікті, щоб можна було ось так просто вирішити цю проблему.

Можливо, мова йде про якісь принципові моменти, і, як варіант, це розмова про ту ж миротворчу місію.

Але навіть те, що повідомляє Адміністрація президента щодо наших військовополонених і можливості їх звільнити - це серйозний показник, оскільки ми розуміємо, що доля наших полонених залежить від доброї волі Кремля і його позиції, що б нам не розповідали казкарі з ЛНР/ДНР. У цьому плані ми маємо певну надію. Ми повинні будь-якими способами добиватися того, щоб наші хлопці, наші співвітчизники були на волі. Це найголовніше.

- А що може змінитися на Донбасі після цих розмов у військовому плані? Адже як відбувається зазвичай - після якихось заяв Кремля бойовики активізують обстріли тощо.

- Не знаючи подробиць розмови, важко судити про те, яким може бути формат. Я дотримуюся звичайної логіки, і з моєї точки зору навряд чи розмова - навіть на такому високому рівні - може якось кардинально змінити ситуацію. Стратегія Кремля простежується, і тут все зрозуміло. Зараз чемпіонат світу з футболу в Росії - це період, коли йде тимчасова деескалація, хоча про повну тишу мова взагалі не йде. Після цього (чемпіонат завершується у середині липня, - ред.) буде якийсь період ескалації. Але не до рівня масштабних дій російських окупаційних військ, а до рівня, який ми спостерігали з початку року і протягом минулого року - це постійні обстріли і так далі.

Можливо, буде трохи гаряче в контексті миротворчої місії. Ми бачимо, що Москва продовжує стояти на своєму: миротворча місія може розміщуватися тільки уздовж лінії розмежування, це VIP-охорона для спостерігачів ОБСЄ. Тобто Москва ратує за таку місію, яка не зможе ні на що вплинути на Донбасі. Позицію Києва та Заходу ми теж добре знаємо - це взяття кордону під контроль і всієї території ОРДЛО. Може бути якась ескалація в цьому плані.

Але цілком очевидно, що зараз Москва робить ставку на внутрішні чинники в Україні та на свої можливості впливу на них. Очевидно, що восени почнеться їхня серйозна діяльність під час широкомасштабної передвиборчої кампанії в Україні. Тут для Москви відкривається широке поле для діяльності щодо дестабілізації ситуації всередині України.

Їхня перша стратегічна лінія - домогтися приходу до влади в Україні проросійських сил, відповідно, тоді одразу вирішуються всі проблеми Кремля. Вони будуть вести переговори з лідерами тієї ж президентської гонки. З тими з них, яких Москва вважає договороздатними, і які навіть можуть нами позиціонуватися як цілком проукраїнські та патріотичні. Ці кандидати намагатимуться за якісь дивіденди, шляхом якогось торгу отримати лояльність до себе з боку Кремля, а Москва добиватиметься якихось цілей щодо Донбасу.

Тут мета Кремля очевидна - номінально залишити ОРДЛО в складі України, при цьому повісити на Україну під виглядом реінтеграції та деокупації Донбасу вирішення всіх соціальних проблем жителів окупованих територій і відновлення всієї інфраструктури. І при цьому де-факто ці території будуть під управлінням Москви. Це політична лінія.

Що стосується тактичної лінії, то з осені буде спостерігатися продовження дестабілізуючих дій. Тобто під час передвиборної кампанії ми можемо очікувати на активізацію різних протестних акцій, які будуть організовувати лідери різних так званих опозиційних політичних сил, блокування Верховної Ради, Кабміну, держустанов тощо. І якраз на цьому тлі в нас спрацьовує "свята" тактика Москви, яку ми спостерігали останні два роки - підтримувати протестні акції, влаштовувати провокації, зокрема силові, з тим, щоб максимально дестабілізувати ситуацію всередині України.

- У зв'язку з цим, як ви думаєте, чи не перейде повністю Москва на політичний механізм тиску на Україну, послабивши або повністю виключивши військовий?

- Москва буде активно використовувати всі можливі важелі - дипломатичний, економічний, військовий, зокрема у вигляді підривної агентурної роботи всередині України та роботи на політичній ниві.

Зараз ситуація трохи спрощується для Москви: якщо в 2014-2015 роках яскраво виражені проросійські сили боялися якогось тиску, не виявляли особливої активності, то в 2018 році проросійські сили в повний зріст проводять антиукраїнську діяльність під виглядом того, що вони не проти України, а проти злочинної влади, яку народ не любить.

У цьому плані картина дуже красиво складається для Москви, й вони не будуть відмовлятися від будь-якого з можливих варіантів. Тобто вони не робитимуть ставку на політичний фактор, згортаючи при цьому військовий. Тиск триватиме в усіх напрямках, тільки вже з подвоєною силою.