Протест, співвимірний за масштабами з Революцією Гідності, може спалахнути лише в разі спроби проросійського реваншу та зміни зовнішньополітичного курсу України.
Більшість українців наразі не вважають масові протести перспективними, і відсоток таких громадян зріс порівняно з минулим роком, засвідчило дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, повідомляють Патріоти України. Відтак протест, співмірний за масштабами з Революцією Гідності, може спалахнути лише в разі спроби проросійського реваншу та зміни зовнішньополітичного курсу України, стверджують дослідники. Утім, на тлі стабілізації економіки та рівня добруту найбільш активної частини суспільства експерти бачать і ознаки прихованого зростання невдоволення.
Понад дві третини (68%) українців, які взяли участь в опитуванні в усіх регіонах, не бачать перспектив у масових протестах у себе в місті або вважають такі протести малоймовірними. Перспективними називають такі протести 23% опитаних, свідчить дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки USAID.
Дослідники вказують, що протестні настрої поступово скорочуються. Для порівняння, у грудні 2017 року 62% опитаних вважали протести найближчим часом безперспективними, 27% – говорили про їхню перспективність. Водночас експерт фонду «Демократичні ініціативи» Сергій Шаповалов наголосив, що дані опитувань і реальність в Україні різняться.
«У 2013 році на початку Євромайдану відсоток охочих вийти на протести був мінімальним. Але потім сталися події, які різко змінили ситуацію», – зауважив дослідник.
Шаповалов відзначив, що є подразники, які можуть вивести людей на вулиці. 66% від тих, хто не проти долучитися до протестів, готові вийти на вулиці проти підвищення тарифів, свідчить дослідження.
Загалом опитування, проведене наприкінці літа, показало: 24% українців не виключають, що долучаться до протестів, якщо вони відбудуться (торік таких було 29%).
Проте позиція українців помітно різниться залежно від місця проживання. Так на Заході держави протестувати не проти третина мешканців, на Півдні та Сході – менше п'ятої частини населення, причому городяни більш схильні до акцій громадянської непокори, ніж селяни, свідчить дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Голова соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко порівняв це опитування та результати досліджень свого центру.
«Упевнений, що протести через тарифи восени будуть. Але якщо не буде насильства, то це не переросте в ще один Майдан. До того ж, війна з Росією зменшує протестний потенціал. Більшість електорату, яка є промайданівською, часто невдоволена владою, але в час війни не спішать протестувати», – аргументує Биченко.
Окрім того, за словами Биченка, що ближче до виборів, то меншим буде протестний потенціал: адже прагнення змінити ситуацію люди спрямовують не стільки на вуличні акції, скільки на політичну агітацію та на власний вибір у день голосування.
Анатомія Майдану: що змушує українців виходити на протести
Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник ЗСУ, речник Генерального штабу ЗСУ (2014-2017), зазначив, що українські оборонці біля Курахового тримають вузьку ділянку фронту, яка щільно прострілюється ворогом. Відстань від передових загонів армії ...
Танкова дивізія окупаційних військ країни-агресорки Росії наближається до Покровська на Донеччині, однак вона не настільки сильна, як може здаватися. Про це пише військовий оглядач Forbes Девід Акс, вказуючи, що Росія прагне повністю захопити Донбас, я...