Корисні «ідіоти» Путіна настільки загралися у «великодержавність», що й самі повірили своєму словоблуддю про нездолану велич та потугу теперішньої Росії, зазначають Патріоти України. Як кажуть в оточенні вихованця пітерського підворіття - зовсім «страх потеряли» і безоглядно лають вже й на США, як на «Биндеровскую Хунту», Грузію, Молдову, розпорошену і пацифістську «Гейропу», ні трошечки не зважаючи на можливість жорсткого стусана від «Дядька Сема».

Так у Раді Федерації РФ вже заявляють, що анексія Криму може виявитися далеко не останнім ласим шматком, який може окупувати Росія, якщо ЄС і США і далі будуть упиратися, відмовляючись визнати очевидне, тобто, законне приєднання півострова до РФ. Про це заявила «сенатор» від Криму Ольга Ковітіді, підкресливши, що загальносвітовий порядок в небезпеці.

Прозвучало також, що Вашингтону не потрібно забувати свою історію, зокрема, що в 1845 року була анексована значна частина території Мексики. Якщо ж США сьогодні намагаються ввести практику оскарження приєднання тих чи інших територій, то нехай спочатку повернуть Мексиці такі штати, як Каліфорнія, Нью-Мексико, Арізона, Невада і Юта, дорікнула мадам Ковітіді.

Спіралі історії інколи підносять дивовижні паралелі. Попередню спробу підняти питання приналежності США Техасу та Каліфорнії робила імперська Німеччина 1917 року. І навіть не те, щоб робила, а так, тихо направила послу у Вашингтон шифровану телеграму: мовляв, якщо американці вступлять у війну на боці Антанти, то нехай дипломат Кайзера відразу поговорить з президентом Мексики на тему повернення Техасу, обіцяє зброю та гроші.

Коли це стало відомо у Вашингтоні, імперський Берлін, через ту саму «велич», котра підганяє режим Путіна до прірви, не став заперечувати свої мексиканські інтриги. Це стало останньою краплею, котра підштовхнула США вступити у війну. Для відправку в Європу було мобілізована армія в 1000 000 вояків, і у 1918 році імперія німецького кайзера разом із союзниками капітулювала, зазнала територіальних, фінансових та майнових втрат, жорстокого приниження.

Так що хай путінські посіпаки у цьому напрямку невпинно стараються, «верной дорогой идете товарищи!»

Спеціально для ПУ, Лесь Лісовик