Хрест Порошенка: Чим президент України подібний до імператора Костянтина і чому його прокинають закляті "друзі" та відверті вороги

Сьогодні опоненти чинного президента звинувачують його у втручанні в церковні справи. Однак що було б з церквою, якби Костянтин не припинив чвари християн на Першому Нікейському соборі?

Глава Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) митрополит Макарій (Малетич) заявив про суперечки з предстоятелем УПЦ КП Філаретом про майбутнє об'єднавчому соборі, нагадують Патріоти України. Суть суперечки зводиться до трьох речей: чий статут головний, як назвуть церква і яка - митрополича або патріарша - буде її модель. Заява Макарія відразу ж підхопили противники автокефалії і в Україні, і в Росії. Втім, сказане митрополитом УАПЦ скоріше варто розглядати як торги з Філаретом за майбутні посади в церкві, а не як відмова від єднання.

Другий момент - присутність на соборі представників УПЦ МП. Крім митрополита Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинко) більше ніхто з ієрархів МП про прихильність автокефальної церкви поки публічно не заявив. Це можна пояснити страхом священиків перед тиском з боку Онуфрія та інших, хто залишається наразі вірним Москві. Та ж, в свою чергу, намагається зірвати єднання прямими погрозами. Нагадаємо, Держдума РФ одноголосно прийняла заяву "Про загострення ситуації в Україні", в якому звинуватила нашу владу в перетворенні України в "плацдарм боротьби з Росією і її народом на всіх можливих фронтах і напрямках".

У цій заяві змішали в купу рішення Вселенського патріархату про автокефалію, марш правих на Покрову - їм приписали заклики до розправи над росіянами і віруючими УПЦ МП і придумали "дискримінацію російськомовного населення". Загалом, стиль витриманий в традиціях епічної історії про розп'ятого хлопчика. Однак треба розуміти, що однією з цілей усіх цих загроз є священнослужителі УПЦ МП, "зрада" яким Росія прозоро натякає, що не пробачить.

Якщо стисло узагальнити, то підготовка до об'єднавчого собору супроводжується двома процесами - виходом назовні конфліктних моментів, що не сприяє швидкому ходу переговорів, а також провокаційних чуток та інформаційних вкидань, викликаних секретністю підготовки. Залишається сподіватися, що в кінцевому підсумку все складеться, адже у нас вже були випадки, коли мета здавалася близькою, але шлях опинявся надмірно тернистим. Анонсований безвізовий режим з країнами ЄС кілька разів переносився на більш пізні дати, поки його нарешті надали, ще більш довгограючою виявилася історія з поставками в Україну американських "Джавелін". Та й Томос чекали спочатку до Дня Незалежності, потім до Покрови.

Важливо провести собор і обрати патріарха найближчим часом, щоб завершити епопею з Томос в листопаді. Не можна втрачати темп і давати Росії приводи для гібридних атак. Однак є й інший вимір проблеми: зараз м'яч на полі українських кліриків і головне, щоб вони зібралися в команду, яка гратиме в одну гру далі. Без розколів і різночитань. А в який день це станеться - вже питання технічне.

При підготовці до собору дуже важлива делікатність влади, адже у наших священиків амбіції не менші, ніж у політиків, і вони теж добре усвідомлюють приказку про двох українців і трьох гетьманів. На цих амбіціях обов'язково гратимуть противники автокефалії. Тому це той випадок, коли потрібні «пряники». Які - питання до стратегів з Банкової, які придумали вплести церковну тему в передвиборну кампанію Петра Порошенка.

Як тут не згадати політику Рівноапостольного імператора Костянтина, який припинив чвари християн на Першому Нікейському соборі 325 рокую Сьогодні опоненти чинного президента звинувачують його у втручанні в церковні справи. Але якби Костянтин не сприяв тому собору усіма можливими методами, була б сьогодні християнська церква взагалі? У підсумку ж вийшло зібрання переможців, а їх, як відомо, не судять.

Автор: Мережевий ОракулОракул