Чи зробила проект газогону "Північний потік" мережа "друзів Путіна" з числа соціал-демократів? В своїй нещодавно оприлюдненій книзі датський журналіст Йенс Ховсгаард розповідає, як впливові політики з СДПН працювали над здійсненням газової "труби" через Балтійське море, передають Патріоти України з посиланням на Nordkurier.
"Окрім того, за даними розслідування Ховсгаарда, вже під час будівництва першої труби "Північного потоку" в цьому вирішальну роль відігравав близький друг та, так би мовити, колишній колега-шпигун Володимира Путіна: екс-агент Штазі (секретна служба НДР – ред.) Маттіас Варніг.
Він посідав провідні позиції в різноманітник державних або напівдержавних російських концернах, є виконавчим директором "Північного потоку-2" та, за даними Ховсгаарда, підтримує добрі контакти з Герхардом Шредером.
Варніг та Шредер рік за роком "купували" в Скандинавії, яка була вирішальною силою для газогонів, радників, колишніх політиків та держсекретарів у якості радників та експертів для "Північного потоку", Газпрому та інших кремлівських фірм, – стверджує Ховсгаард в своїй книзі.
Варніг в розмові з американським послом у Москві нібито хвалився, що має прямий контакт з президентом Путіним та розтринькав у Європі шалені суми, аби отримати згоду на "Північний потік".
Сам звинувачуваний не дуже бажає розмовляти про книгу: на запит Nordkurier він повідомив, що ця публікація "містить цілу низку неправдивих стверджень". Розмова з американським послом, наприклад, ніколи не відбувалася. Він залишає за собою право, подати на автора в суд. Колишній канцлер ФРН Герхард Шредер взагалі не відповів на запит минулої п'ятниці, що він думає про твердження датського журналіста.
Ще один лобіст газогону з лав СДПН – це колишній депутат Бундестагу й нинішній почесний консул Російської Федерації в Ганновері. Хайно Візе був менеджером передвиборчої кампанії Герхарда Шредера та Зігмара Ґабріеля. Й за даними Ховсгаарда, підтримує зв'язки як із екс-прем'єр-міністром Бранденбурга Маттіасом Платцеком, так і з колишнім шефом уряду Мекленбурга-Передньої Померанії, Ервіном Зеллерінгом.
Обидва соціал-демократичні політики ніколи не робили таємниці зі своїх прокремлівських поглядів і в часи дії російських санкцій неодноразово намагалися домогтися зміцнення торговельних стосунків із Москвою. В Мекленбурзі – Передній Померанії в 2014 році, в розпал української кризи, Зеллерінг навіть запровадив "день Росії". Втім, винахідником цієї зустрічі представників німецької та російської економіки Ховсгаард вважає почесного консула Візе. Одним із почесних гостей на "дні Росії" 2018 року був Маттіас Платцек.
Те, що книга Ховсгаарда змушує думати, що колишній шеф уряду Бранденбурга через вплив Хайно Візе проводив таємну лоббістську роботу для "Північного потоку", Маттіас Платцек називає в відповіді на запит Nordkurier "недоведеним". Так само й колишній прем'єр-міністр Мекленбурга – Передньої Померанії Ервін Зеллерінг повідомив, що він, звичайно ж, ніякої лоббістської роботи не проводив.
Балтійський газогін – це добре для енергетичного забезпечення Німеччини та Європи й це є, перш за все, добре для Мекленбурга – Передньої Померанії, позаяк через це будівництво з'явилися нові робочі місця, – вважає Зеллерінг.
Твердження, що він запровадив "День Росії" на вимогу Хайно Візе, Зеллерінг також відкидає: "Я не можу навіть згадати, чи зустрічався колись особисто з паном Візе".
Триматися "Дня Росії", незважаючи на критику, з сьогоднішніх позицій, було правильним рішенням – доповнює Зеллерінг:
Важливо, що Німеччина та Росія також і у важкі часи залишаються в процесі діалогу одна з одною. Росія виконала свою частку роботи з цього приводу.
Для Зеллерінга ця книга – "вочевидь, є войовничою, спрямованою проти "Північного Потоку", такою, яку, з огляду на її твердження, слід читати дуже обережно".
Хайно Візе повідомив Nordkurier, що він "ніколи не працював лобістом "Північного потоку", за гроші чи безкоштовно". Втім, він вважає цей проект "виключно хорошим". Візе заперечує також будь-які зв'язки з "Днем Росії" та будь-які розмови з Маттіасом Платцеком щодо "Північного потоку-2". Відповідно, й його думка про книгу приблизно така: "Датський автор намагається збудувати змову чи зраду там, де її нема".
В вересні минулого року Зеллерінг з гучною помпою заснував об'єднання "Німецько-російське партнерство". Трохи раніше земля Мекленбург – Передня Померанія була відзначена об'єднанням "Німецько-російський форум" за регіональне партнерство з так званою Ленінградською областю, розташованою навколо Санкт-Петербурга. В правлінні цього об'єднання, окрім інших, сидить Хайно Візе. Шефом "Німецько-російського форума" є Маттіас Платцек.
Журналіст Ховсгаард дійшов у своїй книзі висновку, що цього газогону по дну Балтійського моря просто не було б без цих впливових діячів із СДПН:
Без путінських німецьких хресних батьків газогону цей проект би ніколи не знайшов підтримки, – вважає данець.
Навіть неупереджений читач ставить під час знайомства з книгою питання, яке сторінка за сторінкою стає все настирливішим: чи не перебільшує журналіст більш, ніж необхідно? А якщо він майструє з відкритих прибічників газогону, які ніколи не робили таємниці зі своїх поглядів, якусь змову? Також, чи не став Ховсгаард насправді попихачем усіх тих, хто волів би відвернути проект "Північний потік"?
Позаяк і насправді спротив "Північному потокові" зростає з кожним днем. У той час, як канцлер Анґела Меркель підтримує будівництво нового газогону, вже навіть депутати Бундестагу з лав ХДС/ХСС відкрито протестують проти проекту. Поміж усім іншим, ще й тому, що, на їх думку, цей газогін давно вже припинив бути економічним проектом, а став політичною зброєю в руках Путіна.
Одним із перших у "економічності" проекта "Північний потік" висловив сумніви Олександр Фак. До травня 2018 року він був аналітиком "Сбербанку", найбільшої фінансової установи Росії, яка перебуває більшістю в руках держави. Після того, як його доповідь про економічні "розклади" навколо трьох російських газогонів ("Сила Сибіру", "Північний потік-2" та "Турецький потік") стала суспільно-відомою, його звільнили.
В своїй доповіді Фак відбиває, що найбільшими бенефіціарами газогонів є зовсім не акціонери "Газпрома", а керівники фірм, яких було залучено, щоб збудувати "Північний потік". При цьому йдеться про фірми, які контролюються найближчими друзями Путіна.
Аналітик дійшов висновку, що знадобляться десятиліття, доки "Північний потік-2" стане вигідним для "Газпрома". Він вважає, що всі три газогони разом принесуть "Газпрому" втрати на суму 17 мільярдів доларів.
Представники "Газпрому" минулої п'ятниці рішуче спростували це: численні дослідження, мовляв, доводять, що світова потреба в газі буде надалі зростати – особливо в Європі. Скажімо, останні дослідження потреби Німеччини ще не планували додаткової потреби в газі через вихід із видобування вугілля."
На Курщині ситуація загострилася. За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія перекинула близько 50 тисяч військових до цієї області, послабивши свої позиції на інших напрямках фронту в Україні. Про це йдеться у матеріалі кореспондентк...
Колишні ув'язнені, які вирішили приєднатися до бригади морпіхів, проходять навчання. Сили оборони показали, як проходить вишкіл, передають Патріоти України з посиланням на Сили оборони півня України у Telegram. Колишні в'язні приєдналися до військовосл...