Кремль відновив війну проти України

Депутат Бундестагу, член ПАРЄ, спікер фракції "Союз 90/Зелені" з політики у Східній Європі Марілуїза Бек у своїй колонці для "Європейської правди" висловила своє бачення природи агресивних дій Росії на сході України та думки щодо того, як на це повинна реагувати Європа.

Зброя на Донбасі по-справжньому ніколи не мовчала, але тепер знову спалахнула відкрита війна.

Авдіївку цілеспрямовано обстрілюють важкою артилерією і ракетними установками з житлових кварталів Донецька.

Майже 20 000 людей змушені жити в страху за своє життя. Вони надовго залишалися в місті без електрики, з урізаним тепло- і водопостачанням. Та ж доля загрожує 400 000 жителів регіону.

Йдеться про гуманітарну катастрофу в центрі Європи.

Тому зараз не час робити припущення про зміст телефонної розмови між президентами Путіним і Трампом. Зараз не час будувати здогади про те, чи випадково з цією розмовою збіглися військові дії бойовиків, підтримуваних Росією.

У ці дні рішучість ЄС необхідна більше, ніж будь-коли.

Європейська політика повинна показати, що у неї достатньо сили волі, щоб компенсувати нинішню непередбачуваність політики США. Європа повинна наполягати на негайному припиненні вогню.

Той, хто зараз підспівує популістам і говорить про скасування санкцій, надсилає сигнал Путіну: можна діяти так само і надалі.

Тому Брюссель повинен допомогти людям, які опинилися в біді. Він повинен дати Кремлю і бойовикам чіткий політичний сигнал, що кожна подальша негуманна дія матиме наслідки.

Ще не ясно, яка зовнішньополітична лінія врешті-решт стане визначальною у Вашингтоні, хоча політична близькість між президентом Трампом і президентом Путіним не віщує нічого доброго.

Спільність у мисленні ідеологів Дугіна і Беннона лякає. Проте коментар нового американського посла в ООН Ніккі Хейлі у зв'язку з військовими діями на Донеччині може свідчити про те, що навіть президент Дональд Трамп не готовий прийняти агресію з боку Росії.

Згуртованість Євросоюзу навколо його курсу щодо Росії ще матиме серйозне випробування на міцність через майбутні національні вибори. Та наразі вона є - лише трохи більше місяця тому ЄС підтвердив свої санкції проти політики Кремля.

Тому потрібно згуртовано і впевнено представляти цю позицію у Вашингтоні, виступаючи за збереження американських санкцій.

При цьому адресатом дипломатичних зусиль повинен бути не лише Білий дім, але й Конгрес.

Відсутність рішучої відповіді та бажання будь-якою ціною уникнути конфліктів з Росією Кремль розцінює як знак слабкості, якою варто скористатися. Європейці повинні донести до своїх партнерів по той бік Атлантики цей гіркий досвід, почерпнутий з конфліктів у оточенні Росії.

Будь-які політичні компроміси, включаючи й Мінські угоди, повинні враховувати відповідь на питання, чого насправді хоче Кремль. Чи справді він зацікавлений у стабілізації України? Чи, може, Донбас потрібен йому як постійний осередок напруженості?

Існуюча система забезпечення миру і безпеки на континенті була створена спільно з Росією і США. Агресивні дії Росії в Україні ставлять її під сумнів, але Німеччина і Євросоюз повинні з усією рішучістю захищати цю систему.

Для України це означає, що ЄС повинен зробити все можливе, щоб стабілізувати країну економічно і політично.

Не можна допустити угоду між президентом Трампом і президентом Путіним за рахунок України.

Крім цього, перспектива членства України в ЄС має залишатися відкритою - попри те, що в Євросоюзі в даний момент спостерігається втома від прийняття нових членів, а Києву ще далеко до готовності до вступу.

Після Євромайдану Україна зобов'язалася виконати амбіційну і всеосяжну програму реформ. Почалася наймасштабніша трансформація з часу здобуття країною незалежності. Виконавши критерії візової лібералізації, Україна довела свою готовність до реформ, і тепер ЄС має виконати свою обіцянку.

Природно, що інерція старої системи потужна, як і раніше, однак молоді, орієнтовані на ЄС сили в громадянському суспільстві і політиці за допомогою міжнародного тиску просувають реформи.

Так, руху за реформи загрожує не тільки Кремль, але й корумповані еліти України.

Та закриті двері ЄС грають на руку саме цим силам.

Тільки з допомогою Євросоюзу можлива економічна і суспільна трансформація України. У цьому випадку країна стала б прикладом для всього регіону.

Використати цей шанс - життєво важливий інтерес для самої Європи.