Кремлю кінець? "Російський газ перетворюється зі зброї на сировину", - Портников

"Присутність українського президента на церемонії відкриття Трансанатолійського газопроводу - поки що подія символічна. Має пройти ще кілька років, перш ніж стане ясно, чи готова Європа до закупівель азербайджанського газу і в якій кількості. І, звичайно ж, не відразу визначаться українські можливості для закупівлі цього газу", - пише у своєму блозі політолог Віталій Портников, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Проте, сама церемонія відкриття Трансанатолійського газопроводу в День Росії - попередження Москві. І це попередження зробив навіть не Петро Порошенко. Його зробив "заклятий друг" російського правителя, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, який запросив на церемонію не тільки президента Азербайджану Ільхама Алієва, але і президента України.

На практиці це означає одне: дружба дружбою, а конкуренція конкуренцією. При цьому Туреччина може тепер використовувати "газову зброю" проти Росії так, як Росія використовує її проти сусідніх країн. І не тільки з точки зору транзиту, але і з точки зору власних закупівель. Адже Туреччина теж закуповує газ у "Газпрому" і збирається розширювати закупівлі через "Турецький потік". Але з появою нового газопроводу Туреччину буде важче шантажувати. А сама Туреччина спробує зробити так, щоб було важче шантажувати Україну.

"Газпрому" доведеться з цього робити очевидні висновки. Зрозуміти, що Україна це не тільки країна, на яку потрібно тиснути. Це країна, з якою потрібно домовлятися. У такому висновку Москву має переконати і недавня перемога "Нафтогазу" над "Газпромом" в арбітражі, і вчорашня церемонія.

Звичайно, розраховувати на розсудливість "Газпрому" і тим більше на розсудливість Кремля не доводиться. Перше, що захоче зробити "Газпром" - так це торпедувати новий проект. Спочатку - за допомогою нового уряду популістів в Італії. Однак стабільним цей уряд і його позиції назвати важко. Потім - за допомогою дестабілізації ситуації в Азербайджані, можуть бути зроблені і такі спроби. Однак поставки газу - об'єктивний інтерес Баку. І навіть якщо домогтися появи в Україні більш лояльного до Москви керівництва, йому теж доведеться закуповувати газ і рахувати гроші.

Траскаспійскій газопровід змінює об'єктивну економічну реальність. І в цьому його головний сенс. Об'єктивну реальність не можна змінити за допомогою спеціальних операцій і політичної дестабілізації - хіба що на недовгий час. "Газпром" - хоча й докладає великі зусилля і витрачає величезні гроші - перестає бути монополістом і для європейців, і для нас. А ми перестаємо бути його заручниками. Російський газ зі зброї перетворюється просто на сировину".