В Україні не вщухають суперечки, чи не помилились військові та РНБО, відправивши три наші кораблики у пащу скаженого "гібридного медведя". Такі питання викликають роздратування у ВМСУ, зокрема і у Воронченка, котрий по собі знає що таке російський полон
Обидва артилерійські катери могли втекти від переслідування російської флотилії. Однак не хотіли кидати беззахисний буксир на призволяще. Патріоти України пропонують
ознайомитись з репортажем відомого військового журналіста Андрія Цаплієнко.
До полонених українських моряків у московській в'язниці не допускають дипломатів і адвокатів. Як стало відомо, їх змусили зняти військову форму і одягти тюремні роби. 21 військового тримають в одиночках "Лефортового" розміром півтора метри на два. Трьох поранених відвезли до лікарні "Матроська тиша". Росіяни заявляють, що їхніх СІЗО запрацюють у понеділок, 3 грудня. У порушення Женевської конвенції до військово-полонених не допустили навіть представників міжнародних організацій, зокрема Червого Хреста.
Москва переконує світ, що скарг на утримання від нових заручників Кремля не надходило.
Як ідеться у сюжеті ТСН.Тиждень, події 25 листопада нагадували істерику розлюченого монстра, коли морська і повітряна армади проти двох маленьких катерів та буксира. На українців пустили 11 кораблів, два штурмові гелікоптери і кілька бойових літаків. Важко уявити, що відчули українські моряки, попавши під приціл цілої батареї шестиствольних гармат та авіаційних ракет.
"У випадку, якби треба було застосувати зброю, я, не задумуючись, її застосував", - так колись кореспонденту ТСН.Тиждень Андрію Цаплієнку сказав командир МБАК “Бердянськ” Роман Мокряк, який зараз за ґратами в росіян. Він не дав наказу відкривати вогонь. Імовірність героїчно загинути в Чорному морі разом із трьома екіпажами була надто високою. Український офіцер обрав єдине правильне рішення – захищати буксир маневрами. “Вони не втекли, вони охороняли буксир... Якби не було буксиру, вони б вийшли самі, швидко і непомітно. Вони йшли протягом двох діб морем і росіяни їх не бачили", - переконаний Ігор Воронченко, командувач ВМС України.
Друга в світі за потужністю військова машина кілька годин поспіль не могла впоратись із маленьким буксиром. Окупанти декілька разів намагалися застосувати навал – різновид морського тарана. Але замість українського корабля російський “Дон” угатив у свого і зробив дірку - метр на метр - у боці “Ізумруда”.
Та ситуацією вже керувала Москва, і там вочевидь не збиралися вмикати задній хід. “Надо еб..шить их нах...! Надо заеб..шить их, бл...! Медведев уже в такой панике орет, такое ощущение, что там уже президент контролирует всю эту х..ню!", - говорили між собою російські військові.
"О 19:55 я отримав повідомлення про проходження 12-мільної морської зони. О 20:05 я отримав повідомлення щодо застосування зброї по кораблях. Вони вже були 10 хвилин за межами 12-мільної морської зони", - додав Ігор Воронченко.
Вогонь відкрив сторожовий корабель "Ізумруд", але стріляв не тільки він. "Не могу выйти на "Изумруд". Там кипиш в эфире сильный. Там эти орут, украинцы, тонут или что там с ними происходит". "Он, что, на поражение? Ничего себе". "Да", - йшлось у перемовинах окупантів.
Жодна країна в світі не визнає російських морських кордонів і російське право на 12-мильну зону навколо Криму. Але росіяни порушили міжнародне морське право навіть у власній інтерпретації. На броні “Бердянська” можна роздивитися сліди від різних типів боєприпасів. У рубці є отвір, діаметр якого очевидно більше 12 см. Здається, росіянам було відомо, що старший офіцер походу перебуває саме на цьому катері. Схоже, боєприпас влучив приблизно туди, де колись записувалось інтерв'ю з командиром Мокряком. Окупанти не просто хотіли зупинити українців в українських водах, а вони цілили по людях. На базі українських ВМС в Одесі наразі базуються такі ж кораблі, які зараз у полоні ворога. Лише щасливий випадок і якісна броня врятували життя Андрія Артеменка і Андрія Ейдера.
Представник завода-виробника Леонід Бабак вивчав наслідки обстрілу та навалу за фотографіями. "Якщо на "Бердянську" пробоїна 10-15 дюймів, то це або артилерійський снаряд, або некерований снаряд із "Су". Стріляли з "Су" по катеру - в це складно повірити", - зазначив Бабак.
Бабак помиляється лише в одному – ракету випустив не літак. Крім “Су”, за українцями полювали і два гелікоптери "Ка-52". Позивні - “9-47” та “9-49”. О 20:05 катер “Бердянськ” доповів про те, що його обстріляли, а на борту є поранені. За 27 хвилин російський диспетчер запитує у вертольотів про витрату боєприпасів: "У 47-го не було, у 49-го - два".
"Карандаш" - так пілоти називають ракету “С-8”. Півтораметровий "карандаш" міг залишити такий отвір, якщо його бойова частина не розірвалась. Тому всі залишилися живі, але гарантовано дізнатися, чим хотіли вбити українців, ми зможемо тільки, якщо і моряки, і катери повернуть додому. "Ми їх не втратили. Ми їх заберемо. Це 100%. Ми все зробимо, щоб забрати наші катери", - сказав командувач ВМС України.
Уже зараз зрозуміло – це буде непросто. За нашою інформацією, разом із катерами в руках у противника опинилися секретні дані, цінне обладнання і не тільки вітчизняні ноу-хау. "Ми виконували рішення Ради національної безпеки та оборони. Чому ми туди йшли? Для того, щоб захищати нашу державу! Ми йшли захищати своє море. Не внутрішнє озеро Росії, а своє море! Я вважаю, що з військової точки зору було ухвалено правильне рішення. Не підворітними катери переміщувати, а показати, що протока – наша, море — наше!", - заявив Ігор Воронченко, командувач ВМС України.
Рішення РНБО, про яке говорить адмірал, уже не є секретом – створити військово-морську базу на Азові з пунктами базування в Генічеську, Бердянську та Маріуполі. Мета – зупинити блокаду українських портів росіянами. На думку офіцера бази ВМС України в Маріуполі Максима Носенка, якщо на Азові не буде військово-морської бази, Україна можемо втратити Маріуполь. "Це не для кого не секрет, що ці два катери і буксир прямували сюди для створення і формування нової військово-морської бази", - додав він.
У вересні росіяни пропустили сюди кораблі, а в листопаді розстріляли. Незважаючи на атаку росіян, у Штабі ВМС запевняють, що і далі ходитимуть Керченською протокою як це зробив довгожитель українського флоту "Донбас", який зіграв ключову роль у гібридній війні на морі, пройшовши під Кримським мостом, давши потужного ляпаса Кремлю. Розлючена Москва намагається відігратися на полонених моряках. Спочатку, як розповідають джерела, моряків тримали на військовій гауптвахті в Керчі, поранених - у місцевому шпиталі. Цим визнавали їхній статус військовополонених. Трьох із 24 змусили записати зізнання на відео.
Більшість відмовилася співпрацювати з окупантами. Роман Мокряк відправив їх за відомою адресою. Олег Мельничук, командир "Яни Капу", демонстративно вимагає собі перекладача з російської. Каже – не розумію вас. Після суду в Сімферополі полонених переводять до Сімферопольського слідчого ізолятора. У так званий "жіночий блок", щоб ізолювати від контактів із місцевими арештантами. Ті починають збирати чай, одяг та продукти для українців, а під судом збираються акції протесту проти свавілля Москви. Мабуть, саме підтримка місцевих жителів налякала російського керманича, тому всіх полонених українців конвоюють до Москви, поранених – до тюремного шпиталю "Матроської тиші". Решту зачинили в одиночних камерах "Лефортового".
Ігор Воронченко, командувач ВМС України: "Я особисто підписав листа на голову Червоного Хреста стосовно визначення наших 24 військовослужбовців у статусі військовополонених. Я ними дуже пишаюсь. Ми наодинці з ворогом не за-лишимо. Всі варіанти опрацьовуємо, щоб якомога швидше витягнути з в’язниці РФ. Я сам знаю, що таке полон. Як працює ФСБ. Коли відчуваєш пульс, мішок на голові, наручники, а потім одиночна камера, втрата в часі".
Але поки світ розмірковує над тим, як змусити Росію назвати моряків військовополоненими, українські "морські котики" вирішили започаткувати в арміях країн-союзниць України флешмоб на підтримку побратимів - посеред укритого кригою моря. Відомо, що його вже підхопили солдати французького Іноземного легіону. "Хлопці, ми вас чекаємо, і ми захистимо нашу землю від ворожих нападів агресора", - сказав Ярослав Шевченко, офіцер ВМС.
Приєднуйтесь
