Під прицілом Москва: Експерт про те, як "Грім-2" вплине на війну з Росією (фото, відео)

"Як швидко плине час: лише 30 серпня 2016-го року прес-служба "Конструкторського бюро "Південне" розповсюдила інформацію, що Україна розпочинає розробку новітнього оперативно-тактичного ракетного комплексу "Грім-2", а вже 2 січня 2018-го року з'явилась інформація про готовність його до випробувань", - пише Руслан Рудоський для depo.ua, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Ще раніше повідомлялося, що Королівство Саудівська Аравія і Україна ведуть переговори щодо укладення контракту із закупівлі українських тактичних ракетних комплексів "Грім-2" із залученням фінансів на проектно-конструкторські розробки. Згодом Саудівська Аравія перерахувала близько $40 млн на відповідні доопрацювання даного тактичного ракетного комплексу, що, фактично, й дало старт даному проекту.

При цьому розробка та виготовлення подібних ракетних комплексів й так знаходиться у найвищому пріоритеті нашої держави і покликані стати основою для формування національного неядерного щита стримування.

Важливим є те, що даний проект складається майже повністю з українських комплектуючих і передбачає кооперацію майже 50 підприємств. Ще в грудні 2015-го року Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що навколо проекту "Грім-2" створюється виробництво повного циклу, починаючи від ракетного палива і закінчуючи бойовою частиною ракети, яка буде найкращим стандартом з оперативно-тактичних ракет, які є в світі.

Останнє підтверджується тим, що Саудівська Аравія, перед тим, як укласти угоду з Україною, не змогла купити аналогічні ракетні комплекси ані в США (ATACMS), ані в Росії ("Іскандер"). А фінансові можливості саудівських арабів, як відомо, майже необмежені.

Взагалі, Україна має досить тривалу, але водночас дуже непросту історію створення власного оперативно-тактичного та балістичного озброєння.

Комплекс науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт зі створення українських зразків ракетно-реактивного озброєння було розпочато ще в 1992-му році і охоплював він весь спектр подібної зброї. Однак, через неуважність до цієї теми з боку керівництва держави та недофінансуванням проектів, більшість з них так і не були завершені.

До 2013-го року "дожили" лише комплекси "Борисфен", "Грім" і "Сапсан", але й їх тодішній міністр оборони Павло Лебедєв (після Революції Гідності втік у Крим, зараз розшукується українською військовою прокуратурою) вирішив "пустити під ніж", повідомивши, що проект закривається "у зв'язку з неефективним використанням державних коштів".

Однак, події буремної весни 2014-го року внесли свої корективи і новим керівництвом держави було прийняте рішення про відродження проектів. У підсумку з "Сапсану" виросла "Вільха", остаточне випробування якої відбулося в грудні 2017-го року, а з "Грому" – "Грім-2" (вдосконалена версія). Його й розглянемо більш детально.

Отож, "Грім-2" – це комплекс оперативно-тактичного призначення з високою точністю ураження і прохідністю протиракетної оборони понад 96%. Це досягається за рахунок того, що дані ракети здатні летіти не тільки по балістичній прогнозованій траєкторії, але і по аеробалістичній – непередбачувано змінюючи траєкторію по ходу польоту, що гарантує прорив всіх існуючих сьогодні систем ППО, навіть російських С-300 і С-400.

Відомо також, що бортова система управління ракети інерційна, комплектується системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними).

Бойовий блок одноступеневої балістичної ракети проектується масою 480 кг. Моноблочна схема використовує осколково-фугасну або проникаючу осколково-фугасну ампулу. Вага боєзаряду дає можливість говорити, що він здатний знищити противника на площі 10 тисяч квадратних метрів, при використанні касетного заряду, або на площі 2-3 гектара звичайним осколково-фугасним зарядом.

Особливо авторами проекту підкреслюється універсальність української розробки, зазначивши, що комплекс "Грім-2" пристосований для стрільби як балістичними, так і крилатими ракетами, що робить його універсальним і придатним, як для протиповітряної оборони, так і для берегової охорони, а також дозволяє використовувати, як далекобійний оперативно-тактичний комплекс.

Мінімальна дальність стрільби цього комплексу складає 50 км, максимальна – 280 км в експортної версії і 350 км – для потреб ЗСУ (це пов'язано з "Режимом контролю за ракетними технологіями", який забороняє продаж іноземним державам ракет "земля – земля" з більшою дальністю). Однак, судячи з наявної інформації з цілого ряду джерел, 350 км – це "юридична" дальність (прописана згідно існуючих юридичних обмежень), а реальна дальність "Грому-2" може скласти до 500 кілометрів і це цілком може бути використано у разі необхідності.

Для кращого розуміння того, наскільки це потужна та необхідна зброя в умовах вимушеного сусідства з таким агресором, як Росія, варто поглянути на карту.

Якщо при радіусі дії з розрахунку 350 кілометрів запуск ракет здійснювати з району Краматорська, то можна вразити цілі, які знаходяться в межах червоного кола. Тобто, не лише накрити всю територію так званих "Л-ДНР", але й прилеглу територію Росії, на якій вздовж кордону Путін полюбляє брязкати своєю зброєю (червоними точками показані бази зосередження і забезпечення противника, авіабази на території Росії і центр підготовки російських найманців перед відправкою на Донбас).

Якщо ж припустити, що дальність польоту буде все ж таки 500 кілометрів, то розмістивши такі ракети на півночі Сумської області (а "Грім-2" – це мобільна ракетна установка, розміщена на автомобільній платформі), можна буде вражати цілі, які знаходяться в межах синього кола, зокрема, Москву. А це вже, погодьтесь, буде зовсім інша розмова з ворогом.

Таким чином, тактичний ракетний комплекс "Грім-2" може розглядатися як потужний засіб неядерного стримування агресора. Власне, про це й говорять фахівці.

"Цей комплекс призначений для попередження, а не нападу. Щоб потенційний противник розумів, що в радіусі 300-1500 км є можливість вразити його об'єкти", – прокоментував нову розробку Леонід Шиман, генеральний директор НВО "Павлоградський хімічний завод", який розробляє двигуни для "Грому-2".

Що ж стосується поточного стану речей, то наразі даний проект знаходиться на стадії завершення. Закінчуються випробування, пов'язані з системами управління і переміщення ракет, з тим, що стосується механіки, гідравліки і транспортного переміщення зброї – вони тривали протягом усього 2017-го року. А в перші дні 2018-го стало відомо, що до польових випробувань готовий і сам ОТРК "Грім-2".