"Потрібна велика війна", або Чим загрожує світові рекордний обвал рейтингу Путіна", - експерти

Рейтинг довіри до чинного президента Російської Федерації Володимира Путіна стрімко падає і досяг уже 13-річного мінімуму - всього 32% жителів висловили довіру главі Кремля. На тлі намальованих рейтингів російського гаранта такі дані - катастрофа для путінського режиму, яку владі, так чи інакше, доведеться виправляти, повідомляють Патріоти України.

За рік рейтинг довіри Путіну впав на 23%. Найбільше на падіння вплинуло подорожчання вартості бензину і пенсійна реформа. Одним з можливих варіантів підвищення рейтингу Путіна може стати війна проти сусідніх держав, зокрема і з Україною.

Пішов на дно

За даними Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), станом на 3 березня 2019 року рейтинг президента РФ Володимира Путіна становить 32%. Такий результат став мінімальним за всю історію спостережень центру з 2006 року, і є критичним для чинної влади. Варто зазначити, що на час виборів президента Росії майбутньому переможцю довіряло більш ніж 55% жителів. Теж не приголомшливі результати, але бачимо, що за рік рейтинг впав на 23%.

А причин досить багато. Через місяць після виборів президента однією з найбільш обговорюваних тем у Росії стало підвищення цін на бензин на 6,2%. Як з'ясувалося, через "податковий маневр" уряду, в результаті якого знизилися експортні мита, але при цьому були збільшені акцизи на виробництво бензину, компаніям стало простіше експортувати нафтопродукти, ніж продавати бензин усередині країни. Подібна схема коштувала Путіну 7% падіння рейтингу, який після незначного зростання на 1% продовжував своє зниження.

Наступним ударом стала знаменита пенсійна реформа в РФ, яка у червні 2018 року відібрала у російського президента ще 7% рейтингу. Саме в цей період до Держдуми РФ був внесений відповідний законопроект. Даним документом передбачалося підвищити пенсійний вік чоловіків і жінок до 65 і 63 років відповідно.

Реформи не припали до душі громадянам РФ, і навіть зниження планки для жінок до 60 років ніяк не допомогло Путіну відновити колишні цифри. У різних містах Росії місцеві жителі почали влаштовувати акції протесту проти несправедливої реформи. Наймасштабніші з них проводилися 9 вересня. Багатотисячні мітинги супроводжувалися бійками з поліцією і затриманнями. За неофіційними даними, найбільше учасників протесту затримали у Петербурзі — 500 осіб.

Але незважаючи на всі протести, 27 вересня законопроект був ухвалений Держдумою РФ, а 3 жовтня підписаний главою Кремля. Варто зазначити, що великих втрат для рейтингу підписання закону не дало, він просто весь цей час поступово знижувався на кілька відсотків.

Коливаючись у межах 36%, рейтинг довіри до Путіна залишався аж до лютого місяця, поки він знову не скотився на тлі чергового "геніального" рішення влади — "сміттєвої реформи", яка набула чинності по всій Росії з 1 січня 2019 року. Згідно з документом, до цього терміну всі регіони мали розробити територіальні схеми поводження з відходами та обрати регіональних операторів, які і будуть відповідальними за усунення відходів.

При цьому наголошується, що витрати лягли на плечі росіян. У квитанціях на оплату комунальних послуг з лютого має з'явитися нова графа — "вивезення сміття".

Ось тільки росіян не тішили додаткові витрати на тлі абсолютної бездіяльності місцевих чиновників і комунальних служб. Міста потопають у смітті, а жителі Архангельська були в шоці від ідеї створення сміттєвого полігону на території їхнього міста. Тому люди вкотре вийшли на акції протесту. А рейтинг довіри до Путіна впав ще на 3%.

Зачепить Україну

Втім, не тільки внутрішні проблеми Росії вплинули на рейтинг Путіна, цьому не в останню чергу посприяла і зовнішня політика лідера Кремля, сказав у коментарі російський журналіст Олександр Риклін.

"Люди почали розуміти, що ось ця вся політика, яка проводилася останні роки і яка їм здавалася духопідйомною і цілком прогресивною, це тупикова історія, яка призведе до жахливих наслідків", — каже росіянин. "Люди почали розуміти, що санкції працюють, а більше того, можливо ці санкції мають під собою якісь підстави, може щось не так відбувалося у зовнішній політиці Росії за останні роки, що весь світ проти неї ополчився. Коротше кажучи, люди почали замислюватися, і це дуже важливий момент, який свідчить про те, що рейтинги почали падати", — зазначив він.

Риклін вважає, що Кремль перебуває у критичній ситуації, бо інших методів, крім подальшої ескалації у нього немає. "Він сам себе загнав у таку пастку, коли він має генерувати все потужніші військові посили. Бо так, анексія Криму справила враження на дуже багатьох. Але тепер ми спостерігаємо "відходняк". Тому тут Кремль загнаний у кут, або він має якимось чином здавати назад, але це неможливо, бо тоді треба буде визнати, що це було помилкою, а в цій ситуації що помилкове — злочинне. Або зберігати цю політику, створюючи все новий кейс", — сказав росіянин.

І наразі, як припускає журналіст, однією риторикою тут не обмежиться, щоб повернути всенародну ейфорію, Путіну варто діяти. "Неможливо передбачити, хто буде наступним, куди буде завдано наступного удару. Але треба розуміти, що у цієї історії майже безальтернативне майбутнє, і цей удар буде завдано, але треба розуміти, в яку точку. Звичайно, здається, що Україна в цьому сенсі найвірогідніша ціль, але це необов'язково", — заявив він.

Подібної думки дотримується і російський опозиційний політик Леонід Гозман, за його словами рейтинг Путіна дійсно падає, і довіра падає, і весь цей скепсис, і відсутність інтересу — це дуже серйозний симптом, з яким владі треба щось робити. "А що з цим робити? На жаль, крім війни у них методів немає, тільки вона якось може підняти рейтинг", — заявив Гозман.

При цьому, вважає росіянин, як з Україною цього разу не вийде. Народ просто не повірить в чергову визвольну війну, в цьому разі і на Білорусь нападати теж немає сенсу, а тому Росії доведеться міняти концепцію.

"Я боюся, що тепер може спрацювати тільки оборонна війна, але треба створити відчуття цієї оборонної війни, потрібне загострення на головних лініях, наприклад, з американцями або іншими, а це загрожує тим, що війна і справді розпочнеться. Їм треба влізти у велику війну, але тільки ідіоти можуть повірити, що на нас наступають. Однак серед наших пропагандистів вже піднімається тема про готовність України напасти на Ростов", — зазначив Гозман.

А ось на думку російської опозиціонерки Ольги Курносової, про глобальну війну поки мова немає, більше того — росіянка не бачить напрямку, де Путін був би готовий до ескалації.

"Наприклад, на країни Балтії напасти неможливо, бо це члени НАТО. На Білорусь нападати навіть не потрібно, там армії вже настільки одне з одним спрацювалися, що це просто безглузда дія. Посилення військового тиску на українському напрямку я вважаю малоймовірним. Може невелике і буде, скажімо, замість щоденних 10 обстрілів стрілятимуть 50 разів. Але якесь серйозне пересування сил і техніки, спроби прориву, танкові атаки я вважаю абсолютно неможливим", — каже вона.

На її думку, зараз колишня військова риторика Путіна не допоможе відновити обвалений рейтинг російського президента, бо жителі РФ починають розуміти, що їх просто обдурили.

"Окреме питання з сьогоднішньої ситуації, що треба робити, щоб емоційна реакція суспільства змінилася. І я боюся, що за того набору інструментів, який сьогодні вони використовують, у них взагалі немає кроків, які можуть призвести до зміни ситуації. Мені здається, що вони почнуть гру, коли вони говоритимуть одне, а робитимуть інше. Якщо розглянути на рівні України, то риторика войовнича може наростати, але при цьому вестися тіньові переговори щодо зміни ситуації", — сказала Курносова.