Потужна відповідь: Венеційська комісія підтримала "мовну" статтю про освіту нацменшин

Венеційська комісія ухвалила рішення щодо скандальної "мовної" статті закону "Про освіту". Експерти не підтримали звинувачення з боку Угорщини, повідомляють Патріоти України.

"Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону "Про освіту" звужує права представників національних меншин", – передає прес-служба МОН.

Але Венеційська комісія рекомендувала Україні "видовжити" перехідний період для імплементації мовної статті.

Зараз закон "Про освіту" вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити у 2020 році.

Міністерство освіти погодилось подовжити цей період.

"Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН і планує зробити", – йдеться у заяві міністерства.

На думку міністерства, найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у Законі "Про загальну середню освіту".

"Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами", – кажуть у міністерстві освіти.

Нагадаємо, що одразу після прийняття закону "Про освіту" у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв "неконституційний".

"Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.

Також свою стурбованість озвучили російське, угорське та польське МЗС. Проти закону про освіту також виступив президент Молдови Ігор Додон.

При цьому заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей в ефірі "Громадського радіо" повідомив, що всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.

Він уточнив, що "більшість (із цих 10% – УП) навчаються російською мовою".

Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020 року.

"Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах.

В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини", – говорить Хобзей.

В Прикінцевих положеннях до закону "Про освіту" зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

"Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – заясніє заступник міністра. – А в наступному році з 1вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини.

А з 2020 року з 5 по 11 класів всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин мову і літературу меншини".

Президент Петро Порошенко 25 вересня підписав закон "Про освіту".

А Міносвіти запропонувало Раді Європи надіслати статтю 7 "Про мову навчання" закону "Про освіту" на експертизу до Венеціанської комісії.