"Проведение ЧМ-2018 в РФ еще не означает, что российская армия берет тайм-аут": Чого наразі чекати від Путіна на Донбасі

Минулого четверга, 7 червня, в РФ відбулася традиційна "Пряма лінія" з президентом Володимиром Путіним,нагадують Патріоти України. Пролунало питання і з окупованого Донбасу, мовляв, Росія не забуває "гордих борців за вільну республіку" і президент Путін чує всіх. Щоправда, поставив питання російський громадянин, пропагандист і бойовик Захар Прилепін, але такі огріхи кремлівським сценаристам можна пробачити.

Прилепін запитав у Путіна, чи не боїться він, що ЗСУ скористаються чемпіонатом світу і почнуть активні наступальні дії проти Л/ДНР?

Путін, який, як відомо, нічого не боїться, відповів наступне: "Я сподіваюся, що до таких провокацій справа не дійде, а якщо це станеться, мені здається, що це матиме важкі наслідки для української державності в цілому".

Тобто в прямому ефірі лідер однієї держави відкрито виступив із погрозами на адресу іншої держави.

"Це пряма погроза на адресу суверенної держави, якщо раптом Україна вирішить скористатися законним правом на самозахист, - пояснює "український дипломат Богдан Яременко. - Загроза застосування сили явно порушує Будапештський меморандум, Договір про дружбу і фактично є ознакою агресії".

Але якщо раніше байки Басуріна про швидкий наступ ЗСУ сприймалися як чергова фантазія, то після погроз Путіна складається враження, що в Кремлі реально побоюються наступу української армії - і бояться настільки, що довелося навіть розіграти мініатюрку за участю Прилепіна та ВВП.

Теоретично момент для наступу ЗСУ дійсно вдалий: над чемпіонатом і так нависла загроза дипломатичного бойкоту, тому якщо у відповідь на активні дії української армії на Донбасі РФ почне активні дії у відповідь, то іміджевий ефект для Кремля від футбольного форуму вилетить в трубу.

Проте експерти, опитані "Апострофом", впевнені, що реально в Кремлі не побоюються активності ЗСУ під час проведення чемпіонату світу з футболу.

"Ми ж бачимо, що український політикум налаштований вирішити ситуацію з окупованими територіями виключно політичним шляхом. Ніхто в країні не говорить про військове вирішення", - каже військовий експерт, головний редактор журналу Ukrainian Defense Review Антон Міхненко.

Більше того, проведення чемпіонату світу в РФ ще не означає, що російська армія бере тайм-аут.

"Не всі ж військові в Росії зайняті футболом, - додає Міхненко. - Росія вже сформувала досить сильний контингент збройних сил на своїй території, що межує з територією України, в тій же Ростовській області. У потрібний момент вони здатні надати підтримку сепаратистам на території Донбасу. Тому навіть якби ми спробували щось активне зробити, РФ своїми силами, зосередженими в Ростовській області, підтримає бойовиків".

Щоправда, умови для такої "підтримки" будуть не найсприятливішими, адже чемпіонат притягне до приймаючої країни увагу всього світу, і Росія опиниться під мікроскопом, але це вже десяте питання.

"Вони б із задоволенням хотіли, щоб у нас такий конфлікт був роками, - каже військовий експерт Олег Стариков. - Їм, навпаки, це вигідно. Адже це ж ресурси, які у нас забираються, найкращі люди гинуть, а росіяни тренують своїх військових: завели ДРГ, вони потренувалися, пішли, а потім до Сирії поїхали".

Тоді для чого в Кремлі на найвищому рівні вирішили розкрутити міф про наступ ЗСУ?

"По-перше, це спроби Росії попередити такий розвиток подій, а по-друге, спроба заспокоїти своїх маріонеток в Донецькій і Луганській областях, щоб у них не так трусилися жижки, - зазначає Богдан Яременко. - Очевидно, стан тих, кого підтримує Росія, настільки поганий, що він передбачає можливість цим скористатися".

В принципі, ЗСУ перманентно й користуються ситуацією, займаючи кілометри "сірої зони" на Донбасі – території, що за Мінським домовленостями і так повинні бути під контролем української влади.

Але, як зазначає військовий експерт Михайло Самусь, справа навіть не в страху бойовиків втратити кілометри "сірості".

"Це інформаційна операція, - запевняє він. – Вона розкручується вже не перший тиждень. У так званій ДНР ця тема взагалі щодня присутня в інформаційному просторі. Вони ж говорили про наступ української армії 3 червня, але ця дата давно минула, й нічого не сталося. Сенс операції - в мобілізації інформаційного простору Росії і ДНР. За законами інформаційної роботи йде вплив на свідомість людини, щоб люди не замислювалися про те, чому зростає ціна на бензин, потрібно нести маячню про те, що Україна може напасти на Росію, наприклад. І це спрацьовує. Адже ми зараз про це говоримо".