Родичі по деспотизму: У Кремлі вибрали нову мішень для реваншу Путіна

Після провальної зовнішньої політики Росія направила всі свої зусилля на налагодження зв'язків з країнами Африки. У 2019 Кремль має намір провести великий саміт "Росія-Африка", який увінчає спільні політичні, експертні та культурні заходи, передають Патріоти України.

У аналітичній статті зазначається, що росіянам в ефірах ТБ віщають, що нібито сама Африка потребує допомоги Росії, а не навпаки. "У ситуації активної присутності Китаю і Індії, африканські колеги потребують диверсифікації взаємодії. Тут потрібен баланс, тому що африканські країни розуміють, що тяжіє позиція якоїсь однієї країни, тим більше з потужним інститутом фінансування, буде те саме що колоніального минулого. Росія – давній друг і партнер Африки – здатна змінити цю картину", – звучить пропаганда на російських телеканалах.

При цьому саме Росія виступає ініціатором першого кроку у діалозі з країнами Африки. Початок цьому поклав весняний візит глави МЗС РФ Сергія Лаврова в країни регіону, і подальший план заходів. В ході 10-го саміту БРІКС в Йоганнесбурзі президент РФ Володимир Путін запропонував провести "повноформатну російсько-африканську зустріч на вищому рівні, яка надала б додатковий імпульс розвитку відносин Росії з країнами Африки".

Крім того, російські пропагандисти з каналу "Царгород ТВ" абсолютно відкрито віщають: "Росія потрібна Африці не менше, ніж Африка потрібна Росії. Перш за все, нам необхідно створити такі умови, при яких наші геополітичні противники не зможуть посилити свої позиції і грати проти Росії на африканському поле за рахунок африканських країн".

Відзначається, що фінальна стратегія відносин знаходиться в процесі розробки, і документ буде мати назву "Росія-Африка: загальний погляд в 2030 рік". Перш за все, це буде путівник, який дозволить уникнути російському бізнесу хоча б частини вже скоєних раніше не раз помилок. Адже, як відомо, до 90% російських бізнес-ініціатив по Африці виявилися провальними.

"Путін створив в Росії такий політичний режим, який за рівнем політичного розвитку можна порівняти з якістю політичних режимів в окремих країнах Африки. Таке генетичне споріднення в плані деспотизму, як форми організації політичної влади, ріднить Путіна з рядом авторитарних африканських лідерів, які займають перші рядки "чорних списків" правозахисників за репресивний характер правління", – підсумували автори статті.