Росія хоче пробити сухопутний коридор у Крим: Генерал оцінив шанси Путіна і загрози для України

Режим Володимира Путіна все ще хоче пробити сухопутний коридор до окупованого Криму через Маріуполь та інші українські міста. Разом із тим, причини загострення війни на Донбасі - це зміна АТО на Операцію Об'єднаних сил, спроба бойовиків і військ РФ виявити позиції ОС України та відсутність в Кремля намірів йти на поступки. Про це, а також про те, чому Путін зараз навряд чи здатний піти на масштабну військову операцію проти України, не дивлячись ні на які свої бажання, "Апострофу" розповів експерт з питань безпеки, генерал-лейтенант Василь Богдан, повідомляють Патріоти України.

Ми повинні констатувати та кваліфікувати ситуацію на Донбасі як загострення і подальшу ескалацію. Перемир’я, яке планувалось, було зірване з самого початку. Посприяла цьому й зміна формату операції (з АТО на ООС), коли вже стало остаточно зрозуміло, що Збройні сили України, Генштаб і об’єднана команда цих сил беруть в руки ситуацію і декларують, що основною метою є звільнення окупованих територій. У цьому контексті використовується тактика активної оборони. Тобто це те, про що давно говорилося, – повинна бути адекватна відповідь на всі провокації, які здійснюють російсько-окупаційні війська, що, поза всяким сумнівом, є й терористичними.

Активізація діяльності окупанта пояснюється тим, що це проба пера щодо того, як реагуватиме вже новий формат операції на Донбасі. По-друге, це спроба виявляти точки і позиції сил ООС. І, по-третє, вже чітко видно, що після так званих виборів президента РФ Кремль не збирається заспокоюватися та йти на якісь принципові поступки. І я переконаний, що до чергових президентських виборів в Україні нам навряд чи варто сподіватися на якусь зміну в поведінці Кремля.

Водночас остання зустріч президента України Петра Порошенка з Ангелою Меркель і Еммануелем Макроном дає підстави робити обережні оптимістичні прогнози щодо ситуації з Росією. Чому? Далі Меркель і Макрон поїдуть до Путіна для обговорення дуже широкого кола проблем, які стосуватимуться не лише України. Що б не казали, але трансатлантичне партнерство дало серйозну тріщину: ні Макрон, ні Меркель не змогли переконати Дональда Трампа залишитися в іранській ядерній угоді. Ситуація там теж має тенденцію до загострення: на ракетні обстріли начебто іранців Ізраїль відповів ударами по позиціях Ірану в Сирії. Тобто там існує загроза розгортання серйозного конфлікту. Якщо не буде вжито серйозних заходів щодо Ірану, то ситуація може загострюватися й надалі. Це, безумовно, відволікає світову спільноту і наших партнерів та союзників від проблем України. І тому візит Порошенка на тристоронню зустріч в Аахен був досить своєчасним. Адже ця зустріч повернула українське питання у світовий інформаційний простір і міжнародну безпекову політику.

Також ми бачимо декларативні заяви Європейської ради в особі Дональда Туска, президента Франції Макрона і канцлера ФРН Меркель, які дають нам підстави бачити, що антиросійська коаліція поки що існує, і ми можемо сподіватися на партнерські відносини з боку Заходу, незважаючи на торгові війни, конфлікти між учасниками трансатлантичного союзу тощо.

Для України важливим є й те, що США займають досить тверду позицію. Про це свідчили заяви і [заступника держсекретаря США Джона] Саллівана, який кілька місяців тому був у Києві, і [заступника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Весса] Мітчелла, і [держсекретаря США Майка] Помпео, та й заяви Трампа з приводу того, що ціна агресії Росії проти України зростатиме доти, доки РФ не повернеться в міжнародне правове поле і не звільнить Донбас із Кримом. І це вселяє певний оптимізм.

Не менш важливим є зміцнення нашого оборонного комплексу, щоби вселяти в свідомість російського суспільства і цих терористів, що у них зараз немає перспектив проти України в плані широкомасштабної агресії. І цьому є об’єктивні пояснення. По-перше, ЗСУ вже не ті, що були 3-4 роки тому – зараз вони мають певне озброєння. По-друге, Україна значно активізує військово-технічне співробітництво зі США. І це стосується не тільки Javelin. Зараз також ведеться мова про посилення нашої безпеки на морі і в повітрі, тобто буде зміцнення нашої протиповітряної оборони та військово-морських сил. Але основний тягар в безпековому секторі лягає на плечі України.

Однак Путін зараз робитиме все для того, щоб розмити українське суспільство, посіяти тут песимізм, дезорієнтувати і демобілізувати Україну. Для цього Кремль багато чого робить. І останні події під час святкування 9 травня показали, що п’ята колона і колаборантські сили не заспокоїлися і всіляко діють в тому напрямку, щоб повернути Україну в бік Росії. Також проявляється все більше ознак реваншистських намірів щодо того, щоб змінити владу в Україні таким чином, аби повернути вектор України у бік Кремля.

Якщо ж говорити про загострення конфлікту, то основна мета Росії – пробити коридор у Крим сухопутним шляхом, тобто через Маріуполь і далі за маршрутом. І зрозуміло, що дії, які в цьому напрямку зараз планує Генштаб РФ, мають на меті не тільки точкові удари, активізацію безпілотників і діяльність розвідувально-диверсійних груп. Там накопичена вже величезна кількість танків, бронетехніки, ствольної і ракетної артилерії. Але на агресора психологічно вплинуло те, що Україна вже має Javelin. Тому в Генштабі РФ і в Кремлі постійно коригують плани – зараз бойовики мають постійно турбувати наші сили.

І я переконаний, що на даному етапі Росія навряд чи наважиться на широкомасштабну військову агресію проти України. Кремль зараз не в тій ситуації, коли він може вільно розмахувати мілітаристською дубиною і вважати, що це пройде безкарно. Це не Грузія, не Чечня і не Придністров'я. Захід, нарешті, зрозумів, що це може так далеко зайти, що вони можуть побачити зелених чоловічків і російські танки з вікна у Берліні чи Парижі. Тому вся політико-дипломатична діяльність Заходу, з одного боку, спрямована на те, щоб повернути Росію у міжнародно-правове поле, а з іншого - на зміцнення обороноздатності своїх країн. Більше того, зараз порушується питання про створення збройних сил Європейського союзу.