"Совпадение? - Не думаю!", або Хто засудив Уляну Супрун

5 лютого суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Сергій Каракашьян виніс ухвалу про забезпечення позову, якою заборонив Уляні Супрун виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я України, нагадуют Патріоти України.

Центр протидії корупції оперативно відреагував публікацією дос'є скандальних судових вироків пана Каракашьяна. Цитуємо публікацію УП.

"Суддя самовільно відсторонив Супрун від виконання обов’язків міністра ще до розгляду по суті позову народного депутата від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука. Уже 15 лютого відбудеться перше засідання у справі і суд вже зобов'язав Супрун подати всі матеріали, на підставі яких її призначили на посаду, а також пояснення щодо наявності у неї іншого громадянства.

Таке несподіване та кулуарне "відсторонення" судом в.о. міністра, яка займається реформуванням української медицини, викликало неабияку реакцію.

Важливість суду і його суддів важко переоцінити. Окружний адміністративний суд уже давно набув гіркої слави і став уособленням не реформованої української Феміди. Це суд, у якому сходяться більшість спорів громадян із владою.

Якщо ваші права порушує постанова Кабміну — вам у цей суд. Оскаржити наказ Міністерства юстиції або перевірку агентства із запобігання корупції — теж сюди. Ви бізнес, який оскаржує рішення Державної служби з лікарських засобів чи рішення Нацбанку — всі дороги знову ж таки ведуть саме в адмінсуд.

Втім, цей суд прославився не захистом громадян чи бізнесу, а корупційними скандалами та одіозними рішеннями.

Прізвища суддів Окружного адмінсуду вже широко відомі "заслугами" в суспільстві. 2015 року журналісти оприлюднили розслідування про закордонні поїздки суддів цього суду.

Виявилося, що його голова Павло Вовк за чотири роки відвідав 18 країн, у тому числі туристичні Мальдіви, Об'єднані Арабські Емірати та Італію. А інший суддя Руслан Арсірій навіть виносив рішення перебуваючи на Ямайці.

Тоді правоохоронці не побачили проблем із суддівськими канікулами і всі вони залишилися на посадах. У свою чергу, справу відкрили проти журналістів, які зробили це розслідування.

Половинна суддів "легендарного" суду є фігурантами численних журналістських розслідувань про фіктивні розлучення, маєтки невідомого походження, автівки та квартири, а його голова навіть фігурант кримінальної справи НАБУ про незаконне збагачення.

Крім люксових поїздок на відпочинок, суд прославився також своїми рішеннями. До нього звертаються мало не всі, хто хоче захиститися від кримінальної відповідальності за корупцію, вставити палки у колеса НАБУ чи отримати бонуси від держави.

Центр протидії корупції зібрав найбільш резонансні рішення Окружного адмінсуду Києва.

1. Поновив Насірова на посаді голови ДФС

У грудні 2018 року Окружний адмінсуд поновив на посаді екс-голову Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова. Суд також зобов’язав ДФС виплатити Насірову зарплату за "вимушений прогул".

НАБУ підозрює Насірова у тому, що він незаконно дозволив підприємствам зі схеми народного депутата Олександра Онищенка розстрочити податкові борги, чим завдав бюджету збитків на 2 млрд. грн.

У березні 2017 року, Кабмін відсторонив Насірова від посади голови ДФС на час слідства, а 31 січня 2018 року — звільнив його через подвійне громадянство.

Суддя адмін суду Наталя Клименчук поновила Насірова на посаді голови ДФС через те, що засумнівалася у наявності в нього британського громадянства.

Вони разом із колегою, тим же Каракашьяном, не визнали лист посольства Великої Британії офіційним підтвердженням факту подвійного громадянства Насірова, які наполягали на британському громадянстві й навіть вказували на його можливе кримінальне переслідування в Британії.

2. Заборонив керувати університетом Богомольця будь-кому, крім Катерини Амосової

У грудні 2018 суд виніс ухвалу, що зупинила наказ Міністерства охорони здоров’я про звільнення Катерини Амосової з посади ректора Національного медичного університету імені Богомольця. Більше того, суддя Євген Аблов заборонив обіймати посаду ректора медуніверситету будь-кому, крім Катерини Амосової.

Амосову звільнили у березні 2018 року через розбіжності в цифрових даних у звіті, невикористання потенціалу в науково-методичній діяльності та "порушення фінансової дисципліни, що призвели до втрат близько 3,5 мільйона гривень".

Таке рішення — пряме свідченням суддівського свавілля, адже суд фактично вирішив трудовий спір, який не є в його компетенції.

Більше того, суд усунув МОЗ від управління медичним університетом, що є законним обов’язком міністерства.

У чому абсурдність? До прикладу, директор школи звільнив недобросовісного класного керівника вашої дитини. Однак суд вирішив, що цей і тільки цей вчитель може бути класним керівником цього класу, а дирекція школи не в силі щось змінити.

Після реакції Уляни Супрун на це рішення, на сайті окружного суду з’явилося повідомлення, у якому їй нагадали про "кримінальну відповідальність за невиконання судових рішень" та пригрозили кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі.

МОЗ визнало поновлення Амосової, однак одразу ж звільнило її з посади уже на іншій підставі — через відсутність на робочому місці від 27 грудня 2018 до 8 січня 2019 року.

3. Дозволив "беркуту" розігнати майданівців.

Під час Революції Гідності той самий суддя Аблов видав ухвалу, яка послужила підставою для "беркуту" фактично розігнати протестувальників.

9 грудня 2013 року він за 6 годин розглянув позов фізичної особи та зобов’язав "уповноважених осіб" розблокувати вулиці Хрещатик, Грушевського та інші.

Рішення набрало законної сили та у ніч на 11 грудня 2013 року відбулася спроба розгону. Подальший розвиток подій усім відомий.

Адвокат Автомайдану Роман Маселко писав, що через два тижні після цього рішення суддя Аблов отримав від держави квартиру, яку потім продав за 9,1 млн. грн. На п’яті роковини розстрілів Небесної Сотні такі судді досі мають право вершити правосуддя.

4. Відбілював фігурантів справи "рюкзаків" Авакова

Суддя Аблов, крім описаних вище рішень, також відзначився у справах щодо топ-корупції.

Торги вирішив оскаржити один з їхніх учасників аж через півтора роки після проведення, а рішення чомусь не оскаржував.

НАБУ розслідувало можливу розтрату 14 млн грн державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для нацгвардійців. У вересні 2018 року в Харкові інший суд — Червонозаводський розглядав угоду зі слідством у кримінальній справі, де встановили, що "законна закупівля", яку перевірив суддя Аблов, була з підробленими документами, а поставлені рюкзаки – неякісними.

5. Визнав незаконними дії НАБУ у справі "бурштинового" депутата Розенблата

20 вересня 2018 року суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій ухвалив засекречене рішення, яким задовольнив позов народного депутата Борислава Розенблата до НАБУ та ГПУ про визнання порушенням з їхнього боку прослушки.

Розенблата та його спільників підозрюють в отриманні понад 300 тис. дол. США за підготовку законопроектів та незаконний вплив на посадовців різних держорганів за сприяння цій компанії.

Аби вивести нардепа на чисту воду НАБУ організувало одну з наймасштабніших спецоперацій в історії. Відома агент НАБУ Катерина, діючи за легендою, створила іноземну компанію та викрила схему заробітку нардепів фіксуючи всі свої дії за допомогою прослушки та відеоконтролю.

Пізніше слідчі опублікували усі аудіо- та відеозаписи, на яких Розенблат спілкується з учасниками схеми. Дозволи суду на прослушку детективи отримували щодо його помічників та інших осіб, проте нардеп потрапив під такий негласний контроль не заплановано.

Суд визнав, що представники НАБУ "безпідставно вчиняли дії щодо здійснення кримінального переслідування Розенблата поза межами відповідного кримінального провадження та без дотримання законодавчих вимог щодо необхідності забезпечення депутатської недоторканності".

Це означає, що побачивши народного депутата в полі зору агенти та оперативні співробітники повинні втікати через депутатську недоторканність.

Проблема в тому, що правомірність дій агентів та оперативників має визначати суд у кримінальній справі, а не адміністративний. Проте "Вовчий суд" вирішив прийняти рішення щодо кримінальної справи. Це так само абсурдно, як, наприклад, розірвання шлюбу рішенням сільської ради.

За словами окружного суду, детективи НАБУ не отримали згоду Верховної Ради на притягнення його до кримінальної відповідальності, що "призвело до протиправного втручання в особисте і сімейне життя Розенблата".

Сам Розенблат неабияк зрадів цьому рішенню суду і назвав його "важливим кроком на шляху до своєї перемоги" у справі НАБУ.

6. Зобов’язав НАБУ оприлюднити таємну угоду з ФБР

Суддя Окружного адмінсуду Києва Сергій Каракашьян, який розглядає справу проти Супрун, у листопаді 2018 року визнав протиправною відмову НАБУ у наданні інформації щодо змісту Меморандуму про співпрацю з Федеральним бюро розслідувань (ФБР).

Позов подавала громадська організація "Правова держава", яка не отримала цю інформацію через запит. НАБУ, зокрема, повідомило про існування меморандумів й про те, що їхній зміст є конфіденційним та не підлягає розголошенню.

На вимоги суду антикорупційне бюро надало частину меморандуму щодо нерозголошення та конфіденційності змісту документа.

Однак суд зробив висновок, що конфіденційність встановлена на розголошення щодо існування меморандуму, а не його тексту. Таким чином, немає обмежень на розповсюдження тексту меморандуму, якщо вже є інформація про його існування.

Абсурдність такого трактування в тому, що, наприклад, якщо ви комусь назвали своє ім’я, то зобов’язані назвати домашню адресу, а то й надати одразу ключі від будинку.

НАБУ не заперечує, що на його офіційному веб-сайті розміщувалася інформація про укладення меморандумів із ФБР.

Проте, як стверджують у Бюро, в листі аташе з правових питань ФБР посольства США в Україні від 28 лютого 2018 року зазначено, що будь-які публічні заяви щодо змісту меморандумів про взаєморозуміння можуть здійснюватися лише за погодженням із НАБУ та ФБР.

Таким чином Окружний адмінсуд втрутився у стосунки між українським та американським правоохоронними органами, навіть не дізнавшись позиції однієї зі сторін.

7. Підігрував Мінобороні для знищення доказів у справі "Трейд Коммодіті"

Розслідування НАБУ у справі про розтрату майже 150 млн грн під час закупівлі палива для потреб армії базувалося на результатах перевірки Держаудитслужби. Але Окружний адмінсуд за позовом Міноборони скасував усі претензії аудиторів.

ДАСУ просто виконала властиву їй роботу — перевірку тендеру та укладених угод. У своєму рішенні Держаудитслужба зробила висновок, що Міноборони закупило нафтопродукти у ТОВ "Трейд Коммодіті" з порушеннями.

Окружний адмінсуд же вирішив, що все законно. Тепер Міноборони може використати це рішення у справі НАБУ, щоб виправдати завищення ціни.

Так, за версією слідства, на початку 2016 року Міноборони організувало торги на закупівлю палива. Переможцем стало ТОВ "Трейд Комодіті", з яким було укладено 14 договорів про постачання палива.

Пізніше Міноборони та "Трейд Коммодіті" уклали додаткові угоди, за якими ціна на паливо безпідставного зросла у середньому на 16% від початкової. Унаслідок цього — шкода державі склала майже 150 млн грн платників податків.

***

Жодного суддю Окружного адміністративного суду не звільнили в ході судової реформи президента. Більше того, Порошенко мав взагалі ліквідувати цей суд, просив на це згоди Вищої ради правосуддя, отримав її — проте в останній момент передумав.

Але вищенаведені рішення демонструють, що "Вовчий суд" вже не просто продюсер "зради" та приклад не реформованого суду, а цілком реальна загроза всім реформам постмайданного періоду.