Напевно, важко знайти сьогодні тему, яка була б більше оповита міфами й емоціями, ніж євроінтеграція України та її вплив на економіку нашої держави І це зрозуміло: надто багатьом вигідно поширювати інформацію щодо "провалу" євроінтеграційного вибору. Про це у свому блозі на сайті "Новое Время" пише заступник міністра з питань європейської інтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства України Владислава Рутицька, повідомляють Патріоти України, і продовжує:
Мова йде не лише про наших східно-північних сусідів, але й про багатьох внутрішніх гравців. Тому й запускаються абсолютно безглузді міфи, за допомогою яких зацікавлені сторони намагаються сформувати "потрібну" суспільну думку. Переконана, що найкращий шлях до розвінчання дезінформаційної кампанії - це правда, підтверджена фактами і цифрами. Тож тема мого сьогоднішнього блогу - розвінчання міфів щодо реалізації зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна-ЄС в агросекторі.
Міф №1. Україна втратила ринки Євразійського економічного союзу і не отримала натомість нічого.
Почну з того, що проблеми з доступом товарів на ринок РФ розпочалися задовго до ЗВТ з ЄС. Всі пам'ятають "сирну війну" та інші протекціоністські заходи Росії. Так звана «вільна торгівля» проходила через сито обмежень і виключень. Яскравий приклад - цукор, який Росія не пускала на свій ринок, незважаючи на намагання України.
Цьому є просте пояснення. Вже декілька років РФ формує власну закриту економічну систему на основі протекціонізму. Українські товари були занадто небажаними конкурентами в ній. Тож їх витіснення відбулося б за будь-яких обставин.
Сьогодні подібну політику витіснення Росія проводить проти товарів з країн-партнерів по ЄАЕС - Казахстану і Білорусі. У 2015 році між Москвою і Астаною розігралася справжня торговельна війна в сфері продуктів харчування, де кожна сторона закривала свій ринок від конкурентів. В кінці минулого року Росія завдала удару по білоруським молочникам, заборонивши ввозити продукцію з 5 підприємств. У 2016 році заборони розширилися. Невже хтось думає, що українську продукцію спіткала б інша доля?
Замість непередбачуваного російського ринку ми отримали не тільки можливість експортувати до ЄС, але й шанс на модернізацію всієї харчової промисловості. Це, в свою чергу, відкриває для нас весь світ. Вже зараз експортери до ЄС отримують можливість експортувати без додаткових дозволів до країн Азії та Африки. Нещодавній приклад - відкриття ринку Об'єднаних Арабських Еміратів для українських експортерів м'яса птиці, які можуть постачати свою продукцію до ЄС. І кількість таких дозволів буде тільки зростати. Томущо право експортувати до ЄС означає, крім всього іншого, і визнання якості продукції.
Міф №2. Україна стала сировинним придатком ЄС.
Якщо аналізувати цифри, то найбільші об'єми постачання української продукції припадають не на ЄС, а на країни Азії - 53%. При цьому за останній період Україна значно збільшила постачання агропродукції саме в цей регіон. Але нікому не спадає на думку стверджувати, що Україна стала сировинним придатком Азії.
Подібна ситуація і з ЄС. Він є для нас стратегічним партнером, і ми з радістю будемо збільшувати постачання продукції на цей ринок. Так, дійсно, традиційно так склалося, що Україна постачає до ЄС зернові. Але ж цим наш експорт не вичерпується!
Наприклад, ми є великим постачальником до ЄС олії. А це продукт переробки, який створюється тут, в Україні. Цього року ми значно збільшили поставки до Євросоюз м'яса птиці, томатної пасти, цукру. Динаміка росту об'ємів експорту продуктів тваринництва в 6 разів перевищує динаміку росту експорту продуктів рослинництва. В 2016 році очікується збільшення поставок молочної продукції.
Підкреслю, це тільки початок. Адже наші виробники тільки починають процес переорієнтації на ринок ЄС. Через декілька років об'єми експорту до ЄС продукції з високим рівнем доданої вартості будуть значно збільшені.
Міф №3. Дешевий імпорт з ЄС знищить українських виробників продуктів харчування.
Особливих перспектив щодо завоювання ринку України в найближчий час у європейських продуктів харчування не має. Не останню роль в цьому грають ситуація з курсом і конкурентна спроможність української продукції. В нинішніх умовах європейським виробникам вигідніше не концентруватися на імпорті, а вкладати в Україну для отримання можливості виробництва і подальшого експорту в ЄС.
Переконана, що з макроекономічною і військово-політичною стабілізацією, Україна отримає значний приплив інвестицій в агросектор з орієнтацією саме на європейський напрямок. Це будуть не тільки внутрішні чи європейські інвестиції, але й гроші наших азійських партнерів.
Що ж стосується європейського імпорту в Україні, то це тільки покращить ситуацію з конкуренцією, змусить наших виробників "тримати марку" і боротися за ринок. Від цього виграють в першу чергу споживачі.
Міф №4. ЗВТ з ЄС призведе до падіння якості української агропродукції та засиллю ГМО.
Навпаки, повномасштабне впровадження стандартів якості, які потрібні для експорту в ЄС і використовуються більшістю розвинених країн світу, призведуть до загального росту якості української продукції. Це буде вигідно не лише для експортерів, але й для вітчизняних споживачів, які отримають доступ до якісних продуктів вітчизняного виробництва.
Що стосується ГМО, то тут дезінформатори суперечать самі собі. Адже більшість європейських держав, м'яко кажучи, насторожено відносяться до ГМ-продукції. І у України немає шансів потрапити на цей ринок, якщо вона буде контрольовано чи безконтрольно використовувати ГМО в харчовій промисловості.
Зазначу, що сьогодні Україна в якості експортера негенномодифікованої продукції має нагоду зайняти дуже привабливу нішу, як в рамках поставок до ЄС, так і до інших розвинутих країн світу. Наприклад, до Японії, де є великий попит на українську негенномодифіковану сою.
Міф №5. Українська продукція в ЄС нікому не потрібна.
Ну що ж, за минулий рік ми поставили до ЄС "нікому не потрібної" продукції на суму в $4,2 млрд. Непоганий результат, чи не так? Якби українська продукція була непотрібною, то квоти на деякі її види не закінчувалися б так швидко і задовго до кінця року. Європейські виробники небезпідставно вважають Україну дуже серйозним конкурентом, особливо після модернізаційних процесів у нашій харчовій промисловості.
У найближчій перспективі Україна здатна постачати до ЄС продукції на суму $6 млрд. Але для цього нам потрібно "підтягнути" якість і остаточно переорієнтувати виробництво.
Міф №6. Українську продукцію не пускають до ЕС. ЗВТ фактично не працює.
Об'єми постачання вітчизняної продукції до ЄС зростають. За минулий рік ми на 14% збільшили постачання продукції тваринництва, а рослинництва - на 2,4%. Інша справа, що в 2015 році ціни на продовольство відкотилися до рівня 2009 року, що позначилося на виручці. Але потрібно пам'ятати, що за падінням завжди йде ріст.
Що стосується квот, то моя позиція проста: Україна має величезний потенціал і абсолютно реальні перспективи постачати до ЄС якісну продукцію без будь-яких обмежень. Це стосується не тільки певних продуктів харчування, виробники яких сьогодні незадоволені експортними можливостями, а й усіх товарів без виключення. Команда Мінагрополітики працює в даному напрямку, і я переконана, що поступово, крок за кроком, нам вдасться дійти до поставленої мети.
Міф №7. Україна стає аграрною державою, і це негативно позначиться на її розвитку.
Ми сьогодні живемо в час науково-технічної революції, яка змінює економіку і соціальну сферу. Міф про те, що аграрна держава обов'язково неуспішна - міф часів індустріального суспільства. Люди, які продукують його, уявляють агросектор таким, яким він був в минулому столітті. Сьогодні ж це не так.
Для України нинішня зміна пріоритетів в економіці - це шанс для модернізації як агросфери, так і багатьох суміжних галузей. Це генетика, IT, хімічна галузь, сільськогосподарське машинобудування, сучасні аграрні технології тощо. Синергетичний ефект розвитку цих галузей, внаслідок стратегічної ставки на сучасний агросектор, може створити в Україні економіку нового типу, яка буде знана в світі не тільки агропродукцією, але й надсучасними технологіями і розробками.
Саме такий сценарій видається мені вкрай перспективним для України.
Мова йде не лише про наших східно-північних сусідів, але й про багатьох внутрішніх гравців. Тому й запускаються абсолютно безглузді міфи, за допомогою яких зацікавлені сторони намагаються сформувати "потрібну" суспільну думку. Про це у свому блозі на сайті "Новое Время" пише заступник міністра з питань європейської інтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства України Владислава Рутицька.
Переконана, що найкращий шлях до розвінчання дезінформаційної кампанії - це правда, підтверджена фактами і цифрами. Тож тема мого сьогоднішнього блогу - розвінчання міфів щодо реалізації зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна-ЄС в агросекторі.
Міф №1. Україна втратила ринки Євразійського економічного союзу і не отримала натомість нічого.
Почну з того, що проблеми з доступом товарів на ринок РФ розпочалися задовго до ЗВТ з ЄС. Всі пам'ятають "сирну війну" та інші протекціоністські заходи Росії. Так звана «вільна торгівля» проходила через сито обмежень і виключень. Яскравий приклад - цукор, який Росія не пускала на свій ринок, незважаючи на намагання України.
Цьому є просте пояснення. Вже декілька років РФ формує власну закриту економічну систему на основі протекціонізму. Українські товари були занадто небажаними конкурентами в ній. Тож їх витіснення відбулося б за будь-яких обставин.
Сьогодні подібну політику витіснення Росія проводить проти товарів з країн-партнерів по ЄАЕС - Казахстану і Білорусі. У 2015 році між Москвою і Астаною розігралася справжня торговельна війна в сфері продуктів харчування, де кожна сторона закривала свій ринок від конкурентів. В кінці минулого року Росія завдала удару по білоруським молочникам, заборонивши ввозити продукцію з 5 підприємств. У 2016 році заборони розширилися. Невже хтось думає, що українську продукцію спіткала б інша доля?
Замість непередбачуваного російського ринку ми отримали не тільки можливість експортувати до ЄС, але й шанс на модернізацію всієї харчової промисловості. Це, в свою чергу, відкриває для нас весь світ. Вже зараз експортери до ЄС отримують можливість експортувати без додаткових дозволів до країн Азії та Африки. Нещодавній приклад - відкриття ринку Об'єднаних Арабських Еміратів для українських експортерів м'яса птиці, які можуть постачати свою продукцію до ЄС. І кількість таких дозволів буде тільки зростати. Томущо право експортувати до ЄС означає, крім всього іншого, і визнання якості продукції.
Міф №2. Україна стала сировинним придатком ЄС.
Якщо аналізувати цифри, то найбільші об'єми постачання української продукції припадають не на ЄС, а на країни Азії - 53%. При цьому за останній період Україна значно збільшила постачання агропродукції саме в цей регіон. Але нікому не спадає на думку стверджувати, що Україна стала сировинним придатком Азії.
Подібна ситуація і з ЄС. Він є для нас стратегічним партнером, і ми з радістю будемо збільшувати постачання продукції на цей ринок. Так, дійсно, традиційно так склалося, що Україна постачає до ЄС зернові. Але ж цим наш експорт не вичерпується!
Наприклад, ми є великим постачальником до ЄС олії. А це продукт переробки, який створюється тут, в Україні. Цього року ми значно збільшили поставки до Євросоюз м'яса птиці, томатної пасти, цукру. Динаміка росту об'ємів експорту продуктів тваринництва в 6 разів перевищує динаміку росту експорту продуктів рослинництва. В 2016 році очікується збільшення поставок молочної продукції.
Підкреслю, це тільки початок. Адже наші виробники тільки починають процес переорієнтації на ринок ЄС. Через декілька років об'єми експорту до ЄС продукції з високим рівнем доданої вартості будуть значно збільшені.
Міф №3. Дешевий імпорт з ЄС знищить українських виробників продуктів харчування.
Особливих перспектив щодо завоювання ринку України в найближчий час у європейських продуктів харчування не має. Не останню роль в цьому грають ситуація з курсом і конкурентна спроможність української продукції. В нинішніх умовах європейським виробникам вигідніше не концентруватися на імпорті, а вкладати в Україну для отримання можливості виробництва і подальшого експорту в ЄС.
Переконана, що з макроекономічною і військово-політичною стабілізацією, Україна отримає значний приплив інвестицій в агросектор з орієнтацією саме на європейський напрямок. Це будуть не тільки внутрішні чи європейські інвестиції, але й гроші наших азійських партнерів.
Що ж стосується європейського імпорту в Україні, то це тільки покращить ситуацію з конкуренцією, змусить наших виробників "тримати марку" і боротися за ринок. Від цього виграють в першу чергу споживачі.
Міф №4. ЗВТ з ЄС призведе до падіння якості української агропродукції та засиллю ГМО.
Навпаки, повномасштабне впровадження стандартів якості, які потрібні для експорту в ЄС і використовуються більшістю розвинених країн світу, призведуть до загального росту якості української продукції. Це буде вигідно не лише для експортерів, але й для вітчизняних споживачів, які отримають доступ до якісних продуктів вітчизняного виробництва.
Що стосується ГМО, то тут дезінформатори суперечать самі собі. Адже більшість європейських держав, м'яко кажучи, насторожено відносяться до ГМ-продукції. І у України немає шансів потрапити на цей ринок, якщо вона буде контрольовано чи безконтрольно використовувати ГМО в харчовій промисловості.
Зазначу, що сьогодні Україна в якості експортера негенномодифікованої продукції має нагоду зайняти дуже привабливу нішу, як в рамках поставок до ЄС, так і до інших розвинутих країн світу. Наприклад, до Японії, де є великий попит на українську негенномодифіковану сою.
Міф №5. Українська продукція в ЄС нікому не потрібна.
Ну що ж, за минулий рік ми поставили до ЄС "нікому не потрібної" продукції на суму в $4,2 млрд. Непоганий результат, чи не так?
Якби українська продукція була непотрібною, то квоти на деякі її види не закінчувалися б так швидко і задовго до кінця року. Європейські виробники небезпідставно вважають Україну дуже серйозним конкурентом, особливо після модернізаційних процесів у нашій харчовій промисловості.
У найближчій перспективі Україна здатна постачати до ЄС продукції на суму $6 млрд. Але для цього нам потрібно "підтягнути" якість і остаточно переорієнтувати виробництво.
Міф №6. Українську продукцію не пускають до ЕС. ЗВТ фактично не працює.
Об'єми постачання вітчизняної продукції до ЄС зростають. За минулий рік ми на 14% збільшили постачання продукції тваринництва, а рослинництва - на 2,4%. Інша справа, що в 2015 році ціни на продовольство відкотилися до рівня 2009 року, що позначилося на виручці. Але потрібно пам'ятати, що за падінням завжди йде ріст.
Що стосується квот, то моя позиція проста: Україна має величезний потенціал і абсолютно реальні перспективи постачати до ЄС якісну продукцію без будь-яких обмежень. Це стосується не тільки певних продуктів харчування, виробники яких сьогодні незадоволені експортними можливостями, а й усіх товарів без виключення. Команда Мінагрополітики працює в даному напрямку, і я переконана, що поступово, крок за кроком, нам вдасться дійти до поставленої мети.
Міф №7. Україна стає аграрною державою, і це негативно позначиться на її розвитку.
Ми сьогодні живемо в час науково-технічної революції, яка змінює економіку і соціальну сферу. Міф про те, що аграрна держава обов'язково неуспішна - міф часів індустріального суспільства. Люди, які продукують його, уявляють агросектор таким, яким він був в минулому столітті. Сьогодні ж це не так.
Для України нинішня зміна пріоритетів в економіці - це шанс для модернізації як агросфери, так і багатьох суміжних галузей. Це генетика, IT, хімічна галузь, сільськогосподарське машинобудування, сучасні аграрні технології тощо. Синергетичний ефект розвитку цих галузей, внаслідок стратегічної ставки на сучасний агросектор, може створити в Україні економіку нового типу, яка буде знана в світі не тільки агропродукцією, але й надсучасними технологіями і розробками. Саме такий сценарій видається мені вкрай перспективним для України.
Новий командувач Сухопутних військ ЗСУ Михайло Драпатий оголосив на ставці верховного головнокомандувача 12 грудня про масштабні зміни у його відомстві, повідомила 13 грудня пресслужба Сухопутних військ ЗСУ, передають Патріоти України. Зміни торкнуться...
Син обраного президента США Дональда Трампа Дональд молодший оприлюднив відео, на якому республіканець виштовхує президента України Володимира Зеленського з обкладинки журналу Time, присвяченого званню Людина року. Відповідний допис він опублікував в I...