"Коли керівники КНДР і США стояли перед своїми прапорами, кинулась у вічі схожість кольорів. Оскільки Ин навряд чи має схильність у поступі до демократії, то радше слід подумати про поступ Трампа до диктатури, на заваді чому стає американська система противаг і стримувань, що унеможливлює абсолютну владу американського президента. А то мали б такого фюрера, перед яким північно-корейський і російський князьки поблідли б", - пише у своєму блозі журналіст Анатолій Власюк, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Підписані на Сінгапурі документи - це радше декларація намірів. Хоча Трамп й Ин кажуть про ядерне роззброєння Північної Кореї, навряд чи поки що до цього дійде. США мали чимось настрашити КНДР - скажімо, знищенням 29-мільйонного Сеулу, щоби Ин пішов на поступки. Продовольча допомога від США може врятувати голодуючий народ. Але тоді навіщо їм Ин? Диктатор це розуміє. Трамп не заганяє його в глухий кут, дає час на роздуми.

Найбільший шок від зустрічі Трампа й Ина отримали пересічні мешканці КНДР. І хоча до них дійшла інформація в обрізаному виді, все ж важко усвідомити просту річ: все життя їм втовкмачували в голови, що США - найбільший ворог, а тут вже слід говорити про дружбу з американцями. І лише повний шлунок завдяки янкі може їх привести до тями.

Трамп сказав, що говорив з Ином про права людини. Це не означає, що вже завтра закриють концтабори, а в’язнів випустять на волю. Це не означає, що північні корейці матимуть доступ до Інтернету. І які можуть бути права людей, якщо ніхто не відміняв диктатуру?

Трамп повинен знати про азійську підступність і хитрість. Як би північно-корейський диктатор не забрав у нього більше, ніж США хоче відібрати у КНДР. Зустріч з Ином вже була на грані зриву. Не виключено, що сторони знову посваряться, а потім довго миритимуться, поставивши світ на грань ядерної катастрофи.

Ми побачили м’який варіант відбирання ядерної зброї. Поки є Путін, зробити такого з Росією не вдасться. Але ця проблема в недалекому майбутньому теж буде розв’язана, якщо люди захочуть зберегти планету Земля.

І все ж яка це спокуса для Трампа - бути президентом демократичної держави, а не диктатором, на роль якого він ідеально підходить, тому лише з Ином та Путіним почуває себе комфортно. Це вам не канадський прем’єр чи німецька канцлерка".