Україна - Гондурас: Чоловік з Дніпропетровщини, що проживає в "етолонній" країні, проводить паралелі

25-річний Володимир Заравняєв з Дніпропетровської області чотири роки мешкає в Гондурасі. Він розповідає, що схожого побачив у країні, яку часто порівнюють із нашою, повідомляють Патріоти України з посиланням на znaj.ua.

"Мінімальна зарплатня тут 9 тисяч лемпір. А курс майже такий, як і в Україні. Приблизно, одна лемпіра дорівнює одній гривні. За світло плачу 800 лемпір, це близько 200 кіловат, за 15 кубів води – 200 лемпір. За інтернет швидкість 1 мб – 800 лемпір на місяць. Оренда обходиться в 2, 5 тис.", - розказує про ціни не комуналку. Володимир одружився із місцевою жителькою, має трирічну доньку. Рік чекав, аби отримати ПМЖ на підставі шлюбу. Каже, що оформлення всіх документів обійшлося йому в $1,5 тис.

"У місті в родинах зазвичай по двоє дітей, за містом – від трьох. Допомоги при народженні дитини тут немає. Всі садочки приватні. Але їжа хороша, якісна, дуже дешеві фрукти. Мішок апельсинів коштує – 50 гривень. Страви в основному з бобами та кукурудзою. Щомісяця на харчі у нас йде 4 тис. лемпір. Літр молока коштує 20 лемпір, три десятки яєць обійдуться в 70, а кіло курячих стегенець – 40 лемпір. Смачнішої кави, ніж тут, ніде не пробував. Вона тут росте, йде на експорт до США та країн ЄС.

А от пенсії немає як такої. Працювати потрібно поки молодий – організувати власну справу. Податки маленькі, а торгувати можна чим завгодно. Населення тут працює 42 години на тиждень. Місцеві живуть одним днем, не люблять працювати в землі. Всі ділянки заросли травою, бо люди ледащі. В роботі зовсім не пунктуальні, завжди запізнюються, і це для мене головний біль. А мрія майже 90% населення – переїхати у США. Наче, якщо вони тут нічого не робили, то там чогось досягнуть", - каже.

Додає, що національної ідеї в країні немає взагалі. Володимир не може зрозуміти, чому в Гондурасі, де є всі, ніхто не хоче розвивати країну. "Всі помішані на "айфонах". Понтів, як і в Україні, багато. До Штатів всі правдою і неправдою хочуть дістатися. Туди вже переїхали сестра та брат моєї дружини. Потрапляють в США в основному нелегально, через Мексику. Це обходиться у $5 тис. Освіта тут – повне лайно, люди неграмотні і наївні. Ось це мені подобається. Легко передбачити, що вони будуть робити. Контролювати їх теж легко. Місцеві дуже надоїдливі, шумлять, багато говорять і великі пліткарі. Я через це із сусідами взагалі не розмовляю", - зазнається Володимир.

Мешкає він у Сан-Педро-Сула, другому по розмірам місті Гондурасу після Тегусігальпи. За останнім переписом населення тут проживає 712 тис. людей. І вже четвертий рік поспіль Сан-Педро-Сула лідирує в рейтингу найнебезпечніших міст світу. На кожні 100 тисяч чоловік тут припадає 172 вбивства, порахували у мексиканській неурядовій організації "Громадська рада з громадської безпеки та кримінального правосуддя".

"Та ні, тут дуже спокійно. Небезпечно в іншому місті - Чолома. Там наркоторговці постійно ділять територію. Наркотрафік тут процвітає, це правда. Весь кокаїн іде з Колумбії в Мексику через Гондурас, а з Мексики в США. Завантажують в літаки, потім скидають на кордоні". Згідно з однією з легенд, корабель Христофора Колумба під час свого останнього, четвертого плавання в Новий Світ в 1502 році, потрапив у сильну бурю.

"Gracias a Dios que hemos salido de estas honduras (Дякую Богові, що нам вдалося вибратися з цих глибин)", - промовив він іспанською, коли врятувався. Відтоді країна отримала назву Гондурас. Говорять тут іспанською, але всі знають англійську. 90% населення - метиси, нащадки індіанців та європейців, 7% - чистокровні індіанці, 2% - нащадки африканців та 1% європейців. Чоловік каже, що до індіанців ставляться як в Україні до циган. Бо ледарі та неосвічені. Є навіть лайливе слово, яким можуть обізвати, це - "індіо". Більшість місцевих - католики.

"Про релігію з ними краще взагалі не починати розмови. Бо відсотків 30 помішані на ній. Моляться Марії, а не самому Богу, мене це завжди дратує. А ще під час молитви беруться за руки та співають пісні. Для мене, людини православної культури, це дико. Називаю їх сектантами. А ще тут дарують парне число квітів".

У Гондурасі мешкає більше 8 млн людей. За площею він вп'ятеро менший за Україну. Головною визначною пам'яткою країни є руїни цивілізації майя. У одному з найдавніших міст країни Копані, збереглися залишки пірамід, храми та стели. У столиці знаходиться Національний музей з унікальною експозицією археологічних знахідок.

"У місті будинки дуже дорогі, від $30 тис. та вище. За містом значно дешевші. А земля у Сан-Педро-Сула коштує від 100 доларів за квадратний метр. Виходить не дуже доступно. Клімат складний, постійна спека, багато москітів, павуків, скорпіонів та великих тарганів, - веде далі Володимир. - Також, без мотоциклу або автомобіля не обійтися, бо маршрутки ходять тільки до 9-ої вечора. Проїзд в них коштує 15 лемпір по місту. Майже ніхто не поважає правила дорожнього руху.

За час, поки тут живу, бачив близько півсотні аварій. Але для мене поки найкращий варіант жити тут. В Україні війна, а до батьків із повістками приходять кожного призовного сезону, хоча поїхав я з дому ще у 2011-му. Якщо навідаюсь у гості, то відразу на Донбас направлять. Поки навіть не можу привезти і показати родині доньку та дружину".