Важливо: Чи справді Північна Корея прагне війни, - експерт

"Останніми випробуваннями Північна Корея намагалася продемонструвати, що її ракети можуть долетіти і до Японії, тож, відповідно, ця країна опиняється на лінії вогню, і що, як мінімум, існує небезпека того, що протиракетні комплекси можуть не впоратися з ракетами", - пише для УНІАН Ігор Семиволос, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Враховуючи фобії японців і їхній дискурс щодо ядерної зброї та ядерного бомбардування, це є дуже серйозним сигналом для цієї країни, який, принаймні, ставить під сумнів можливість початку війни японців із Північною Кореєю. Адже в разі початку війни, очевидно, може бути завдано ракетного удару по Японії.

Загалом, у такий спосіб КНДР намагається змусити японців як ключових партнерів Сполучених Штатів Америки в цьому регіоні активно виступати проти початку війни. А це, на мою думку, означає, що Північна Корея насправді не хоче початку війни, що вона, скоріше, демонструє готовність завдати удару у відповідь.

Звісно, північнокорейський режим непередбачуваний, і рішення він може прийняти яке завгодно. Північна Корея справді може оцінити загрози для себе як такі, що існують, і завдати удару першою, мотивуючи це тим, що вона начебто захищається від наявних загроз.

Але на даний момент це випробування КНДР — превентивний захід, аби не допустити війни. Проте це дуже небезпечний сценарій, бо грати на підвищення ставок завжди вкрай ризиковано.

Світова спільнота перепробувала щодо Північної Кореї дуже багато різних варіантів і тиску, і взаємодії, й інших методів «співпраці», щоб обмежити ядерний потенціал та ввести ситуацію в контрольоване русло. У ключових гравців цього регіону — США та Китаю, Японії та Південної Кореї — бодай частково існує розуміння небезпеки даної ситуації. Відбуваються постійні консультації, є усвідомлення ризиків. Навіть Росія, незважаючи на її намагання викрутити цю ситуацію на свою користь, розуміє, що такі політики з ядерною бомбою — це загальна небезпека, яка може вилитися в велику ядерну катастрофу.

Важливий приклад. Свого часу Україна відмовилася від ядерної зброї, і їй за це гарантували безпеку, але виявилося так, що одна з країн-гарантів просто напала на неї. Ситуація із Північною Кореєю — дзеркальна: є країна з ядерною зброєю, яка демонструє свою здатність завдати удару по союзниках США і в такий спосіб стримує можливість військового нападу на себе. Але разом із тим, це перехід на зовсім інший рівень ескалації.

Виникає питання — а що далі, якщо це не спрацьовуватиме і призведе до чергової ескалації? Залишиться лише обмін ядерними ударами.

Я розумію логіку тих політиків, які приймали рішення про без’ядерний статус України і надання їй гарантій. Але проблема залишається: чи готові країни, які надали статус недоторканості без’ядерній державі, захищати її, якщо нападником є країна, що має арсенал ядерної зброї?

Чому диктатори прагнуть мати арсенал ядерної зброї? Тому що ядерна зброя — це запорука того, що їх ніхто не скине. І ця дилема не розв’язана.

А те, що засідання Радбезу ООН закінчиться лише засудженням дій КНДР та закликами їх припинити, і не більше, було цілком передбачуваним, враховуючи попередні засідання та діяльність РБ ООН. Це не перше засідання, яке закінчується нічим. Сьогодні тільки лінивий не говорить про те, що система запобігання конфліктам і система превенції, на яку була заточена Рада безпеки ООН, просто не працює. А не працює вона через те, що інтереси країн-постійних членів РБ ООН настільки суперечливі, що вони не можуть між собою домовитися".

Нагадаємо, ЗМІ дізналися про план США і Південної Кореї по знищенню режиму Кім Чен Ину в КНДР.