Великі "ігри": "Пральна машина" Партії регіонів і Кремля, або Мюллер проти Трампа, - експерт

"Так сталося, як гадалося: в останній понеділок жовтня, о восьмій ранку за вашингтонським часом, колишній керівник передвиборчої кампанії Дональда Трампа (з травня по серпень 2016 року) Пол Манафорт був доправлений працівниками Федерального бюро розслідувань до будівлі головного офісу ФБР у Вашингтоні", - пише Борис Немировський для 24tv.ua, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Адвокати Манафорта змогли досягти лише того, що офіційно це все називається не арешт, а добровільна співпраця з органами слідства, але, як той казав – хрін редьки не солодший: відомий українцям через своє співробітництво з Віктором Януковичем та "регіоналами" (навіть вже перефарбованими в "Опозиційний блок") американський топ-менеджер опинився під вартою.

"Пральна машина" Партії регіонів?

Разом з Манафортом було заарештовано також і його найближчого співробітника Ріка Ґейтса – і ця, можливо, не така гучна новина, насправді, є ще важливішою, тому що, на відміну від Манафорта, який через свої темні зв‘язки з Кремлем був змушений піти з посади, як вже зазначалося, в серпні минулого року, його "права рука" Ґейтс залишився в передвиборчому штабі Дональда Трампа та входив навіть до інавгураційного комітету нового американського президента. Щоправда, він також подав до відставки, коли з‘явилась інформація про те, що він отримав 12 мільйонів доларів готівкою (!) від української Партії регіонів.

Політичний оглядач телеканалу CNN, колишній прокурор Джеф Тубін заявив у прямому ефірі – мовляв, якщо хтось думає, що це є завершуючим акордом розслідування так званого "Рашагейту", то він дуже помиляється. Це є завершенням лише першого розслідуваня в межах цієї справи. Вже стало відомо, що проти Манафорта та Ґейтса були висунуті звинувачення аж по дванадцяти пунктах (про це з посиланням на заяву спецпрокурора Роберта Мюллера повідомила інформаційна агенція Reuters), і всі вони – один тяжче за інший. Тут і змова проти США, і змова з метою відмивання грошей, і діяльність в якості незареєстрованого агента іноземного принципала (тобто, хазяїна), надання завідомо неправдивих свідоцтв, і багато-багато чого іншого.

Цікаво, що окрім незаконного співробітництва з Кремлем, Пола Манафорта напряму звинувачують у відмиванні грошей, які той отримав за роботу на Януковича. Він та Рік Ґейтс отримали десятки мільйонів доларів в якості лобістів колишнього українського уряду протягом щонайменше з 2006 по 2015 роки – тобто, їх незаконне співробітництво з "регіоналами" продовжилося й після Революції Гідності, коли останні перетворились на "оппоблоківців".

Вони відмивали гроші через десятки американських та іноземних корпорацій, компаній та банківських рахунків, – зазначається в тексті документу.

Там же вказано, що особисто Пол Манафорт звинувачується у відмиванні 18 мільйонів "українських" доларів, а Ґейтс переказав з офшорних рахунків більш ніж 3 млн. доларів. Загалом же сума відмитих грошей сягнула цифри в 75 мільйонів доларів – це вже з "російськими".

Зрада чи охота на відьом?

Чим же може скінчитися те карколомне розслідування "суперагента" Роберта Мюллера – спецпрокурора, не підпорядкованого жодним чином Дональдові Трампу, екс-голови ФБР, якого американський президент не може ні заставити співати зі свого голосу, ані звільнити з посади? В найгіршому для Трампа випадку – звинуваченням в зраді проти США. В найкращому – повним виправданням. Саме на це й розраховує нинішній господар Білого дому, який заявив, що все це слідство є нічим іншим, аніж полюванням на відьом за гроші американських платників податків.

"Історія любові" між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом досі була затягнута неабиякою димовою завісою, скрізь яку ледь-ледь жеврів невеличкий вогонь. Відомо, що близькі співробітники та члени сім‘ї президента мали сумнівні стосунки з особами, які так чи інакше були пов‘язані з Кремлем. Проте, невідомо – навіщо вони мали ті стосунки та що з них вийшло. Чи справді Трамп свідомо працював обруч з Москвою, аби перемогти Гілларі Клінтон? Хто бажає – може в це вірити або це підозрювати. Але знати напевно цього наразі неможливо. Серйозних доказів поки що – поки що! – нема.

Саме за цими доказами насамперед і полює Роберт Мюллер в межах своєї компетенції. Спецпрокурор має з‘ясувати саме це питання – чи співробітничав Трамп із Кремлем? Якщо відповідь позитивна – це зрада Америки людиною, яка є наразі американським президентом. Якщо відповідь негативна – тоді Трамп правий: всі ці балачки є нічим іншим, як полюванням на відьом.

Саме з цієї точки зору слід розглядати всі події, пов‘язані зі слідством – ті, які вже відбулися, а також ті, які мають відбутися найближчим часом. Саме тому є важливим, проти кого та з яких підстав висунув та висуватиме свої звинувачення Роберт Мюллер. Чи брехав хтось із трампових співробітників під час допитів, чи не декларував свої статки, які отримав від російських можновладців чи колишніх українських правителів – все це, насправді, є другорядним. Вирішальним є питання – що робив або чого не робив Дональд Трамп. Чи став він президентом через те, що його "підштовхнула" в це крісло Москва?

"За туманом нічого не видно"

А використання "димової завіси" – це улюблений прийом Дональда Трампа. Завжди, коли на світ Божий з‘являються якісь не вельми приємні для нього питання чи новини, американський президент намагається підняти якомога більше пилу в іншому місці – так, аби першопричина того чи іншого скандалу була просто забута. Так само вчинив він і тепер: минулої неділі він заявив, що "після багатьох місяців дорогих розслідувань всі погодилися на тому, що між Росією та Трампом не було ніякого співробітництва", – написав він у своєму мікроблозі в Твіттері та додав: "Співробітництво було з HC (Гілларі Клінтон – Прим. ред.)".

Що дало Трампові право стверджувати подібне – незрозуміло. Саме напередодні цього дивного твіту стало відомо, що Роберт Мюллер висунув перші звинувачення в афері "Рашагейту" – і зміст цих звинувачень не був відомий нікому, окрім самого Мюллера та суддів Великого жюрі, які їх отримали. Тому Трамп, за логікою, не міг писати про те, що "всі погодилися на тому", що він не співробітничав з Росією. Але написав.

Тепер же стало загально відомо, хто на чому погодився. А саме – на тому, що принаймні двоє найближчих співробітників Трампа, Пол Манафорт та Рік Ґейтс, мають відповідати за 12 пунктами важких звинувачень. Окрім того, "всі погодилися на тому", що Росія провела цілеспрямовану операцію, яка мала метою втручання в американські президентські вибори – це спецслужби США вже зараз вважають за доведений факт. Російські хакери "зламали" сервери електронної пошти Гілларі Клінтон, російські "хазяї" маніпулювали Манафортом та Ґейтсом.

Не доведеним лишається поки що: чи знали люди Трампа та він сам про ці спроби, а чи навіть брали в них активну участь. Навіть поспішне звільнення Трампом директора ФБР Джеймса Комі, який вів розслідування в цьому напрямку, не може поки що вважатися доказом такого співробітництва.

Але Роберт Мюллер має право та обов‘язок розслідувати будь-які обставини цієї справи – в тому числі й підозріле звільнення Комі, а також стосунки екс-радника Трампа з питань безпеки, Майкла Флінна, з російським послом Кисляком, якого не менш підозріло та квапливо Кремль повернув до Москви. Флінн підозрюється ще й в тому, що він отримав 600 тисяч доларів від одного турецького бізнесмена, пов‘язаного з Реджепом Ердоганом – за те, щоб посприяти виданню до Туреччини відомого супротивника Ердогана, проповідника Фетуллаха Гюлена. Але це вже – другорядне звинувачення.

Щодо трампова ствердження, що "співробітництво мало місце з Гілларі Клінтон" – це твердження, насправді, не є новим – про це Дональд Трамп повідомляє за будь-якої можливої нагоди вже місяці поспіль... що аж ніяк не робить це звинувачення "загальновідомим фактом". В якості доказу президент приводить досьє колишнього британського шпіона Кристофера Стіла, який непрямим чином, начебто на завдання передвиборчого штабу Клінтон, збирав у Москві "компромат" на Трампа. В цьому випадку також досі не було жодних прямих доказів, але для Трампа це не проблема, доки мова йде не про нього самого.

Ще з більшою енергією Трамп скандалізує придбання канадської гірничої компанії Uranium One російським концерном "Росатом" в 2010-му році. Цього разу він звинувачує в "співробітництві з ворогом" свого попередника, Барака Обаму – він стверджує, що своїми зусиллями привести цю купівлю в реальність Обама нібито віддячував росіянам за щедрі грошові перекази до передвиборчого фонду Клінтон. Справді, такі перекази мали місце, але Гілларі Клінтон, як очільниця Держдепартаменту (на той час) взагалі не мала жодного впливу на продаж канадської фірми. Сім років поспіль Трамп звинувачує її в цьому та сім років не може навести жодного доказу. Але його це не зупиняє – його "надзавданням" зараз є зчинити якомога більше галасу навколо Клінтон, аби всі забули про нього самого.

Втім, як вже зазначалося, в непідконтрольного Трампові спецпрокурора Роберта Мюллера – своє завдання. І він впевнено крокує до його здійснення".