"Все зайшло надто далеко": Портников пояснив, навіщо Лукашенку дружба з Путіним

"Звідки взялися ці нові люди, Лукашенко не пояснив. Росією - доведеться нагадати це ще раз і читачам, і білоруському президентові - вже 19 років правлять одні і ті ж люди і їхні настрої особливо не змінюються.

1994 року, коли Лукашенко тільки прийшов до влади і взяв курс на створення горезвісної союзної держави Росії і Білорусі, я написав статтю "Радянського Союзу не буде", в якій передбачив крах спроб головного білоруського "антикорупціонера" і інтегратора відродити померлу імперію. Стаття, передрукована білоруською пресою, тоді викликала роздратування і у російських шовіністів, і у білоруських реваншистів. Але за 25 років свого правління Олександру Лукашенку доведеться переконатися в точності мого прогнозу. Його спроби відродити фантом Радянського Союзу можуть завершитися зовсім не відтворенням Союзної держави, а елементарним поглинанням Білорусі Російською Федерацією. Для Лукашенка в цьому шовіністичному проекті місця просто немає. Але якщо він захоче чинити опір знищенню держави, Кремль буде готовий позбавити його субсидій. А Лукашенку від Москви завжди були потрібні насамперед гроші. Тому що саме на ці гроші, не зароблені білорусами, він намагався зберегти в своїй країні нехай маленький, нехай рахітичний, але Радянський Союз. І Москва була готова оплачувати цей огидний експеримент в обмін на розмови про братерство і власну військову присутність в Білорусі.

Однак все зайшло надто далеко - і для Лукашенка, і для Путіна. Економічна ситуація Росії погіршується з кожним днем і у Кремля більше немає зайвих грошей навіть для найвідданішого союзника, він тепер готовий розподіляти те, що ще залишилося, тільки серед своїх. Але і Лукашенку більше не потрібен "брат", який не годує і замислюється про ліквідацію його держави-маєтку.

Найрозумніше в такій ситуації - розірвати "братні" стосунки. Але де Путін знайде іншого такого «союзника» і де Лукашенко знайде іншого такого спонсора? На ці питання відповіді поки що просто немає. Відомо, що білоруський президент традиційно підвищує ставки перед перемовинами із російським колегою - тому що розуміє, що все, в кінцевому рахунку, залежить від Путіна, а не від чиновників. Але неясно навіть не те, чи поступиться цього разу російський президент білоруському, а те, чи є насправді у Путіна кошти для таких поступок".