"Из-за мешка на голове он ничего не видел. Его избили и пытали, истязая половые органы": Блогер про те, як ФСБ катує кримських "диверсантів"

Українець Євген Панов, затриманий російськими силовими органами на початку серпня, нарешті, зміг побачитися з адвокатом і підтвердити, що його катували. Росія, тим часом, відповіла на інформаційний запит Європейського суду з прав людини і надала список травм Панова. При цьому Страсбурзький суд повірив запевненням Москви в тому, що завдані українцю пошкодження будуть розслідувані, і не зажадав повернення Панова на материкову Україну. Про це пише у своєму блозі на сайті "Новое время" член Харківської правозахисної групи Галя Койнаш, передають Патріоти України.

У катівнях ФСБ утримують, як мінімум, ще двох українців. Так виглядає спроба Росії переконати світ у тому, що українські військові вторглися на територію Криму. Нагадаю, на територію півострова, який належить Україні і незаконно окупований Росією. ФСБ стверджує: гучні інциденти, зокрема, обстріл півострова з території материкової України, відбулися в ніч з 6 на 7 і з 7 на 8 серпня. Ці заяви підтверджені лише відео-«зізнаннями» Панова і ще двох чоловіків – Андрія Захтея і Рідвана Сулейманова.

Майже два місяці Панову відмовляли в доступі до належного правового захисту. Адвокату, найнятому сім'єю затриманого, вручили непідписаний папір, згідно з яким Панов нібито відмовився від його послуг. Це викликало серйозні побоювання, і на прохання брата Панова Ігоря Котелянця, Українська Гельсінська спілка з прав людини звернувся до ЄСПЛ з проханням втрутитися в справу. Європейський суд зажадав від Росії надати інформацію про законність затримання Панова, наявність адвоката і будь-яких травм.

Надані російською стороною медичні висновки дають серйозні підстави вважати, що українця катували. Більш того, важко серйозно сприймати обіцянку Росії розслідувати походження ран на тілі Панова. Але, напевно, саме запит зі Страсбурга підштовхнув росіян допустити до Панова його адвоката.

Адвокат виявив на зап'ястях Панова шрами від наручників та множинні забої, описані в медичних висновках для ЄСПЛ. Це чітко вказує на те, що Панов давав свідчення під тортурами. Українець підтвердив ці побоювання, розповівши сумні подробиці того, як із ним поводилися, імовірно, співробітники ФСБ із 7 по 12 серпня.

Панов не бачив людей, які катували його, оскільки на голову наділи мішок. У ході затримання 7 серпня його вдарили по лобі, це було помітно на першому відео. Також, за його словами, так зване «зізнання» – це його відповіді на питання, підготовлені офіцерами ФСБ. Протягом тижня його тримали в наручниках, руки при цьому були замкнені під колінами. А відразу після затримання, зізнається Панов, його побили і катували, мордуючи статеві органи.

Через мішок на голові він нічого не бачив, і поняття не мав, був на вулиці день або ніч. Протягом чотирьох днів, до перевезення у Сімферополь, йому не давали жодної їжі – тільки воду.

У Сімферополі тортури продовжилися, зокрема, за допомогою електричного струму, що застосовується до оголених частин тіла. Він благав зупинитися, але над ним лише посміювалися. Ці тортури, за оцінками Панова, тривали близько доби. Про що він розповів адвокатові, наданому ФСБ, але не знає, чи подав той скаргу. Оскільки ФСБ протягом двох місяців не допускали до Панова незалежного адвоката, є всі підстави вважати, що призначений ними захисник нічого не робив із доказами тортур.

Усі ці методи, на жаль, знайомі. Саме завдяки ним ФСБ домоглася розтиражованого російськими ЗМІ «зізнання» Панова в тому, що той нібито є членом групи, організованої українською розвідкою для саботажу в Криму.

Ніяких актів саботажу не було. Єдиний реальний інцидент стався, здається, за участю п'яних російських солдатів, які влаштували перестрілку недалеко від адміністративного кордону між Кримом і материковою частиною України.

Родичі Панова від самого початку були впевнені, що українця викрали. Вони підкреслюють: по-перше, Панов рік воював в українській армії в Донбасі, по-друге, він ніколи добровільно не поїхав би в Крим через негативне ставлення до анексії півострова.

Але якщо російська ФСБ когось захопила, вона його вже не відпустить. У травні 2014 року подібні «зізнання» були використані, щоб сфабрикувати справу про «терористичну змову» проти українського режисера Олега Сенцова, цивільного активіста Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та Олексія Чернія. Суд ґрунтувався лише на показаннях Афанасьєва і Чернія, які вони дали під тортурами. Судді проігнорували сміливий вчинок Афанасьєва, який заявив, що всі свідчення давав під тортурами. Сенцова засудили на 20 років, Кольченка – на 10. Тоді і пізніше Афанасьєв детально розповів, яким його піддали тортурам, щоб вибити показання для засудження Сенцова.

Тортури і відмову в законному захисті використовували і проти інших українців: Станіслава Клиха, Миколи Карп'юка, Валентина Вихівського і Сергія Литвинова. Росії навіть довелося відкликати безглузді «звинувачення у військових злочинах», висунуті у 2014 році проти Литвинова, оскільки було доведено, що ні людей, ні навіть адрес таких не існує. Тим не менше, після цього Росія висунула не менш абсурдні звинувачення, і Литвинов, як і раніше, перебуває у в'язниці.

Невідомо, скільки часу ЄСПЛ дав Росії на те, щоб розслідувати сліди тортур на тілі Панова. Залишається сподіватися, що небагато, оскільки є підстави припускати, що відповідь на це питання дуже добре знає сама ФСБ.