Загадка Світлодарської дуги: Експерти пояснили, чого хочуть бойовики, які вже тиждень обстрілюють сили АТО

Уже тиждень не стихають запеклі бої на Світлодарській дузі в зоні АТО на Донбасі. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень, повідомляють Патріоти України.

Спершу Міноборони повідомило, що після потужного артобстрілу на позиції сил АТО напали бойовики. Згодом секретар РНБО Олександр Турчинов, який особисто прибув на Світлодарську дугу, заявив, що насправді контратакували українські військові. І зайняли нові позиції, "які надали їм додаткову перевагу над ворогом у цьому секторі оборони".

Різняться і дані про загиблих зі штабу АТО та від волонтерів. Ясно одне. Операція призвела до найбільших втрат української армії за останні п'ять місяців.

Вечір неділі, 18 грудня. Один зі шпиталів біля лінії зіткнення. Один за одним туди звозять поранених. Лише тих, кого особисто зустрічаємо, – з десяток.На ту хвилину у штабі АТО офіційно повідомляють уже про п'ятьох загиблих воїнів від ранку, лише за один бій. Військовослужбовець "Ярмак" – у стані контузії, він якраз повернувся з того бою. Але що то було – чітко сказати не може.

"Із нашої групи цілими зосталися дві людини. Там ніхто нічого напевно не знає, нас витягнули терміново по тривозі", – згадує "Ярмак".

Того вечора поранені бійці демонструють знімальній групі ТСН трофеї російського виробництва, які знайшли в бліндажах бойовиків. Стає зрозуміло одне – українська армія просунулась уперед.

Бійці говорять, що бойовики наступали та обстрілювали настільки потужно, що їм залишалося лише одне – піти в контрнаступ.

Ніч 19 грудня. У штабі АТО цю інформацію підтверджують. Бойовики ширять повідомлення про наступ української армії. Їх наступного дня різко спростовують як самі армійці, так і офіційні речники.

Я її повністю спростовую, тому що ворог перший почав. Спочатку вів артилерійську підготовку, потім пішов у наступ", – уточнив начальник прес-центру штабу АТО Григорій Мазур.

Протягом усього наступного тижня вся Україна пильно стежитиме за подіями на Світлодарській дузі. Звучання у новинах цих двох слів означатиме нові поранення, нові загиблі.

Лінія української оборони в цьому місці – у формі дуги, від Світлодарська до Горлівки. Зовсім впритул до Дебальцевого, яке бойовики забрали з під-контролю української армії позаминулої зими – всупереч усім Мінським домовленностям. І саме звідти ведуть вогонь. Усі події цього тижня розвивалися трохи далі селища Луганське, в лісі – саме на ці позиції просунулась українська армія.

20 грудня. Через постійні спроби ворога повернути цей ліс, ворожа артилерія неабияк розбиває селище Луганське. А з центру населеного пункту швидкі цілими днями вивозять поранених бійців під час боїв на Світлодарській дузі.

Звідси до місця битви – не один кілометр, далеко. Хоча завжди добре чути, чи іде бій на Світлодарській дузі. На блокпосту журналісти, можна сказати, прожили тиждень. Через постійні обстріли далі було проїхати не можна. А, відповідно, зрозуміти об'єктивно, що відбувається насправді, про які території йде мова, в чому була загроза масштабної атаки бойовиків. За однією із версій, метою наступу бойовиків було захоплення Вуглегірської ТЕС. За іншою – це дуже локальні бої за зайнятий українською армією ліс.

21 грудня. Сюди просто із нещодавно захоплених окопів повертається група бійців. Пояснюють, що після неділі всі бої тривають через те, що ворог атакує та хоче повернути собі той клаптик втраченої ним землі кілометр на кілометр.

22 грудня. Ціна позицій – дорога, погоджується командир підрозділу Сергій Горбатюк. Та впевнений, що утримувати їх необхідно.

"Із того лісу, він є панівною висотою, постійно вівся обстріл наших позицій і ми постійно несли там втрати. Подивіться, там були трьохсоті і двохсоті, то було періодично через день-два. Ми маємо втрати, але ми тепер маємо ті позиції, з яких вони нас постійно турбували", – сказав командир підрозділу ЗСУ Сергій Горбатюк. Інакша думка у самих бійців.

Народний герой Анатолій Адамовський свого часу виходив із оточеного Дебальцевого. Каже, саме тому цю місцевість добре знає. Його для інтерв'ю делегували бійці його ж батальйону. Артрозвідник нині воював як простий боєць у тих окопах. Каже, може їхня правда і справді окопна, але такою її бачить частина бійців.

"Є дві розбиті землянки. Ми тримаємо одну землянку й на тій околиці хлопці теж. От у лісі сиділи 15 осіб і відбивалися. Це масова бійня за нічого незначимий ліс, сенсу немає, якщо не вийшло одразу, потрібно було відходити, я гадаю. Знову на ці позиції, закріплюватися і вже з домінуючих висот", – зазначив військовослужбовець ЗСУ Анатолій Адамовський.

Чому все було саме так, на ці запитання відповідає людина, яка є безпосереднім керівником операції. Каже, не може розкривати всіх військових таємниць, та ворог хотів оточити українських воїнів. Тому здійснив напад на один з опорних пунктів, аби у підсумку захопити місто Світлодарськ. Цими боями, каже, армія такі плани зірвала.

"Так вийшло, що ми зайшли на їхні позиції, ворога відбили, закріпилися на їхніх позиціях. На сьогоднішній день ніякої загрози для нашого взводного опорного пункту не несе, відповідно, Світлодарськ залишається за нами. Скоріше за все, їхнє завдання – забрати Вуглегірську ТЕС. Справді, втрати великі, але якщо зважити на те, що могло статися, якби вони зробили те, що хотіли б зробити, то загрози були б у 5-6-7 разів більше, ніж є на сьогоднішній день", – говорить командир підрозділу ЗСУ "Купол".

Навіть якби чутки бойовиків про наступ укранської армії відповідали б дійсності, наступом це називати не можна – лише маленьким просуванням своєю ж територією. "Відповідно до Мінських домовленостей, навіть Дебальцеве – наша територія, не кажучи вже про Логвинове. Ми просто пройшли своєю територією", – каже командир підрозділу ЗСУ "Вовк".

Щоб пройти своєю ж територією, Україна втратила 9 людей, ще 35 отримали поранення, 21 контужений, 11 травмованих. Тіла двох українських воїнів сьогодні бойовики віддали в обмін на тіла двох бойовиків. Обмін тіл відбувся в місті Щастя на Луганщині. Серед загиблих українських воїнів із 54-ї бригади ЗСУ – лейтенант Яровий з позивним "Шайтан" та солдат Байкус із позивним "Ваха". Але чи це вони, ще встановить експертиза і упізнання рідних.

Координатор проекту ЗСУ "Евакуація 200" Михайло Котелевський, який бачив тіла, каже, що схожі. І слідів катувань не зафіксував. "Там кульові поранення, не сумісні з життям", – сказав він.