Залякування, шантаж, вербування: Як путінська ФСБ торувала шлях своїм агентам для отруєння в Солсбері

Колишній співробітник візового центру TLScontact Вадим Митрофанов, чиє ім'я змінено, був завербований ФСБ Росії для співпраці з метою отримання необхідної інформації і надання співробітникам служби віз. Про процес вербування його російськими спецслужбами він докладно розповів у своїй заяві владі США на отримання статусу біженця, яке оприлюднено в спільному розслідуванні The Insider і Bellingcat, передають Патріоти України.

Чоловік розповів, що в 2012 році переїхав до Пекіна, де почав працювати в компанії TLScontact, яка надає консалтингові послуги консульствам багатьох країн світу, зокрема в обробці величезної кількості документів, які надходять на отримання віз. Під час роботи в Китаї він одружився на громадянці Монголії і у них народилася дочка.

У листопаді 2015 року Митрофанов приїхав в Росію, щоб працювати в російському відділенні компанії. На наступний день вони вирушили до його матері, де подали документи Федеральній міграційній службі (ФМС) про "прибуття іноземного громадянина". 21 грудня того ж року його дружина подала документи в ФМС для отримання тимчасового дозволу на проживання в Росії, проте їй відмовили через "відсутність квот".

За словами Митрофанова, це незаконно, оскільки членам сім'ї громадянина Росії, яким він є, такі види не видаються за квотами. Через місяць вона знову спробувала подати документи, і її поставили в чергу - дату подачі призначили на 16 лютого (за два дні до закінчення дозволеного терміну перебування в РФ).

16 лютого співробітники ФМС отримали документи дружини Митрофанова та поставили відповідні печатки – після цього вони мали продовжити дозволений термін перебування на ще кілька місяців, однак відмовились це зробити. Протягом лютого-березня сім’я чоловіка продовжувала намагання отримати посвідку на проживання, а також найняла адвоката та готувала позов до суду на ФМС. У цей період до його матері кілька разів приходили співробітники ФМС із погрозами та змушували підписати якісь документи.

У той момент, коли було сплачено судовий збір та позов був готовий до подання, на Митрофанова вийшов агент ФСБ, який спочатку представився як співробітник ФМС на ім'я Андрій. Увечері 17 березня вони зустрілись, і він почав розпитувати не лише про цю ситуацію, а й персональні дані чоловіка.

Після цього він дістав зразок угоди про співробітництво з ФСБ і заявив, що чоловік має два варіанти: або добровільно співпрацювати, надаючи спецслужбам всю необхідну інформацію, або проти його матері порушать кримінальну справу за те, що вона була "гарантом легальності перебування іноземних громадян". У разі його відмови це фактично означало б арешт його доньки та дружини.

Митрофанов погодився на співпрацю, підписав документ та не подав позов до суду. Через кілька днів Андрій знову вийшов на зв’язок та попросив чоловіка надати інформацію про внутрішній розпорядок компанії, а також діаграму мережі та IT-інфраструктури. Згодом він зустрічався з іще одним агентом ФСБ на ім’я Олександр, який цікавився процесом передавання документів до британського консульства.

В одній з розмов співробітники ФСБ повідомили, що мають намір відправити до Британії "кілька осіб" і хочуть забезпечити безперешкодне отримання ними віз без зайвих перевірок. Події відбувалися навесні 2016 року. При цьому агенти "Петров" (Мишкін) і "Боширов" (Чепіга) вперше з'явилися на території Великої Британії через кілька місяців.

Одночасно зі співробітництвом Митрофанов намагався вивезти свою сім’ю з Росії, тим паче, що його дружина була вагітна. Вперше, 10 квітня 2016 року, він намагався під час свого відрядження до Грузії взяти сім’ю, однак в аеропорту їх затримали та виписали протокол про незаконний перетин кордону. Наступного дня йому зателефонував Андрій та підкреслив, що він мав розповісти про наміри виїхати з РФ. Також він пригрозив арештом доньки та дружини через прострочену візу.

12 травня вони, за вказівками Андрія, прибули до відділення МВС, де їх затримали та швидко доправили до суду, який виписав їм штраф однак не депортував. Наступного дня дружину та доньку знову затримали в аеропорту та не випустили з країни. Через кілька днів чергова спроба сім’ї Митрофанова вилетіти з Росії знову була провальною – Андрій перехопив їх в аеропорту та наказав припинити спроби покинути країну.

Через певний час агент ФСБ дав Митрофанову копії документів одного зі свідків у справі ЮКОСа Голубовича та наказав стежити, чи не подаватиметься він на британську візу. Також він попросив відстежувати, якщо документи подасть хтось із співробітників певного російського банку.

31 травня дружині Митрофанова дали посвідку на тимчасове проживання, однак Андрій заборонив реєструвати її за будь-якою російською адресою. Це давало йому змогу заарештувати її в будь-який момент. 23 червня чоловік спробував зареєструвати дружину за адресою матері у Смоленську, однак їй відмовили, арештували та знову виписали штраф.

Через кілька днів Митрофанов знову зустрівся із співробітниками ФСБ Андрієм та Олександром, які попросили його надати доступ до візових систем Великої Британії завдяки вразливості в системі електронних черг. Чоловік пообіцяв зробити це після відрядження до Китаю та попросив взяти із собою родину, зважаючи на вагітність дружини. Спецслужбовці повірили та дозволили це зробити. Там він відправив родину до Монголії, а сам через певний час повернувся до Росії та зміним місце проживання.

2 вересня невідомий чоловік намагався його затримати, однак він втік. 3 вересня він вилетів до Монголії. Через певний час Митрофанов та його сім’я вилетіли до США, де він подав заяву на статус біженця."ФСБ вже в курсі, що я поза їхньою досяжністю і що я сповістив TLScontact про спроби завербувати мене. Оскільки публікація цієї інформації безпосередньо суперечить інтересам ФСБ, я побоююся, що наслідки відмови від співпраці і оприлюднення їхніх планів будуть катастрофою для моєї сім'ї. Я прошу Сполучені Штати Америки надати мені статус біженця, тому що в іншому разі моє життя і життя моїх дружини і дітей будуть в небезпеці", - розповів він.

Наостанок Митрофанов підкреслив, що готовий підтвердити всі ці заяви під присягою. Дізнавшись про отруєння в Солсбері, Митрофанов звернувся до ФБР, де розповів детальніше про свої контакти з ФСБ. У ФБР нібито вислухали розповідь Митрофанова і заявили, що їх не цікавлять справи, не пов'язані зі США, і що йому краще звертатися в ЦРУ або MI6. Митрофанов не знав, як зв'язатися з ЦРУ, але відправив свої дані на гарячу лінію MI5. Відповіді звідти не надійшло.