"А зачєм мнє украінскій? Я говорю по англійскі... Та йоп твою мать! Значить, англійську вона осилила, а рідну мову не може", - блогер

"Знову, бл*ть, про мову! Пише мені сьогодні моя френдесса, яка живе в Англії, та жаліється, що її забанили за те, що вона поширила мій пост про Іловайськ. Не знаю, що вона там додала від себе, але знову бан", - пише на своїй сторінці в Фейсбук Sergio Adamenko, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Я їй кажу, щоби переходила на українську, бо я з тих пір, як на неї перейшов, то забув про вату в мене на сторінці. Вона каже : «А зачєм мнє украінскій? С кєм я буду на нєй общацца? Я говорю по англійскі. І їзик ніхачу кавєркать». Сам думаю : «Та йоп же ж твою мать! Значить англійську вона спромоглась осилити, а мову країни, де народилася вивчити важко!».

От думаю, що такі наші «поцрєоти» шкоди наносять Україні набагато більше, ніж десяток упоротих ватанів. Вона б’ється із кацапами постійно. Її шлють на йух, банять. А воно знову туди лізе. Просто якийсь вишиватний мазохізм. Не тільки їй, а й багатьом українцям ніяк не дійде значимість спілкування українською.

Я це відчув на собі, коли перейшов у ФБ повністю на мову. Стало тихо та спокійно. Майже стовідсотковий адекват. І не треба нікому нічого доводити. Бо сперечатися із ватанами це гибла справа. Я у побуті спілкуюся переважно московською. Так вже склалося. Роблю спроби до спілкування із дітьми, але все ще важко.

Я не проти ефіопа Пушкіна, голандця Лєрмонтова або татарина Карамзіна. Люблю вірші Ахматової. В захваті від «Мастера та Маргаріти» Булгакова. Кожен з нас в праві вирішувати, якою мовою йому спілкуватися. Але йоп вашу маму, я не розумію такого ставлення до рідної мови!

Чи нам нема чим хвалитися? Наша мова набагато багатша та милозвучніша за російську. Не цурайтеся свого! Просто спілкуючись мовою свого ворога, ти тим самим визнаєш факт свого поневолення! Тому що РАБ СПІЛКУЄТЬСЯ ІЗ СВОЇМ ГОСПОДАРЕМ МОВОЮ СВОГО ПОНЕВОЛЮВАЧА! Крапка. Амінь".