Бо її знає увесь світ: "Приїхавши в 1966 році до Києва, Шарль де Голль хотів почути колядку "Щедрик", - керівник хору імені Григорія Верьовки

Колядка "Щедрик" в обробці українського композитора Миколи Леонтовича стала символом Нового року та Різдва у багатьох країнах світу. Той, хто побуває напередодні цих улюблених свят в супермаркетах і бутиках Європи та Америки, обов'язково почує там милу пісеньку "Carol of the Bells", що в перекладі означає "Колядка дзвіночків", і, звичайно ж, впізнає мелодію "Щедрика".

Під її звучання в Голлівуді відкорковують новорічне шампанське. Вона звучить в популярному фільмі "Один вдома" з Макколеєм Калкіним в головній ролі і в картині "Гаррі Поттер". А в Україні "Щедрик" виконує хор імені Григорія Верьовки, а такоє Олег Скрипка, Тіна Кароль та інші відомі музиканти.

Про історію створення пісні ФАКТАМ розповів народний артист СРСР і України, Герой України, керівник Національного заслуженого академічного хору України імені Григорія Верьовки Анатолій Авдієвський, передаютьПатріоти України.- Дивно вже те, що геніальний Микола Дмитрович Леонтович створив п'ять варіацій народної пісні, яка складається всього з ... трьох нот, - розповідає Анатолій Авдієвський. - Таке завдання він отримав від Леопольда Яворського, у якого брав уроки по композиції.

Перша редакція «Щедрика» з'явилася в 1901 році. Наступна - в 1906-му, потім - в 1914-му. Здавалося б, мініатюра, але Леонтович був дуже вимогливою до себе людиною. Він постійно удосконалював мелодію.

- Талант Леонтовича порівнювали з майстерністю ювеліра: його музичні шедеври настільки ж філігранні.

- Так. Коли «Щедрик» в обробці Леонтовича прозвучав у виконанні хору Київського університету, пісня мала великий успіх. Потім її взяв Олександр Кошиць в репертуар своєї капели. Композиція Миколи Леонтовича стала однією з найпопулярніших різдвяних мелодій у світі після того, як в 1921 році вперше була виконана цієї капелою в знаменитому «Карнегі-Холі» в США.

Глядачі чотири рази просили музикантів виконати пісню на біс. До слова, приїхавши в 1966 році до Києва, Шарль де Голль захотів почути колядку «Щедрик», що отримала всесвітню популярність в обробці Миколи Леонтовича. Виявляється, батьки президента Франції були на виступі капели Кошиця в Парижі і їм дуже запам'яталася ця пісня. Вони і порекомендували синові послухати «Щедрик» в Україні. Там і мелодія, і слова чудові:

«Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

„Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару, —

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей,

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва“.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка ».

- Правда, що спочатку текст колядки був інший - церковного змісту?

- Так це так:

«Ой на річці, на Йордані,

Там Пречиста ризи прала,

Ризи прала, свого сина сповивала.

Прилетіли три янголи,

Взяли Йсуса на небеса.

А небеса розтворились,

Всі святії поклонились».

Звичайно, за радянських атеїстичних часів виконувати це було б неможливо, тому поширення набув варіант про Щедрика. А ви знаєте, що таке щедрик? Це створена уявою народу пташка, віщує добрий урожай і життєве благополуччя.

До слова, в численних поїздках я зібрав 18 версій виконання «Щедрика». Пісня звучала у виконанні і симфонічного оркестру, і хору, і естрадного ансамблю, і оперних співаків ...

- Сьогодні вже є і електронний варіант. Дуже незвично мелодія звучить в стилі техно.

- От бачите!

- 23 грудень виповниться 95 років з дня смерті Леонтовича. Доля відміряла Миколі Дмитровичу 43 роки. Талановитого композитора вбила куля агента ЧК. Попросившись в будинок до композитора на нічліг, незнайомець вранці увірвався в його кімнату і зажадав гроші і коштовності. Сестра музиканта сказала, що зараз принесе все, що є в будинку, хоча особливих цінностей у них і не було. Але раптово пролунав постріл ...

- Знаєте, коли головою Спілки композиторів України був Георгій Майборода, до нього прийшов чоловік і сказав, що потрібно поговорити конфіденційно. Вони вийшли в коридор. І відвідувач раптом повідомив, що його сусід ... вбивця Леонтовича."Я не знав, як вчинити в цій ситуації, - розповідав мені Георгій Іларіонович. - А раптом це провокація?"

Щоб обміркувати подальші дії, Майборода попросив чоловіка почекати, а сам зайшов на кілька хвилин до свого кабінету. Коли ж вийшов, відвідувача і слід прохолов. Видно, той подумав, що Майборода дзвонить в КДБ, і, злякавшись, тут же ретирувався. Георгій Іларіонович журився, що тоді навіть імені його не встиг запитати ...

- Скільки прекрасної музики міг би ще написати Микола Леонтович, якби не загинув так рано! З його «Щедриком» дух свята входить в кожен будинок. А як ви святкуєте Різдво?

- У колі сім'ї та друзів. На Новий рік обов'язково вдома ставимо ялинку, п'ємо шампанське. А на Різдво дружина робить дуже смачну кутю. Відварює чорний дикий рис. Мак розтирає практично до молочного кольору. Волоські горіхи заливає медом (але не гречаним). А узвар для куті робить з яблук, груш, вишні, кураги, чорносливу та родзинок.

- Дітвора до вас приходить колядувати?

- Раніше, коли я жив на Хрещатику, до мене взагалі гості часто приходили. І не тільки в Різдво. Якщо хтось з музикантів приїжджав до Києва, відразу до мене прямував. А потім ми переселилися далі від центру, і гостей стало менше. Останнім часом часто зустрічаємо Різдво в своєму будинку в селі під Києвом. Там місцеві жителі народних традицій намагаються дотримуватися. Знають колядки, добре співають їх.

- А самі ви в дитинстві колядували?

- Звичайно! Це найрадісніше, що тоді могло бути в житті дитини. Як ми співали! Колядували не тільки у своєму селі, відправлялися і в сусіднє. Йшли по річці, пересувалися на лижах, на ковзанах. Все це було дуже романтично, хоча час був важкий, військовий.

Але нас, дітей, дорослі завжди чимось смачненьким пригощали. Навіть цукерками, але вони були, звичайно, не фабричні. Хазяєчки варили їх з цукру і молока. Дуже смачні робили і льодяники з цукру. Я досі люблю такі. Та що льодяники! Для нас, дітвори, делікатесом ставав навіть шматочок цукру. Пам'ятаю, як я, тримаючи його двома руками, ласував з величезним задоволенням.

- Анатолію Тимофійовичу, про що мрієте напередодні Різдва сьогодні?

- Душа болить за те, щоб скоріше настав мир.