Дайте скрепам корвалолу: На земельній ділянці Путіна побудували гей-клуб

Фінський суд повністю виправдав учасників шведської рок-групи Far&Son ("Батько і син") Саймона Гарденфорса і Фрея Ларссона, які побудували на Аландських островах імпровізований гей-клуб "Блакитна устриця", повідомляють Патріоти України.

Пікантності ситуації додавав той факт, що будова була зведена на земельній ділянці, раніше викупленій Адміністрацією президента Російської Федерації, а звинувачення проти шведських музикантів висував російський консул на цій автономній острівній території. Про перемогу в судовому процесі на своїй сторінці в Instagram повідомив сам лідер музичного колективу Фрей Ларссон.

Шанувальники групи, серед яких більшість - представники LGBT-спільноти, зустріли новину про завершення суду з радістю. "Піца виграла у млинців. Танці - у карате. Веселка над Мавзолеєм - у військових парадів. Хай живе рожевий!" - написав у коментарі до повідомлення один з користувачів.

Ідея побудувати гей-клуб на землі, що належить Адміністрації президента Росії, виникла у шведських музикантів ще в 2015 році. Вони звели там простенький дерев'яний сарай і пофарбували його в кольори веселки. Будову назвали "Блакитна устриця" в честь однойменного закладу, що фігурував у відомій голлівудській комедії "Поліцейська академія".

Своїм кроком, підкреслили тоді учасники рок-групи Far&Son, вони висловили протест проти порушення прав представників LGBT-спільноти на території Росії. При цьому будівництво гей-клубу на земельній ділянці, що перебуває в російській власності, музиканти назвали "актом самооборони". Саме на цій позиції вони наполягали і в фінському суді, куди незабаром звернувся обурений консул Російської Федерації на Аландських островах. Як бачимо, Феміда виявилася на стороні LGBT-активістів.

Відзначимо, що ні Російська імперія, ні пізніше СРСР і Російська Федерація ніколи офіційно не визнавали нейтральний і демілітаризований статус Аландських островів, який був їм присвоєний Женевською конвенцією 1921 року, оскільки до її обговорення та прийняття цивілізовані країни Москву не допустили.

Деякий час, з 1809 по 1917 рік, ця острівна територія в результаті численних російсько-шведських конфліктів входила до складу Російської імперії, і там навіть було розташоване найзахідніше відділення російської пошти Екер (тепер воно є музеєм).

Формально Аландські острови входять до складу Фінляндії, проте користуються широкою автономією - наприклад, єдиною офіційною мовою тут є шведська, працюють власні парламент і уряд, а розміщення армій, військових казарм, авіабаз і володіння зброєю (за винятком співробітників місцевої поліції) на території повністю заборонені .

У 1940 році в рамках мирного договору між СРСР і Фінляндією після закінчення радянсько-фінської війни в столиці островів - Марієгамні - було відкрите радянське консульство, яке пізніше перейшло під юрисдикцію Російської Федерації.