Доля заробітчанська: Куди їдуть українці, де залишаються і що отримують (інфографіка)

В Державній фіскальній службі підрахували, з початку 2018-го року лише офіційно за кордоном українці заробили майже 212 мільйонів доларів США, зазначають Патріоти України. Скільки ж не задекларованої валюти ввозять додому заробітчани, підрахувати складно.

Чому їдуть українці?

Статистика тих, хто хоче працювати за кордоном, красномовна. 92% відсотки опитаних на кадровому порталі HeadHunter хотіли б попрацювати в інших країнах. При цьому більшість (37% і 34% відповідно) вважають закордонну роботу шансом заробити гроші або залишитись там. Переважна більшість вважає, що робота в іншій країні оплачується значно краще, ніж аналогічна в Україні. В той же час, лише третина опитаних знає, про що говорить, адже має закордонний досвід.

Реально ж за інформацією МЗС за кордоном сьогодні працює п’ять мільйонів українців.

Куди їдуть працювати

Найбажанішим для українців є ближнє зарубіжжя: Польща та Чехія. До п’ятірки лідерів входять також країни з високим рівнем життя: Канада, США та Німеччина. Вибір країн-сусідок експерти пояснюють територіальною близькістю до України. Це можливість для заробітчан швидко та відносно легко повернутись додому. Північноамериканські та західноєвропейську країни заробітчани обирають через широкі можливості для емігрантів та наявність вакансій для вітчизняних спеціалістів (наприклад, програма для працевлаштування медичних працівників-іноземців у Німеччині).

У 2017-му році роботу за кордоном завдяки офіційним українським посередникам знайшли 84 тисячі людей. Про це свідчать дані Державної служби зайнятості. Найбільше з них в пошуках заробітку поїхало до Кіпру, Польщі та Німеччини.

Наших співгромадян працедавці шукають в ІТ-галузі, виробництві та робітничому секторі. Останній переважає в Польщі та Чехії, тому що тамтешні представники цієї галузі їдуть в пошуках роботи в багатші країни вглиб Європи.

У відповідь роботодавцям Україна пропонує спеціалістів в сферах ІТ, маркетингу, виробництві та топ-менеджменті. Однак, говорять експерти, мотивом виїзду закордон кваліфікованих спеціалістів частіше є бажання еміграції, а не заробітку. Адже професіонали перерахованих галузей, цінуються в Україні не менше, ніж закордоном. Тож і заробіток на Батьківщині вони можуть мати на рівні європейського.

Де залишаються

Найбільше українців, що змінили громадянство – в Росії. Однак, історично передумови для переїзду туди – це не завжди робота. Часто мотивом для зміни місця проживання стають родинні зв’язки. Останні офіційні дані про українців, що отримали російські паспорти, країна-агресор повідомляла ще два роки тому. У 2016-му за даними МЗС РФ їх було більше 100 тисяч. Щодо решти країн, які обирають наші співвітчизники, за цей же період лідирує Німеччина. За нею слідують Румунія, Португалія, Польща та Чехія. Це дані Статистичної організації ЄС.

Хто повертається

Інша справа – претенденти на робітничі вакансії. Серед них популярною є так звана маятникова міграція. Це короткострокові поїздки, як правило на кілька місяців, до країн ближнього зарубіжжя. Найчастіше таким чином українці працюють на сезонних роботах та в робітничій сфері.

В експертно-аналітичному центрі НН говорять про певну тенденцію до повернення співгромадян, що працювали за кордоном і тривалий час.

Люди підзаробили, отримали досвід, повертаються і починають робити якийсь бізнес тут. Вкладають в щось і намагаються досвід, отриманий за кордоном, реалізовувати в Україні. Є така тенденція останні кілька років і по управлінцям високого рівня. Фінансове питання ніхто не відміняв. Але дуже часто питання стоїть в цікавості проектів.

Ціна роботи за кордоном

Зворотна сторона закордонного заробітку – навантаження. За даними Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, іноземні працедавці хочуть отримувати від заробітчан максимальну віддачу. Інтенсивність, з якою працюють наші співвітчизники в чужоземних господарствах, змушує 40% заробітчан повертатись через надмірні навантаження. За підрахунками експертів, працюючи в такому самому режимі в Україні, зварювальники чи будівельники можуть заробляти не менше. Але при цьому, скоріш за все, матимуть соціальні гарантії та відрахування до Пенсійного Фонду.

Не варто забувати і про ризики. Обіцяні умови праці чи рівень її оплати можуть відрізнятись від того, що робітник отримає на практиці. Ще гірший варіант – потрапити у реальне рабство, коли недобросовісний роботодавець відбирає у іноземця документи і змушує працювати на своїх, зазвичай зовсім не сприятливих для працівника, умовах. Натрапити на шахраїв можна і під час пошуку роботи. Зловмисники за гроші нібито шукають українцям роботу в країнах ЄС. Вже приїхавши на місце, людина дізнається, що там на неї ніхто не чекає.

В погоні за європейським рівнем оплати праці українці вимушені йти на компроміс. Наші заробітчани проживають складний період адаптації. Майже сорок відсотків наших співвітчизників, що мають закордонний досвід, назвали розлуку з рідними найскладнішим у роботі закордоном. Інші неприємні ефекти роботи за кордоном: мовне питання та проблема з документами.

Тож сказати точно, чи варто їхати працювати за кордон, не можливо. Якщо робота далеко від дому – це шлях, який людина обрала, щоб змінити місце проживання, праця може допомогти пройти складний шлях асиміляції та завести необхідні знайомства на новому місці. Коли ж спеціаліст розглядає заробітчанство виключно як спосіб збагачення, питання про вигоду такого рішення залишається відкритим. Спеціалісти високого класу можуть отримувати зарплату європейського рівня в Україні. В той же час, вітчизняні ціни на житло та побутові потреби нижчі ніж за кордоном. А робітники без кваліфікації в інших країнах скоріш за все, щоб заробити пристойні гроші, змушені будуть працювати понаднормово.

Джерело