"Я почти молча выл. Погиб Барни": Ким був український герой, вбитий 9 січня снайпером

Військовий медик Всеволод Стеблюк розповів про загиблого 9 січня, від кулі снайпера Олександра Ільницького з позивним "Барні", передають Патріоти України з посиланням на Донбасс.

Ось що пише Стеблюк (стиль автора збережений): "Сьогодні вбили БАРНІ! Я не хочу казати загинув. Його вбили. Як вбивали небесну сотню на Майдані, як вбивали стоні та тисячі наших хлопцій у цій недо-війні. Вбили під час чергового перемирря. Все спокійно. Всі задоволені. Процес іде, Мінські домовленості продовжено на рік...

Ми звикли до повідомлень спкерів АТО: За минулу добу загинув один військовослужбовець. Завтра на мій стіл покладуть зведення за добу. Там буде: "МВС: безповоротні втрати - 1 бойова"... Я звик до цих зведень до цих цифр. Я передам їх туди де вони стануть статистикою. Але ця безповороня втрата - наш Барні! Чуєте, НАШ БАРНІ!!!. Коли мені прийшло СМС я стояв і тихо ридав, ні я по вовчому, але майже мовчки вив! Наш Барні! А навколо ходили ситі, задоволені, яким взагалі начхати, головне щоб їх не чіпало, головне щоб гроші робилися, які люблять тишу...

А Барні більше не буде... Не буде більше легенди батальону "Миротворець", частки його великої сім'ї, частки його душі. Сашко був надзвичайною людиною! Йому завдячують життям багато "Миротворців". Невисокий, але кремезний, з особливим почуттям гумору... З абсолютною відсутністю страху в моменти, коли треба діяти. За найтяжчих обставин виникала його кумедна фігура з гранатометом РПГ-7 і звучали незабутні слова: "Командир! А дай я його в'їбу!" Коли по нас прицільно гатив міномет в Іловайську, коли не можливо було підяти голову та вилізти з ями, Барні сказав "А дай я його в 'їбу!", проліз під паркамом, пішов до сєпарів і вгатив! А потім довершив справу з Стєчкіна! На ворожій території! Коли по Іловайську поїхав танк, що ввалив в стіну депо, всі реально злякалися. А Барні сказав: "Зараз я його ..." і побіг ловити танка.

Добре що вчасно розібрались, що він наш, бо в'їб*в би точно!" Він вижив у Іловайську, залікував нелегкі поранення та знову подався в батальон. Він кошмарив сєпарів під Майорськом і Зайцевим. Рейди на позиціїї сєпарів Барні з товаришами - це окрема сторінка історїі. Він був немов зачарований, як характерник. Мабуть мольфари його оберігали, чи що... Це була не перша і не друга його ротація (не можу казати скільки вони там були).

Куля снайпера... В голову... Достойна смерть для козака, захищаючи Вітчизну. Але це смерть нашого друга, брата. Залишилась дружина і дочка...ми обов'язково будемо намагатись розділити біль втрати. Яку завтра в зведенні назвуть: "МВС: одна безповоротня, бойова..." Але люди, зрозумійте одне: втрата БЕЗПОВОРОТНЯ!!! Не має вороття! І всіма цими безпововоротніми втратами ми закриваємо шлях на вороття до старого існування.

І це вже час зрозуміти тим, хто на крові та слозах видерся на вершини влади, хто з війни зробив бізнес, і чий бізнес процвітає під час війни... Ви - тимчасові. Нахапати та втекти - не вдасться. І всіх нас в безповоротні не переведете. Ми давно безповоротні. Ми йдемо вперед. В ім'я України, в ім'я її героїв, в ім'я твоєї пам'яті - наш Сашко, наш БАРНІ!"