Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Вчені усього світу вважали, що це неможливо, але - нікому не відомий український історик Юрій Кнорозов розшифрував писемність майя, повідомляють Патріоти України.
Для цього йому знадобилися кілька книг та фотографій – адже від Мексики чи Гватемали вченого відділяли понад 10 тисяч кілометрів – і якихось п'ять років життя.
Майбутній учений народився в містечку Південне за дев'ять кілометрів від Харкова. Добре грав на скрипці, а у п'ять років, коли самостійно навчився писати, дзеркально виводив букви для своїх оповідань.
На історичному факультеті Харківського університету він встигне провчитися два роки, а тоді почнеться Друга світова. За станом здоров'я його не прийняли до війська, тож під час німецької окупації відсиджувався з матір'ю та сестрою у сараї й вивчав єгипетське письмо.
1943 року хлопець дістався через фронт у Москву і продовжив навчання на історичному факультеті МГУ, де спеціалізувався на шаманських практиках народів Середньої Азії. А за два роки натрапив на статтю англійського вченого Еріка Томсона, одного з провідних спеціалістів із цивілізації майя. Той заявляв, що розшифрувати їхню писемність – неможливо.
23-річний Кнорозов сприйняв це, як виклик: "Те, що придумала одна людина, інша не може не розгадати". До того ж, він уже мав ідею, з чого почати.
Юрій взяв факсимільні копії рукописів майя у бібліотеці та "Повідомлення про справи в Юкатані" Дієго де Ланди – монаха, який навертав індіанців у християнство та намагався описати їхнє письмо. От тільки той не зрозумів, що один ієрогліф відповідає не за букву, а за окремий склад. Тому іспанець записав всього 29 знаків, а в рукописах були сотні інших символів, значення і звучання яких так і залишилися невідомими.
Кнорозов же здогадався, що перший звук намальованого знака передавав звучання відповідної іспанської букви. Це відкриття стало основою для дешифрування. Як харків'янин став першою людиною за сотні років, що знову заговорила мовою майя – дивіться у програмі.
В СРСР дуже просто було зрозуміти, якій дитині щойно виповнився рік – таких малюків прийнято було голити налисо. Традиція була надзвичайно стійкою, а процедурі піддавали і хлопчиків, і дівчаток, передають Патріоти України. Гоління малих дітей аргументу...
Дослідницька група з Корейського провідного інституту науки і технологій (KAIST) здійснила важливий крок у боротьбі з резистентністю до ліків, передають Патріоти України. Вчені під керівництвом професорів Санг Оук Кіма та Хьон Чон Чон розкрили молекуля...
